- з'ясування фактичних обставин
справи шляхом дослідження на підставі передбачених ЦПК засобів доказування наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін. Ця частина судового засідання має виключно важливе значення, оскільки присвячена безпосередньому розгляду справи по суті (ст.ст.
173-192 нового ЦПК).Розгляд справи по суті починається доповіддю судді про обставини справи. В ній зазначається: яка справа розглядається, хто позивач, відповідач, предмет вимоги, розмір, чим обґрунтовується вимога, докази; заперечення відповідача, їх обґрунтування, докази. Якщо справа розглядалася, але була відкладена, то причини відкладення і чи усунені вони. Коли ж справа вже була вирішена, однак рішення було скасоване і справа надійшла на новий розгляд від суду апеляційної чи касаційної інстанції, то необхідно про це сказати і зазначити на ті вказівки, які зроблено в постанові суду, який заново розглядав справу. Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спору до третейського суду (ст.178 ЦПК). Заявлені відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін розглядаються судом у
220
порядку, встановленому ст.179 ЦПК. Зазначені волевиявлення сторін заносяться до протоколу судового засідання і підписуються відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.
Про неприйняття судом відмови від позову, визнання позову відповідачем чи незатвердження мирової угоди сторін суд постановляє мотивовану ухвалу і продовжує розгляд справи по суті.
Для цього заслуховуються пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також пояснення інших осіб, які беруть участь у справі. Суд може встановити інший порядок дачі пояснень сторонами та надати їм право на додаткові пояснення, якщо це викликано особливостями конкретних обставин справи.
В процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть ставити одна одній запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст.ЗЗ ЦПК), чи пояснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, суддя оголошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок допиту свідків, допиту експертів та дослідження інших доказів. Свідки допитуються за правилами, встановленими ст.ст. 182-185 ЦПК.Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань і за відмову давати показання. Свідки, які не досягли шістнадцяти років, не попереджуються про кримінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі. Згідно зі ст. 180 нового ЦПК України головуючий повинен привести кожного свідка до присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи. Кожен свідок допи-
221
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
тується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Новим ЦПК України передбачено, що кожен допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін (п.10 ст. 180 ЦПК).
При допиті свідків, які не досягли п'ятнадцяти років, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років обов'язкова присутність педагога або близьких осіб для свідка (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), якщо вони не заінтересовані в справі.
Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані в письмовій формі у протоколі судового засідання.
Не можуть бути використані як показання свідків (ст.41 ЦПК) письмові пояснення громадян. У відповідних випадках вони приймаються судом як письмові докази (ст.46 ЦПК).
Письмові докази досліджуються в судовому засіданні за правилами, встановленими ст.ст.
186, 187 ЦПК. Письмові докази, а також протоколи їх огляду, складені у порядку виконання окремих доручень (ст.ЗЗ ЦПК), забезпечення доказів (ст.36 ЦПК), їх огляду на місці (ст.189 ЦПК) оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів. Оголошення особистого листування і телеграфних повідомлень громадян з метою охорони їх таємниці може бути проведено у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими таке листування і повідомлення відбулися, при відсутності згоди таких осіб — тільки в закритому судовому засіданні.Дослідження речових доказів у судовому засіданні провадиться в порядку, встановленому ст. 188 ЦПК. Вони огля-
222
даються судом, а також пред являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках -також експертам і свідкам. У випадку неможливості доставити до суду речові і письмові докази вони оглядаються і досліджуються за місцем їх знаходження за правилами, встановленими ст.189 ЦПК.
Якщо у справі була призначена експертиза, то після цього в судовому засіданні досліджується висновок експерта. Спочатку висновок оголошується, а потім для його роз'яснення і доповнення експерт за пропозицією суду може дати усне пояснення, яке заноситься до протоколу судового засідання, а для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути задані запитання судом, і особами, які беруть участь у справі (ст.190 ЦПК). Згідно з новим ЦПК України висновок експерта оголошується в судовому засіданні. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.
Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК).У деяких справах, що виникають з сімейних, житлових, спадкових правовідносин беруть участь відповідні органи державного управління - опіки і піклування, житлово-комунальні, фінансові - для дачі висновку у справі з метою здійснення покладених на них обов'язків і для захисту прав громадян та законних інтересів інших осіб (ч.2 ст.121 ЦПК). Такий висновок оголошується в судовому засіданні. Суд і особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання
223
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
15"
представникові органу державного управління з метою роз'яснення такого висновку, а також для його доповнення (ст.191 ЦПК). Суд вислуховує також представника громадської організації чи трудового колективу (ст.161 ЦПК).
Закінчується ця частина судового розгляду тим, що головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслуховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
Еще по теме - з'ясування фактичних обставин:
- Фактична помилка
- Фактична помилка (еггощіасії)
- Методи фактичного контролю
- Факт перебування у фактичних шлюбних відносинах.
- Право відмови від давання показань і методи з'ясування причин відмови
- § 6. Юридичні факти: поняттяі класифікація. Фактичний склад
- § 3. Аліментні обов'язки фактичних вихователів і вихованців
- 31. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин. Фактичний склад. Правонаступництво.
- Погроза при вимаганнi чужого майна чи грошей повинна бути дiйсною, фактично iснуючою, а не уявною, вигада ною, i звернена в
- ЗУСТР1ЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживания у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин
- §11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
- Планування відтворення обстановки і обставин події та мета проведення цієї слідчої дії
- § 4. Відтворення обстановки і обставин події
- 126. Види нововиявлених обставин.
- § 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- § 2. Поняття та особливості провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами