РОЗВИТОК ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПІСЛЯ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

Війна завдала Радянському Союзові величезних втрат. Загинуло 27 мільйонів чоловік, мільйони стали інвалідами, зруйновано було зовсім чи частково тисячі міст і сіл. За роки війни фашисти знищили та пограбували 40 тисяч лікарень, поліклінік та інших медичних закладів.

Важливим організаційним заходом у цей період було об’єднання поліклінік з лікарнями, що значно поліпшило діагностичну і лікувальну роботу, сприяло більш своєчасній госпіталізації хворих, поліпшився зв’язок стаціонарної і позалікарняної допомоги. Для підвищення кваліфікації і правильного використання кадрів введено систему атестації лікарів.

Як свідчення високої оцінки народом праці медичних працівників, поваги до їхньої гуманної праці Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 грудня 1965 р. було встановлено відзначати щорічно День медичного працівника у третю неділю червня.

У 1975 р. диспансеризацією було охоплено 136 чоловік на 1000 населення, серед них значне число здорових; хворих на туберкульоз, онкологічні та інші захворювання охоплено повністю. У 1980 р. профілактичними періодичними медоглядами було охоплено 112,5 мільйонів чоловік, під динамічним спостереженням перебувало 45 мільйонів хворих.

Почали здійснювати будівництво ряду лікувально-профілактичних закладів на кошти, зароблені в дні комуністичних субот» ників. На ці кошти побудовані союзні науково-дослідні і лікувальні кардіологічний і онкологічний центри в Москві.

У вересні 1977 р. було прийнято постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо дальшого поліпшення охорони здоров’я народу». Постановою визначено широку програму будівництва поліклінік, великих багатопрофільних лікарень, пологових будинків, дитячих поліклінік, дитячих санаторіїв та інших медичних закладів. Встановлено завдання щодо створення і виробництва нової медичної техніки, яка використовується передусім у кардіології, реанімації, анестезіологічній і лабораторній службах.

В нашій країні ліквідовано такі небезпечні інфекції, як чума, натуральна віспа, поворотний тиф; реєструються лише поодинокі випадки висипного тифу, малярії, поліомієліту та інших інфекційних захворювань.

Передбачається розширення мережі лікарських амбулаторій, розвиток швидкої і невідкладної медичної допомоги у сільських районах; підвищення якості профілактичних оглядів і диспансеризації населення, передусім жінок і дітей; організація дистанційно-діагностичних центрів для діагностики серцево-судинних захворювань при республіканських, крайових і обласних лікарнях, спеціалізованих установ по мікрохірургії ока, пульмонології, урології, гематології.