<<
>>

Конфуціанство і традиційна китайська культура

Знайомство з поглядами таких засновників політичної філософії старого Китаю, як Конфуцій, Лао-цзи, Мо-цзи, допомагає нам глибше проникнути в заповідні місця китайської цивілізації, ознайомитись із змістом учень, вплив яких на історію китайського суспільства, на психологію, мислення і норми поведінки китайців був тривалим і стабільним.

Процес формування китайської народності, її культури та релігії супроводжувався в VI-V ст. до н.е. гострою ідейно-філософською полемікою навколо питання про оптимальні шляхи розвитку суспіль­ства й держави. В ході полеміки викристалізувались чотири головні суспільно-політичні, морально-етичні вчення, які істотно вплинули на ментальність народу, напрям історичного розвитку суспільства і держави.

В давньому Китаї існували різні школи етико-політичної філо­софії, які відрізнялися одна від одної різними підходами до вирішення проблеми про характер і сутність людської особистості, її місця в суспільстві і державі, до питання про відносини особистості і держави, про роль духовної культури в житті суспільства і держави. Саме ці проблеми і методи їх вирішення становили головний зміст суперечок і дискусій, що розгорталися в давні часи між представниками різних філософських шкіл, в епоху, коли «розквітали всі кольори і суперничали всі школи».

Загальною рисою давньокитайських філософських шкіл, які вели між собою гостру полеміку, була їхня політична спрямованість, прагнення організувати життя китайського суспільства на раціональ­них, справедливих началах, які кожна школа розуміла по-своєму. Погляди китайських філософів були звернені не стільки до природи, скільки до людини, суспільства, держави; їх цікавили не стільки таємниці навколишнього світу, скільки питання раціонального влаштування і перевлаштування суспільного механізму.

Всіх їх, навіть тих, хто проповідував недіяння, ескапізм, об’єднувало активне начало. Для всіх них було характерне прагнення переробити існуючий світ і в основу організації людства покласти ті принципи, які здавались їм найбільш доцільними.

Які загальні риси ментальності давнього населення Китаю?

Китайці і в давнину були працьовитими та невибагливими до умов життя. Найважливішими життєвими цінностями вони вважали «п’ять проявів щастя»: довголіття, багатство, міцне здоров ’я й духовне вмиротворення, кохання і можливість спокійно померти в рідній домівці. Китайці бажали один одному прожити «десять тисяч років» чи, в гіршому випадку, «тисячу' осеней», виховати десяток- півтора синів і не менше внуків.

Серед усіх різноманітних ідейно-політичних течій давнини найбільш помітний слід в історії Китаю залишило конфуціанство.

11.2.

<< | >>
Источник: Ларіонова В.К.. Історія національних (етнічних) релігій. Навчальний посібник-Івано-Франківськ: Видавець І.Я.Третяк,2010.-388 с.. 2010

Еще по теме Конфуціанство і традиційна китайська культура:

  1. 1. Філософські основи китайського праворозуміння
  2. 12.3.2. Взаємодія даосизму і конфуціанства
  3. § 2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування
  4. Китайське право
  5. 8. Традиційне правосуддя
  6. § 4. Релігійно-традиційна правова система
  7. 2. Історичні етапи розвитку китайського права
  8. § 1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу
  9. Глава 1. Китайське право
  10. § 4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
  11. § 1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
  12. Философия культуры. Что есть культура? Культура и цивилизация
  13. Розділ 1. Сім'я традиційного права
  14. Розділ 2. Сім'я традиційно-етичного права
  15. Сім'я традиційного чи звичаєво-общинного права
  16. 24. Натуральна (традиційна) форма організації вир-ва.
  17. Параграф 2Специфика генезиса христианской культуры. Понятие религии и еёместо в культуре