Залишення заяви без руху

це надання позивачеві чи іншому заявнику можливості усунути у строк, встановлений судом, недоліки у позовній заяві щодо змісту, форми чи порядку подання. Так, відповідно до ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що до суду подана позовна заява із вадами щодо змісту, форми чи порядку подання, вона не оплачена судовим збором чи сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Коли позивач усуне зазначені судом недоліки, то заява вважатиметься поданою у первісний день її подання до суду. Це правило встановлене для забезпечення доступності правосуддя, адже позивач може в силу юридичної необізнаності чи з інших підстав упустити той чи інший момент, який є обов’язковим щодо подання позовної заяви до суду.

Якщо ж позивач не усуне вказані судом недоліки, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що постановляється ухвала. Це, у свою чергу, не перешкоджає повторному зверненню до суду у загальному порядку.

Пред’явлення позову до суду породжує ряд матеріально-правових та процесуальних наслідків. Матеріально-правовими наслідками виступають: перерив позовної давності у випадку пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимоги, право на яку має позивач (ст. 264 ЦК), момент присудження періодичних платежів (наприклад, ст. 191 СК), момент, з якого незаконний добросовісний володілець зобов’язаний відшкодувати доходи, які були або повинні були бути отримані від речі, з приводу якої заявлений віндикаційний позов (ст. 390 ЦК). Окремими актами матеріального законодавства можуть визначатися і інші наслідки. Так, наприклад, у разі звернення до суду з позовом припиняється виконання рішення органу опіки та піклування (п. 3 ст. 19 СК).

Процесуальними наслідками пред’явлення позову до суду є вступ у цивільні процесуальні відносини. Так, якщо судом винесена ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви, то позивач або його представник наділяються правами щодо її оскарженню. Якщо є справа порушена і суд приступає до провадження у ній, то виникає ціла низка цивільних процесуальних правовідносин між сторонами та іншими особами. Позивач у даному випадку наділяється великим колом процесуальних прав та обов’язків, які забезпечують його участь у процесі.