25. Сторони в господарському процесі, їх права і обов’язки.

Сторонами в господарському процесі є особи, між якими виник спір з матеріального правовідношення. Особи, які можуть бути позивачами і відповідачами у господарському процесі, зазначені в ст.

Позивач — це особа, яка передбачувано є володарем спірного права або інтересу, що охороняється законом, і яка звертається до господарського суду за захистом, оскільки вона вважає, що її право порушено або необґрунтовано оспорюється відповідачем. Слід зазначити, що оскільки позовна заява подається особою або в її інтересах, на захист особи з матеріально-правового відношення, тому, коли від позову відмовляється особа, яка подала позов в інтересах іншої, остання має право вимагати розгляд справи по суті, але коли відмовляється від позову особа, в інтересах якої він поданий, це тягне за собою залишення позову без розгляду, за виключеннями, встановленими законодавством. Відповідач — це особа, яка, за ствердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права і яка внаслідок цього притягується до відповіді за позовом і проти неї порушено справу. Сторони користуються рівними процесуальними правами. Рівність правових можливостей сторін полягає в тому, що вони мають однакові можливості по використанню процесуальних засобів свого захисту. Стаття 22 ГПК встановлює права й обов’язки сторін, відповідно до якої вони мають право: — знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії; — брати участь у судових засіданнях; — подавати докази; — брати участь у дослідженні доказів; — заявляти клопотання; — давати усні та письмові пояснення господарському суду; — наводити свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу; — заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників господарського процесу; — оскаржувати судове рішення господарського суду; — а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм Господарським процесуальним кодексом України. Не існує прав без обов’язків, тому законодавство передбачає, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.