Групофікація як самостійний метод дослідження
застосовується для дослідження сипких, рідких та газоподібних об'єктів, щодо яких встановлення тотожності за допомогою криміналістичної ідентифікації неможливо, оскільки ці об'єкти не мають сталої зовнішньої форми.
Розглянемо це на прикладі.
Зі складу фермерського господарства «Уто-ропець» викрали кілька мішків пшениці. У підозрюваного виявлено два мішки пшениці. Експерт, порівнюючи зразки пшениці зі складу фермерського господарства зі зразками, вилученими у підозрюваного, встановив, що обидва зразки належать до одного сорту і виду, одного року врожаю, мають однакову схожість, засміченість тощо. На основі збіжних властивостей він дійшов висновку, що порівнювальні зразки однакові і відносяться до сорту пшениці «Миронівсь-ка 808», тобто встановив клас (злакові), рід (пшениця) та вид («Миронівська 808»). Дослідження зразків зерна можна було б продовжити і встановити ще кілька подібних властивостей, розроблених методикою судово-біологічної експертизи, тобто досягти трохи більшої схожості, але не тотожності. Оскільки пшениця, вилучена у підозрюваного, і зерно зі складу фермерського господарства «Уторопець» після розділу на частини утворили два нових конкретних об'єкти, кожний з яких тотожний тільки сам собі.Аналогічним є процес дослідження рідких і газоподібних речовин. Скажімо встановлення групової належності крові за двома плямами, визначення сорту вина дегустатором тощо. Тут встановлюється не конкретна порція речовини, а тільки чи належить вона до певного виду, роду, класу, раніше відомому і визначеному сукупністю властивостей та ознак.
Тому встановлення групової належності сипких, рідких та газоподібних об'єктів - це процес фупофікації, який є самостійним частковим методом науки криміналістики.
Встановлення групової належності об'єктів, які мають сталу зовнішню форму, є процесом криміналістичної ідентифікації, яка закінчується її першою стадією. Така двоєдина інтерпретація групофікації уявляється найбільш обґрунтованою і такою, що відповідає логіці пізнання взагалі.