МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ФІСКАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ В ПРОЦЕСІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

О.С. Хринюк

кандидат економічних наук

НТУУ „ КПІ ” м.Київ

Прийнята в Україні модель податкової системи не в повній мірі відповідає сучасним викликам та процесам демократизації суспільства.

Основні засади фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами країни закладаються при формуванні податкового механізму та проявляються в процесі проведення податкової політики держави. За роки незалежності України механізми регулювання податкових відносин часто змінювались, оскільки інституційна діяльність в цьому напрямку є досить активною. Про це свідчать не тільки численні зміни та доповнення до основних законодавчих актів з оподаткування, але й зміна методологічних підходів до вирішення питань сплати податків. Однак такі зміни лише торкалися внутрішніх механізмів сплати того чи іншого податку. Ці законодавчі ініціативи не були спрямовані на створення ефективного загального державного механізму регулювання. Всі зусилля спрямовувались на створення податкової системи країни як такої з усіма притаманними їй численними вадами.

До основних недоліків податкової системи України слід віднести громіздкість, складність, нестабільність податкового законодавства, недостатню узгодженість окремих законодавчих актів, розмитість та неоднозначність тлумачень деяких податкових норм, асиметричність та незбалансованість прав та обов’язків суб’єктів податкових відносин, невраховування потреб та умов діяльності підприємств, необхідності їх адаптації до запроваджених тими ж самими інституційними органами змін з реформування відносин власності, недостатнє використання державними органами регулюючої функції податків, гіпертрофована увага владних інститутів до використання фіскальних можливостей системи оподаткування, нерівномірний розподіл податкового навантаження, відсутність системного підходу до “податкової системи” як загальнодержавного важеля регулювання відносин оподаткування та розвитку суб’єктів господарювання, незручності для платників податків, які створюються при поданні звітності щодо нарахування чи перерахування податків, а також самій сплаті податків та деякі інші.

Сумарні недоліки існуючої системи оподаткування викликають системний негативний ефект на розвиток економічного потенціалу, згубно впливають на діяльність підприємств. Таке середовище посилює слабкі сторони підприємств, а існування несприятливих умов, викликаних дією факторів системи оподаткування, часто є однією з головних причин фінансових криз та банкрутства підприємств, що не сприяє проведенню ефективних соціальних трансформацій у суспільстві.

Існуюча система оподаткування на даному етапі розвитку є стримуючим фактором розвитку економіки країни. Тому необхідність вдосконалення податкових взаємовідносин уже ні в кого не викликає сумніву. Дискусійними є напрямки та методи їх проведення. Система оподаткування має бути реформована та вдосконалена, виходячи із потреб становлення та розвитку ринкових відносин, демократизації суспільних відносин.

Тому перш за все необхідно визначитись з питанням: що необхідно реформувати. Виходячи з того, що податкова система недосконала, відповідь ніби очевидна - потрібно вдосконалювати її. Саме задля цього розроблялась податкова політика та її принципи, прийнято багато заходів в частині модернізації Державної податкової служби для перетворення її в орган демократичного державного управління. В то й же час, слід підкреслити, що однією з умов податкової реформи вважалося узгодження діяльності податкової служби з Податковим кодексом та вимогами Європейського Союзу. Однак, спочатку відбувається модернізація цієї служби з метою створення в Україні стабільної податкової системи, удосконалення механізмів адміністрування податків без проведення реформ інших складових цієї системи і прийняття названого кодексу. Виникла і довгий час існує небезпека в стабілізації недосконалої системи. Реформування Державної податкової служби не може змінити суті їх діяльності та існуючого змісту податкової системи, як знаряддя державного фіску та контролю.

Надії на вдосконалення податкових відносин пов’язуються із Податковим кодексом. У відповідності до постанови Верховної Ради його кінцевим терміном розробки було встановлено кінець 1997 року. Однак більше десяти років час цей життєво важливий документ не вводиться в законодавче поле України. Якщо планується прийняття Податкового кодексу України, було б доцільно в ньому ж і встановити, по-перше, фундаментальні принципи державної податкової політики у відповідності із стратегічним напрямком розвитку України, по-друге, принципи побудови податкових відносин на етапі трансформаційних змін з врахуванням умов розвитку та намічених процесів демократизації суспільства і його соціально-економічної системи. Це вимагає як піднесення податкового менеджменту в ранг державної політики, так і створення податкового механізму державного регулювання з усіма необхідними його складовими елементами. Необхідне якнайшвидше прийняття Податкового кодексу України, спрощення, уніфікація, підвищення стабільності, поліпшення структури та узгодження окремих складових, зміщення акцентів на регулювальну функцію та соціальне призначення податків.