§4. Сучасні технічні можливості інструментального розпізнання і дослідження слідів пам'яті

Нервова система людини відображає зовнішній світ, створюючи при цьому внутрішню модель зовнішнього середовища. Виявити контур такої моделі (сліду пам'яті) при сучасному рівні розвитку науки і техніки можливо двома шляхами: а) безпосереднє зондування кори головного мозку — вживлення електродів.

Фундаментальні праці К. О. Іванова-Муромського, К. І. Кузь- міної, О. М. Лук'янової, І. М. Сеченова, І. П. Павлова, О. Р. Лурія, Є. Л. Носенко, Н. П. Бехтерєвої, С. Д. Смирнова та багато інших допомогли встановити, що внутрішнє відображення (слід пам'яті, мислений образ) поєднане із зовнішнім емоційним проявом суб'єкта. Доведено, що емоції уже повно інформують про внутрішнє переживання індивіда, вони дають певне забарвлення предметно- практичної діяльності і є найпростішою формою відображення, що зв'язана з потребами людини та діями навколишнього середовища. Емоція породжується безпосередньо через сприйняття, тому в одній і тій самій ситуації різні люди, залежно від своєї емоційної сфери, поводять себе по-різному. Все це свідчить, що зовнішнє відображення зв'язане з внутрішнім і є його проявом зовні. Свого часу К. Прибрам зауважував що "образ — це відображення всередині організму його оточення, проте як акт поведінки — це відображення в оточуючому середовищі того, що є всередині організму". Тому, щоб виявити слід пам'яті, потрібно інструментальними засобами об'єктивно фіксувати реакції поведінки людини, суть яких — відображення сліду пам'яті.

Усна мова людини — це зовнішнє відображення внутрішнього образу, що колись був сприйнятий суб'єктом. Тому добровільне розкриття суб'єктивного образу свідком під час допиту є найбільш спрощеним шляхом до виявлення сліду пам'яті та встановлення його семантики.

Г. Омом та Г. Гельмгольцем була відкрита складна структура мовного сигналу, що дало можливість використовувати математичний апарат для розв'язання питань, пов'язаних з аналізом і синтезом мовних сигналів, встановлювання співвідношення між фізичними вимірами параметрів усної мови та її суб'єктивним сприйняттям. З цією метою були застосовані динамічні спектрографи, котрі дозволяли спостерігати і досліджувати "видиму мову". Динамічна спектрографія є загальновизнаним інструментом дослідження усної мови. Згодом виникли сонографи — прилади для аналізу відрізків мови до 2,4 сек. Однак технічні недоробки динамічних спектрографів не дали цій методиці значно поширитись. Методика, що була запропонована В. О. Снєтковим, О. О. Ложкевичем, В. Л. Шар- шунським, з використанням графічних ознак сонограм "видимої мови", довго використовувалась при криміналістичному дослідженні матеріалів звукозапису.

Спектральний опис інформативних ознак мови не єдиний підхід дослідження мови. Останнім часом широко використовуються ме-

тоди виділення акустичних параметрів з мовної хвилі, або обмеженого (клепірованого) за рівнем сигналу. Найбільш інформативними є часові співвідношення в мовному сигналі. Останні праці Г. Фанта, Д. Маркела, А. Грея довели, що часові характеристики мовних сигналів є стійкими і не залежать від зовнішніх змін. Розроблена (Ю. Ф. Жаріковим, С. П. Мохнєвим) методика ідентифікації людини за параметрами спектральних переходів на сьогодні виявилась найбільш практичною та перспективною для дослідження мовної інформації, маючи при цьому на меті як її ідентифікацію, так і діагностику. Для її реалізації було створено вимірювально-обчислю- валь ~ ^

Мал.44.

Таким чином, сучасні інструментальні засоби для дослідження мови людини дозволяють найбільш об'єктивно і безконтактне діагностувати сліди пам'яті, а шляхом проведення фонетичної експертизи (Громовенко Л. І., Жаріков Ю. Ф., Салтевський М. В., 1988 p.) проводити розшук об'єктів, що сховав злочинець.