Правові причини і умови.
Умови: недосконалість законодавства; прорахунки право- застосовчої практики; неефективність правового виховання; неефективність громадської профілактики; неефективність ранньої профілактики на стадії правопорушень.
А.
Зелінський є представником біопсихологічного напряму в сучасній вітчизняній кримінології. Піддаючи критиці сучасні кримінологічні концепції причинності, вчений зазначає, що у філософський і кримінологічній літературі зберігається панування вульгарно-соціологічних тенденцій у поглядах на співвідношення об'єктивного (середовища існування) та суб'єктивного (людського, у тому числі й біологічно зумовленого) у детермінації злочинності [9]. Як рух вперед він оцінює погляди Н. Кузнєцової, яка на перший план кримінологічної детермінації висуває суб'єктивний фактор. А. Зелінський вважає, що людські вади завжди були й залишаються найближчою та визначальною причиною всіх видів антисоціальної поведінки, у тому числі й злочинної, не заперечуючи при цьому впливу на поведінку людей обставин, що об'єктивно від них не залежать. Обґрунтовуючи свою думку, вчений зазначає, що методологічно обґрунтованішим був би пошук першопричини злочинності в суб'єктивному факторі — недосконалості людської природи, оскільки якщо основну причину зростання злочинності пояснювати виключно об'єктивно існуючими економічними суперечностями, то поза увагою залишаються проблеми культури, моральності, психічного здоров'я, тобто фактори, які безпосередньо породжують девіантну поведінку.Отже, А. Зелінський основною причиною злочинності визнає суб'єктивні фактори: психічну неврівноваженість, негідні
пристрасті, прагнення до влади, агресивність, користолюбство, бездуховність, безкультур'я, шкідливі звички, конформізм.
Як зазначалося, людські вади притаманні власне природі людини, вони існували й існуватимуть завжди. Разом з тим зауважимо, що на стан психічного і соматичного здоров'я населення держави впливає стан генофонду нації.
Найбільшої шкоди генофонду українського народу було завдано в період перебування України у складі СРСР під час голодоморів, колективізації і знищення куркулів як класу. Значних втрат зазнала Україна і під час Великою вітчизняної війни. Усе перелічене істотно позначилось на психічному і моральному здоров'ї населення України (біологічне спадкування).Піддаючи критиці погляди представників соціальної парадигми, А. Зелінський наголошує, що їх звинувачення в бік прихильників біопсихологічної теорії стосовно того, що вони визнають уроджені злочинні схильності людей, є безпідставними, оскільки жоден з них, за винятком Ч. Ломброзо, цього не стверджував. Успадковуються не злочинні нахили, а такі особливості психіки та тілесної конституції людини, які за несприятливих умов середовища значно підвищують ризик формування особистості соціопата, який постійно конфліктує із суспільством та іншими людьми. Суб'єктивно-особистісні фактори, які належать до безпосередніх причин злочинності (причин першого порядку), у свою чергу, є наслідками біологічного й соціального спадкування (причини другого порядку) і тісно взаємопов'язані.
Умови криміногенної детермінації А. Зелінський поділяє на суб'єктивні та об'єктивні.
Еще по теме Правові причини і умови.:
- 8.1. Причини і умови окремого злочину
- Економічні причини і умови.
- 15.2. Причини й умови рецидивної злочинності
- Причини і умови кримінальної агресії.
- Причини і умови кримінальної необережності.
- 19.5. Причини й умови автотранспортних злочинів
- Причини й умови злочинності
- 30. Причини й умови індивідуальної злочинної поведінки.
- 13.2. Причини й умови скоєння злочинів неповнолітніми
- 19.2. Причини й умови необережних ЗЛОЧИНІВ
- 15.2. Причини й умови насильницьких злочинів
- 12.3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- 17.2. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність
- 16.2. Причини й умови корисливої злочин ності
- 20.2. Причини й умови, що детермінують необережні злочини
- 16.2. Причини й умови, що детермінуютьпрофесійну та організовану злочинність