<<
>>

17.Економічні, соціальні, культурні права, свободи і обов’язки.

Найважливішим з цих прав є право на володіння і розпорядження приватною власністю. Це фундаментальне право забезпечено всіма засобами юридичного захисту від зазіхання як з боку окремих осіб, так і органів самої держави.

У ранніх конституціях принцип святості і недоторканності приватної власності був доведений до логічного завершення. Це знайшло свій вираз в забороні яких-небудь конфіскацій чи реквізицій не інакше як у суворо встановлених законом випадках (як правило, за вироком суду чи у військових цілях). У нових консти в інтересах суспільства (Іспанія, Італія, ФРН та ін.).Після другої світової війни конституціями Італії, Данії, Індії, Японії, Гватемали, Коста-Ріки, Габону, Бангладеш, Марокко, ряду інших держав було проголошено право на працю. Деякі післявоєнні конституції проголошують також право на рівну плату за рівну працю і право на відпочинок, що іноді розглядають як органічне продовження права на працю (ст.36 Конституції Італії). Дуже докладно соціально-економічні права трудящих регламентуються в Главі II Конституції Федеративної Республіки Бразилії 1988 року. Іноді основний закон містить лише згадку про ці права, як, наприклад, у ст.54 Конституції Уругваю. Найважливішим правом трудящих є право на страйк, що проголошується або визнається державним правом усіх демократичних країн. У той же час закордонне трудове законодавство передбачає різні способи і методи обмеження цього права. Особливо поширеним є заборона загальних та політичних страйків, страйків солідарності, пікетувань. До культурних належать: вільний доступ до культурних цінностей, свобода творчості та научних досліджень. Для цього проводиться фінансова підтримка закладів культури державними та муніципальними органами.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Международное право. Экзаменационные ответы 2012. 2012

Еще по теме 17.Економічні, соціальні, культурні права, свободи і обов’язки.:

  1. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.