<<
>>

§ 1. Криміналістична характеристика вимагань

Вимагання є одним із найбільш соціальне небезпечних і поширених злочинів. Вимагання передбачає вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберігати в таємниці (ст.

189 КК). У останні роки спостерігається не тільки кількісний ріст даної категорії злочинів, й значні її якісні зміни — все більше ускладнюються способи вчинення вимагання: від простої вимоги під різноманітного роду погрозами видати гроші і цінності — до витончених способів вилучення власності членами злочинних угруповань у комерційних структур та осіб, що займаються підприємницькою діяльністю.

Вивчення та аналіз судово-слідчої практики свідчить про те, що для вимагання характерні такі ознаки, як високий ступінь латентності, організованість і ретельна підготовка злочинних дій, особливо в тих випадках, коли вимаганням займаються злочинні групи, протидія слідству з боку заінтересованих осіб.

У криміналістичній характеристиці вимагання, насамперед, варто виділити інформацію про суб'єкта і жертву злочину, способи та обставини його вчинення.

За своїм соціальним статусом вимагачів можна поділити на дві групи:

1) явно кримінальні елементи — особи, що учиняють вимагання у вигляді промислу і розглядають даний вид злочинної діяльності як засіб існування (насамперед, це члени організованих злочинних угруповань);

2) зовнішньо законослухняні громадяни — працівники комерційних та охоронних структур, банків, акціонерних товариств (вартові, експедитори, а інколи й керівники вказаних структур); студенти вузів, учні технікумів, коледжів та училищ; робітники підприємств; представники спортивних товариств (тренери, інструктори); працівники правоохоронних органів.

В переважній більшості вимагачами є представники чоловічої статі (99 %) віком: до 18 років — 10 %; 18—25 років — 28 %; 26—30 років — 25 %; 31—35 років — 32 %; 41—50 років — 5 %.

Серед них 75 % раніше засуджених, в основному за корисливо-насильницькі злочини.

Жертви вимагання також можуть бути поділені на дві групи. До першої групи належать законослухняні громадяни — це, як правило, особи, що займаються підприємницькою діяльністю (керівники комерційних структур, приватні підприємці, а також особи, котрі займаються вирощуванням на продаж собак дорогих порід, будівельники елітного житла та ін.) або державні службовці, функціональні обов'язки яких стосуються розподілу квот і видачі ліцензій на здійснення певних видів підприємницької діяльності або експортно-імпортних операцій, виділення земельних ділянок, надання приміщень у оренду, організації приватизаційних аукціонів тощо. До другої групи відносяться особи, діяльність яких має протиправний характер: організатори фінансових «пірамід», посередники з «відмивання» коштів, хабарники, учасники незаконних і сумнів-______ ---------------------------------------------- 577

37 1-280

них угод та ін. Нерідко вимагання стає засобом вирішення конфліктів між злочинними угрупованнями щодо поділу сфер впливу.

Серед потерпілих за віковим складом найбільший відсоток становлять особи зрілого віку (ЗО — 45 років — 64 %), причому такий віковий розподіл потерпілих є найбільш характерним для злочинів, скоєних організованими злочинними угрупуваннями, оскільки в якості своїх жертв вони вибирають людей заможних. У багатьох випадках (понад 45 %) жертви були знайомі із вимагачами, раніше мали з ними спільний бізнес.

Найбільш поширеними способами вимагання є:

1) пряма передача коштів, цінних паперів на пред'явника або майна потерпілого;

2) переведення коштів на визначений вимагачами рахунок у банку;

3) переоформлення на ім'я зазначених вимагачами осіб і передача їм документів, що дають право на майно: доручень на керування автомобілем із правом його продажу, заповітів, дарчих, договорів купівлі-продажу, генеральних доручень на право вчинення угод із нерухомістю тощо;

4) оформлення на користь вимагачів строкових розписок або анулювання боргових розписок, отриманих потерпілим від третіх осіб;

5) переадресування на ім'я зазначених вимагачами осіб цінних паперів, наприклад векселів (індосамент);

6) оплата нав'язаних послуг, виконуваних організаціями, контрольованими вимагачами, у сумі, що явно перевищує обсяг виконаних робіт;

7) вимога на постачання сировини, матеріалів або встановлення каналів збуту готової продукції, виробленої потерпілими, на умовах вимагачів;

578 - — - — - , -

Глава 32.

Розслідування вимагань

8) прийняття на роботу зазначених вимагачами осіб за умови одержання ними зарплатні без виконання роботи;

9) здача у оренду приміщення за невисоку платню;

10) залучення жертви до азартної гри; згода на фінансування її ризикованої угоди з наступними, явно нездійсненними для боржника умовами повернення боргу.

Найбільш витончені способи вчинення даного виду злочину характерні для діяльності організованих злочинних груп, коли вимагаються величезні суми грошей або значні цінності, потерпілі викрадаються, а їхні близькі беруться в заручники, зав'язуються корумповані зв'язки з працівниками правоохоронних органів, органів влади і управління. Своєрідність структури організованих груп вимагачів полягає в тому, що вона найчастіше складається з декількох відносно самостійних підгруп — «бойових загонів», діяльність яких координує організатор і наближені до нього активні члени злочинного угрупування. Вони розробляють плани злочинних акцій (оцінюють матеріальне положення потерпілого, визначають суму, яку слід з нього зажадати, і порядок її передачі, здійснюють добір виконавців, виходячи з можливого опору з боку потерпілого та ін.), розподіляють злочинний прибуток, координують злочинну діяльність учасників, виробляють правила поводження учасників групи і стежать за їхнім виконанням, встановлюють потрібні зв'язки. Як правило, вони ні в яких злочинних акціях безпосередньо не беруть участі, у випадку провалу рядові вимагачі, тобто виконавці, їх не видають, а якщо лідери відомі правоохоронним органам, то не дають проти них ніяких показань. У зв'язку з цим лідери та основне ядро групи залишаються непокараними і продовжують злочинну діяльність. ______________________________^__^_^^---- 579

37-1-280

І*Ш!^^

Функціональні ролі учасників «бойових загонів» розподіляються таким чином:

а) бригадир — суб'єкт, що реалізує план, розроблений організатором (визначає, хто повинний піти на контакт із наміченою жертвою, якого роду погрози слід висловити та здійснити);

б) навідники — особи, що поставляють вимагачам інформацію про гадані об'єкти вимагання.

Наприклад, про прибутки підприємця, вдалі угоди або, навпаки, їхній зрив тощо. Серед них можуть бути підприємці, які такою інформацією прагнуть відкупитися від вимагачів і одночасно завдати шкоди діяльності конкурента; «завербовані» організаторами співробітники об'єкта вимагання, наприклад, співробітники банку, а також вкорінені в комерційні структури члени злочинних груп. У деяких випадках організатори одержували потрібну їм інформацію, використовуючи свої зв'язки в органах влади, де реєструються приватні підприємці, видаються ліцензії, а також через працівників податкових служб і правоохоронних органів;

в) «розвідники» — особи, що здійснюють збір інформації про можливий об'єкт вимагання: фінансовий стан; ком-проментуючі дані — про різноманітного роду незаконні угоди, приховання прибутків від оподатковування, слабкості та пороки (наркоманія, пияцтво, нерозбірливість у статевих стосунках, гомосексуалізм тощо), про спосіб життя (хто є близькими друзями, яким маршрутом їздить на роботу і додому, який розпорядок дня та ін.);

г) «бойовики» — особи, які безпосередньо виконують акт вимагання, для них характерні гарна фізична підготовка, агресивність, знання психології «супротивника»;

ґ) особи, які забезпечують доставку групи на місце вчинення злочину;

580 - _ -

д) особи, які забезпечують спостереження й охорону «бойовиків» під час учинення злочинної акції.

У організованих злочинних групах об'єднуються, як правило, перевірені, надійні люди, ті, хто добре знають один одного по спільному проживанні у мікрорайоні, заняттям спортом (характерно для «бойовиків») або на підставі бізнесу чи злочинних зв'язків (організатори та лідери).

Погрози, що висловлюють вимагачі, різноманітні за характером і пов'язані, головним чином, із застосуванням насильства (95 % випадків): від побоїв до вбивства потерпілих та їх близьких, зґвалтувань, викрадення, взяття в заручники. При цьому виконання погроз, пов'язаних із насильством, має, як правило, жорстокий характер: потерпілих б'ють, приковують наручниками до бампера автомашини, що рухається, підвішують униз головою, надівають на голову поліетиленові пакети, припікають паяльною лампою, праскою та ін.

