Офтальмологічна допомога

У царській Росії серед сільського населення було багато сліпих внаслідок захворювання на трахому, віспу. Спеціалізованої офтальмологічної допомоги село не знало. В організації на громадських засадах допомоги хворим на очні хвороби, створенні шкіл для сліпих дітей у дореволюційні часи на Україні багато зробив видатний учений і гуманіст Л.

Леонард Леопольдович Гіршман був винятково популярним серед населення завдяки своїй безкорисливості і готовності допомогти. Коли в 1905 р. з політичних мотивів він змушений був залишити університет, громадськість побудувала для нього спеціальну очну лікарню з амбулаторією. На базі цієї лікарні після Великої Жовтневої соціалістичної революції було організовано перший в СРСР Офтальмологічний науково-дослідний інститут (1930 р.). Л. Л. Гіршману належать наукові праці з фізіології кольорового відчуття, лікування трахоми та ін.

В країні здійснено широкі заходи щодо наближення офтальмологічної допомоги до населення; майже в усіх районах республік створено офтальмологічні кабінети. Науково-методичним

Сергій Сергійович Брюхопемко (1890—1960)

Олександр Миколайович Бакулев (1890—1967)

Володимир Петрович Філатов (1875—1956)

центром офтальмологічної допомоги є Центральний офтальмологічний інститут ім. Г. Гельмгольца в Москві. В Казані створено спеціальний трахоматозний інститут, який багато років очолював видатний трахоматолог В. В. Чирковський (1875— 1956). Розробка нових методів ранньої діагностики і лікування трахоми, залучення до боротьби з цим захворюванням самого населення дали змогу у багатьох уражених місцевостях зовсім ліквідувати вогнища трахоми.

Великий вплив на розвиток не лише офтальмології, а й інших галузей медицини мали роботи академіка Академії наук УРСР, Героя Соціалістичної Праці В. П. Філатова.

Володимир Петрович Філатов (1875—1956) працював з 1911 р. професором кафедри очних хвороб в Одесі, пізніше очолював заснований у 1936 р. Український інститут очних хвороб, якому присвоєно його ім’я. В. П. Філатову належить розробка вперше в світовій практиці успішної пересадки рогівки від трупів, розробка методу тканинної терапії, який дістав поширення і визнання в усіх країнах світу. Він, разом із своїми учнями, вніс багато нового у вивчення глаукоми. Вже згадувалося про запропонований В. П. Філатовим оригінальний метод шкірної пластики круглим стеблом. В. П. Філатов створив велику школу вітчизняних офтальмологів і все своє життя намагався винайти нові методи профілактики і лікування найтяжчих захворювань очей. Він був великим оптимістом у науці. «Песимізм біля ліжка хворого і в науці безплідний, і не йому належить майбутнє» — було його девізом.

Останнім часом розроблено оригінальні методи лікування травм очного яблука, методику внутрішньоочних, орбітальних і шкірних пластичних операцій (А. А. Колен, Н. О. Пучків- ська та ін.); удосконалено антиглаукомні операції. Введено в практику оригінальні методи імплантації штучних кришталиків після операції катаракти (М. М. Краснов, С. М. Федоров).

Велику роль у розробці й запровадженні нових методів, нового інструментарію і приладів відіграє Московський науково-дослідний інститут мікрохірургії ока, очолюваний С. М. Фе- доровим. Запропоновані ним способи хірургічної корекції короткозорості й астигматизму почали вперше здійснювати бригадно-конвейєрним методом. С. М. Федоров запроваджує прогресивні форми організації праці. Очолюваний ним інститут став першою в країні установою, переданою в оренду колективові.