<<
>>

ХРАМ ЯК ЦЕНТР РЕЛІГІЙНОГО ЖИТТЯ

Слово «храм» шумерською і аккадською мовами означає «будинок». Подібно до житла людини храм був житлом божества, яке потребувало догляду, впорядкування, обслуговуючого персоналу.

Храми мали обширні господарства, де збиралися запаси хліба та інших продуктів харчування, атакож ремісничих виробів. Ці багатства зберігалися не тільки для жертвопринесень, які, до речі, були єдиним джерелом м’ясного харчування, а й на випадок неврожаю чи війни, а також служили обмінним фондом для міжнародної торгівлі. Храми володіли величезними стадами худоби і пасовищами, вели караванну і морську торгівлю. В храмових господарствах працювали тисячі людей. Вони відігравали значну роль у житті міст-держав. Функції верховного жерця виконував правитель держави.

Храми будували в кожному номі і присвячували головному богу- покровителю міста. їх зводили завжди на одному і тому самому місці, так що все більш пізні споруди включали і попередні.

У Месопотамії склався певний тип культової споруди - зіккурат. Найбільш відомий зіккурат - храм Мардука у Вавилоні, знаменита Вавілонська башта Біблії. Можливо, тут йдеться про конкретний зік­курат Мардука, описаний Геродотом. Він являв собою величезну семи­поверхову споруду, висота якої сягала 90 метрів. На верхньому поверсі знаходилася статуя Мардука, яка важила понад 23 тонни і була з чистого золота. Тут було вміщено й золоті ліжко та стіл для Мардука.

До центрального храму з двох сторін вели сходи. Сам храм складався з трьох частин: у центрі був відкритий дворик, в глибині якого знаходилося зображення божества, а також вівтар - стіл для жертвопринесень. По обох сторонах двору розміщувалися бічні прибудови. У великих храмах царям або їх предкам будували особливі священні споруди-каплиці.

У загальних рисах повсякденне життя в храмах протікало приблизно так само, як у більшості приватних будинків. Жерці, подібно до слуг, подавали боїу їжу, прибирали кімнату, готували ліжко і т.п. Годування божества було найважливішим щоденним храмовим ритуалом. При цьому статуя божества сприймалася не як символ, а як саме божество. Храм знаходився в місті, серед інших будинків, і тому божество в храмі здавалося близьким і доступним, залученим до справ людей.

4.6.

<< | >>
Источник: Ларіонова В.К.. Історія національних (етнічних) релігій. Навчальний посібник-Івано-Франківськ: Видавець І.Я.Третяк,2010.-388 с.. 2010

Еще по теме ХРАМ ЯК ЦЕНТР РЕЛІГІЙНОГО ЖИТТЯ:

  1. Стаття 181. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
  2. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181).
  3. Центр параллельных сил. Центр тяжести
  4. Кратные центры (р-центры) графа
  5. Мета - розкриття сутності понять рівня і якості життя населення та процедури їх оцінювання за допомогою кількісних і якісних показників; аналіз якості життя населення в різних країнах.
  6. 14.4.1. Єрусалимський Храм
  7. Директива Совета № 77/187/СЕЕ от 14 февраля 1977 года о сближении законодательств государств-членов, связанных с защитой прав работников в случаях передачи предприятий, центров занятости или части центров занятости
  8. КАПИТОЛИЙСКИЙ ХРАМ
  9. ХРАМ
  10. Храм и город
  11. АНТОВЫЙ ХРАМ
  12. ГЕРАЙОН (храм Геры)
  13. СОФИЙ ХРАМ в Константинополе
  14. Какая дорога ведет в храм?
  15. § 1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу
  16. § 4. Релігійно-традиційна правова система
  17. Система релігійного права
  18. 5. Сучасна релігійна філософія