Вимагачі погрожують потерпілим знищенням майна: підпалом дверей квартири або офісу, спаленням дачі або торгового об'єкта, вибухом автомобіля, знищенням товару, а також розголошенням ганебних для потерпілих та їхніх близьких відомостей (дані з особистого життя, їхньої діяльності в сфері бізнесу).

У криміналістичній характеристиці вимагань місцем учинення злочинного діяння виступають: місце, де висловлювалися та здійснювалися погрози (для організованих злочинних груп характерний вивіз потерпілих у спеціально підготовлені для цього місця — за місто, у підвали окремо розташованих будинків тощо); місце, де відбулося викрадення потерпілих (якщо таке мало місце) і де вони утримувалися; місце передачі грошей (найчастіше воно збігається з місцем роботи потерпілого — ринки, магазини, різномані торговельні майданчики, офіси приватних фірм, у таксистів і осіб, що займаються перевезенням вантажів, _______________------------------------------------ 581

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ_______

гроші вимагали в автомашині); місце повернення викрадених людей; місце знищення майна потерпілих; місце затримання вимагачів.

У процесі розслідування вимагання підлягають встановленню такі обставини:

1. Час учинення вимагання:

а) коли конкретно вперше була пред'явлена вимога вимагачами;

б) скільки разів висувалися вимоги і на який предмет (той самий або різні) вони були спрямовані;

в) який термін було встановлено для передачі предмета вимагання;

г) коли потерпілий передав вимагачам необхідне або вчинив майнові дії на їхню користь;

ґ) чи супроводжувалися вимоги вимагачів погрозами на адресу потерпілого та коли вони були висловлені;

д) коли саме вимагачі здійснили реалізацію своїх погроз;

е) якщо вимагачі зробили потерпілому яку-небудь послугу (допомогу, підтримку), то коли саме і скільки разів;

є) коли відбулася домовленість між співучасниками або лідерами злочинних груп про спільну діяльність щодо здійснення вимагання;

ж) коли відбулося затримання вимагачів.

2. Місце здійснення вимагання:

а) в якому місці потерпілому були висунуті вимоги;

б) якщо потерпілий виконав вимоги злочинців, то де саме передав їм предмет вимагання;

в) у випадку відмови потерпілого від виконання вимог вимагачів: де були вчинені насильницькі дії щодо нього або його рідних та близьких, де знаходилось знищене чи пошкоджене майно, де утримувалися заручники;

582 - --------------------------------------------------------------------------

_[лова32.Розслідування вимагань

г) де були затримані вимагачі.

3. Спосіб учинення вимагання:

а) яким чином вимагачі висунули вимоги потерпілому — зателефонувавши, письмово чи при особистому контакті;

б) які конкретно вимоги пред'явили вимагачі — сплата готівкою; передача конкретних речей, цінностей; перерахування коштів на банківські рахунки членів злочинної групи; сплата грошей фірмі, на яку вказали вимагачі за поставку товару, якого не існує, або за поставку товару за завищеними цінами чи за рахунок погашення фіктивного боргу; купівля товару у потерпілого за заниженими цінами; фіктивне працевлаштування підставних осіб у фірму потерпілого з метою виплати їм високої заробітної платні; інвестування потерпілим коштів у підприємства, що контролюються вимагачами, на невигідних для нього умовах; здача у оренду приміщення на пільгових умовах або передача його у користування вимагачів безоплатно; отримання частки прибутку; входження до складу засновників товариства тощо;

в) який характер мали погрози з боку вимагачів — убивство потерпілого, його родичів, близьких, нанесення їм тілесних ушкоджень, зґвалтування; знищення майна, захоплення заручників, здійснення перешкод у підприємницькій та іншій діяльності; розголошення ганебних відомостей (яких саме, тих, що стосуються честі та гідності потерпілого або його родичів, їхня об'єктивність, а також джерело походження і шлях можливої передачі вимагачам);

