<<
>>

62. Зміст права власності.

Зміст права власності становлять права володіння, користування і розпорядження майном, а також обов'язки, пов'язані з утриманням, ризиком розорення та випадковою загибеллю речей.

Право володіння – це юридично закріплена можливість фактичного панування власника над річчю (майном). Володіння може бути фактичним і юридичним, законним і незаконним, давнішнім. Фактичне володіння може виникнути як на загальній підставі (напр., за договором оренди), так і внаслідок протиправного заволодіння (крадіжка). Незаконне володіння поділяють на добросовісне (за якого володілець не знав і не повинен був знати про його незаконність) і недобросовісне (якщо володілець майна знав або повинен був знати про незаконність володіння). Різновидом добросовісного володіння є володіння за набувальною давністю. ЦК Укр. встановив, що фіз. чи юр. особа, що не є власником майна, але добросовісно, відкрито, безперервно і беззаперечно володіє нерухомим майном як власним протягом 15 років або рухомим майном - протягом 5 років, набуває права власності на це майно. Право користування – це юридично забезпечена можливість вилучення з речі (майна) корисних властивостей, шляхом її використання. Користуючись майном, власник зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів інших осіб, що охороняються законом, дотримуватись моральних засад суспільства. Право користування, як і право володіння, може належати не лише власникові, а й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів або адмін. актів. Напр., працівники міліції мають право на підставі п.26 ст.11 Закону Укр."Про міліцію" використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать фіз. чи юр. особам, для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставлення до лікувальних закладів осіб, що потребують невідкладної мед. допомоги. Користування може бути законним і незаконним. Право розпорядження – це юридично забезпечена можливість визначати долю речі (майна) шляхом учинення юридичних актів щодо речі. Розпорядження переважно здійснюється шляхом передачі, відчуження чи відмови від речі (майна). На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб'єктивне право власності є абсолютним правом.
<< | >>
Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалки по гражданскому праву Украины. 2011. 2011

Еще по теме 62. Зміст права власності.:

  1. §2. Зміст права власності
  2. § 9. Зміст права власності на землю, права й обов'язки власників земельних ділянок
  3. Поняття та зміст права власності
  4. Поняття та зміст права власності
  5. Стаття 78. Зміст права власності на землю
  6. Стаття 132. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки
  7. 22. Відносини власності на фактори вир-ва і хар-р їх поєднання.Права власності
  8. 2.1. Право державної власності: поняття, зміст, правові форми реалізації
  9. 89. Право держ. власності. Зміст, підстави виникнення.
  10. Виникнення у громадян права приватної власності внаслідок приватизації об'єктів державної власності.
  11. 88. Право колективної власності: поняття, зміст, підстави виникнення, об’єкти, суб’’кти.
  12. 2. Право власності - основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
  13. Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності
  14. Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою
  15. § 2. Способи і порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
  16. Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою
  17. § 1. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою