20.2. Причини й умови, що детермінують необережні злочини

Формування зазначеної мотивації зумовлюється негатив-ними традиціями, несприятливою атмосферою сімейно-побутового і виробничого середовища; негативним прикладом і впливом осіб, які припускають відповідні порушення; тиском з боку вищестоящих посадових осіб, що вимагають розв'язання проблем "будь-якою ціною"; атмосферою невимогливості, негативного ставлення до виконання наказів, вказівок, розпоряджень; оцінкою ситуації як песимістичної, що притаманна частині населення; впевненістю, що за гроші можна "вирішити все".

Формуванню мотивації поведінки, що призводить до конкретного необережного злочину, сприяють неритмічна робота багатьох підприємств, установ, закладів, будівництв, транспортних вузлів тощо; технічні й технологічні недоробки виробництва, технічних комплексів, машин і механізмів; вкрай застарілий на багатьох підприємствах машинний, верстатний парк, порушення вимог настанов та інструкцій; неефективна діяльність контролюючих органів і інстанцій; низький професійний рівень працівників: операторів машин, механізмів, комплексів; порушення денного розпорядку і його подовженості у операторів; формальне ставлення частини службовців до контролю за безпекою на виробництві; приклади уникання відповідальності за діяння, що не потягли за собою особливо тяжких наслідків; поширення пияцтва і випадків вживання на виробництві і в побуті наркотиків і токсичних речовин.

У широкому розумінні необережні злочини зумовлюються суперечностями між суб'єктивними обставинами (особа, її цілі, наміри, поведінка) і об'єктивними (ситуація, знаряддя або засоби). При цьому зауважимо, що коли причиною конкретного злочину, вчиненого з необережності, є взаємодія особи з небезпечною ситуацією і засобами, то безпосередньо дефекти особи, небезпечні властивості ситуації, що призводить до кримінальної необережності, лежать у соціальних причинах і умовах.

Механізм вчинення необережного злочину полягає у створенні такої взаємодії суб'єктивного і об'єктивного, коли необережне заподіяння шкоди є результатом суперечностей між об'єктивними вимогами ситуації, що висуваються до особи, і неадекватним суб'єктивним сприянням особою цій ситуації, небажанням дотримуватись вимог цієї ситуації.