г) зміст обіцянок вимагачів у випадку задоволення потерпілим їхніх вимог — допомога у охороні від інших вимагачів; сприяння у поставці товару, сировини, в тому числі контрабандного, та його охороні на шляху проходження; допомога в збуті готової продукції, в здачі в оренду приміщення, необхідного потерпілому, у зниженні податків, в ___________________________________----—_---- 583

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

забезпеченні невтручання в діяльність потерпілого з боку представників влади, податкової служби, у захисті від конкурентів тощо;

ґ) які конкретно погрози здійснили вимагачі — побиття жертви, розголошення ганебних для потерпілих та їхніх близьких відомостей, спалення дачі, будинку або торгового об'єкта, вибух автомобіля, знищення товару тощо;

д) з ким конкретно з представників влади, правоохоронних органів, податкових служб мали корумпований зв'язок вимагачі та в чому він виявлявся;

е) конкретні дії кожного з учасників злочину та його роль у реалізації злочинного наміру — хто був організатором даного злочину; хто був навідником, яким чином він здобув інформацію про фінансовий стан потерпілого (був з ним знайомий, спеціально вкорінений в організацію, де працював потерпілий, або працюючи там, вже пізніше став членом групи; здобув ці відомості випадково);

є) хто конкретно займався розробкою плану вчинення злочину; яку роль виконував кожний з учасників групи відповідно до плану і хто розподіляв ці ролі; які конкретно дії виконував кожний учасник групи в процесі вчинення вимагання (вів переговори з потерпілим; стежив за поводженням потерпілого; одержував від потерпілого предмет вимагання; здійснював висловлені на адресу потерпілого погрози після його відмови виконати вимоги злочинців; здійснював приховання або наступну реалізацію отриманих шляхом вимагання речей і цінностей; забезпечував виконавців транспортом, зброєю, форменим обмундируванням співробітників міліції, необхідними документами, технічними засобами; захоплював заручників, викрадав і позбавляв волі потерпілого та здійснював його охорону; впливав на співробітників правоохоронних органів у ви-584-------------------------------------------------:------------

Глава 32. Розслідування вимагань

падку арешту членів групи, забезпечував зв'язок із ними, у тому числі зі слідчого ізолятора тощо);

ж) яка конкретно зброя була використана під час вимагання — вогнепальна, холодна або вибуховий пристрій; кому з членів групи вона належала і хто, де, коли її застосовував, які наслідки її застосування; чи мали власники зброї право на її носіння, збереження; яким чином зброя потрапила до членів злочинної групи (куплена легальне, у незнайомих осіб, взята в родичів або знайомих, здобута злочинним шляхом);

з) за допомогою яких знарядь здійснювався фізичний вплив на потерпілого (катування) — праски, паяльники, лампи, спеціальні інструменти;

і) який транспортний засіб використовували вимагачі — марка, колір, державний номерний знак, номер двигуна, кузова, дата випуску; із якою метою (для ведення переговорів із потерпілим, транспортування предметів вимагання, переміщення заручників); кому належав даний транспортний засіб (водію, родичам або знайомим) або керування здійснювалося на підставі доручення, здобутого злочинним шляхом.

4. Предмет вимагання:

а) кошти, дорогоцінності, інші цінні предмети;

б) право на майно, що закріплене у відповідних документах (видача генерального доручення на право керування автомашиною потерпілого; передача цінних паперів — векселів, сертифікатів, акцій, депозитних рахунків тощо — із передатним записом на користь вимагачів; видача розписки про відмову від права на майно; передача вимагачам права на орендоване потерпілим приміщення);

в) різноманітні документи — ліцензії на здійснення експортно-імпортних операцій, акти щодо відведення земель та оцінки вартості приватизованих об'єктів тощо. ______________________________________________- 585

Розділ четвертий. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ________

5. Особа вимагача:

а) стать, вік, місце роботи або навчання, якщо не працював і не навчався, то чому, протягом якого часу і на які кошти існував;

б) судимість, за якими конкретно статтями КК України, чи не погашена судимість, чи не знята вона актом амністії, помилування;

в) місце проживання — був постійним жителем місцевості, де вчинено вимагання, або «заїжджим гастролером»;

г) як характеризувався вимагач за місцем проживання і роботи;

ґ) мотив учинення злочину.

Якщо вимагання вчинене організованними злочинними угрупуваннями, то додатково слід з'ясувати такі обставини:

а) як давно функціонує це злочинне угрупування;

б) хто був ініціатором його створення, а надалі став лідером;

в) який процес формування групи (добровільний вступ або залучення);

г) принцип розподілу обов'язків серед учасників злочинної групи;

ґ) рольова участь і злочинна активність кожного з членів групи (хто виявляв ініціативу, брав участь у більшості злочинних акцій, разом з організатором розробляв план вчинення вимагання; хто був другорядним членом групи («навідник», надавав транспортні засоби, квартиру для злочинних сходок і утримання заручників та ін.);

д) які взаємовідносини були між учасниками групи (симпатії, антипатії), хто кому підпорядковувався;

е) чи існувала в групі система заохочень і покарань, у чому вона полягала;

586-------_--------------------------------------------------------

є) чи є дана група самостійною або належить до іншого, більш потужного злочинного співтовариства;

ж) які інші злочини, крім вимагання, вчинені даною злочинною групою або окремими її членами;

з) чи розроблявся в групі план поведінки її учасників на слідстві у випадку їхнього арешту, у чому він полягав, хто його розробляв;

й) чи займалася дана злочинна група комерційною діяльністю, якою саме, у якій організаційно-правовій формі, які рахунки та в яких банках були відкриті, яким майном легальне володіли, з якими суб'єктами підприємницької діяльності мали фінансові стосунки.

6. Особа потерпілого:

а) соціально-психологічний портрет (стать, вік, службовий та матеріальний стан);

б) характер взаємовідносин з вимагачами — знайомий; раніше мав з вимагачами чи особами, які діють від їхнього імені, ділові контакти; познайомився у зв'язку з даним злочином; чи піддавався раніше вимаганню з боку даних суб'єктів, якщо піддавався, то коли, скільки разів, які погрози висловлювалися на випадок незадоволення їхніх вимог, що передавав як предмет вимагання, де, кому і як пояснив цей факт; які обіцянки давали вимагачі натомість задоволення їхніх вимог, що одержав потерпілий, задовольнивши вимоги вимагачів; кого з членів злочинної групи прийняв на роботу до своєї організації, на яку посаду та з яким окладом; чому розцінював погрози, висловлені вимагачами, як реальні;

в) чи вживав потерпілий контрзаходи проти вимагачів та подавав заяви в правоохоронні органи про факт вимагання (звертався по допомогу до приватних охоронних структур, друзів, знайомих, інших злочинних угруповань, наскільки ефективною була ця допомога); чи намагався са-------------------------------------_^__.------------------------ 587

^_______

мостійно звільнити заручників, з яким результатом, яким чином дізнався про місце їхнього перебування, кого залучав до цього;

г) які тілесні ушкодження були нанесені потерпілому, ступінь їх тяжкості;

ґ) яке саме майно потерпілого пошкоджене вимагачами, розмір матеріальних збитків, які інші негативні наслідки наступили для потерпілого в результаті злочинних дій (припинення роботи його фірми, банкрутство тощо);

д) чи мали вимагачі які-небудь відомості про потерпілого або його близьких, котрі вони погрожували оприлюднити як ганебні, наклепницькі, проте потерпілий намагався зберегти їх у таємниці;

ж) чи мали місце контакти потерпілого зі спільниками затриманих вимагачів, коли, з ким конкретно та з якою метою (по телефону, письмово, особиста зустріч), про що йшла мова.

<< | >>
Источник: В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,2001. — 684 с.. 2001

Еще по теме § 1. Криміналістична характеристика вимагань:

  1. § 4. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у галузі інформаційних технологій. Криміналістична характеристика особи комп'ютерного злочинця
  2. 33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами МВС України.
  3. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
  4. § 1. Криміналістична характеристика вбивств
  5. Криміналістична характеристика вбивств, інсценованих під суїцид
  6. § 2. Криміналістична характеристика злочинів у сфері економіки
  7. Криміналістична характеристика злочинів
  8. § 2. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованими злочинними утвореннями
  9. § 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
  10. § 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
  11. Криміналістична характеристика крадіжок
  12. § 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв