Залишення заяви без розгляду
Провадження у справі в суді закінчується без постановлення рішення за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Підстави для залишення заяви без розгляду визначені ст.
229 ЦПК.Суд залишає заяву без розгляду, якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розгляду справи і можливість застосування цього порядку не втрачена (п. 1 ст. 229 ЦПК). Ця норма втратила силу як така, що не відповідає статтям 8, 124 Конституції України (пп. 2, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».
Заява залишається без розгляду, якщо її подано недієздатною особою
(п. 2 ст. 229 ЦПК). При встановленні цієї обставини суддя зобов'язаний відмовити в прийнятті заяви до свого провадження (п. 8 ст. 136 ЦПК), а помилково прийнята заява підлягає залишенню без розгляду. Факт недієздатності особи підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили (ст. 260 ЦПК). На його виконання орган опіки і піклування призначає недієздатному опікуна, який може порушити нову тотожну справу в суді на захист прав недієздатної особи. Правило п. 2 ст. 229 ЦПК поширюється на осіб, обмежених в дієздатності, які мали такий статус під час порушення справи в суді, але воно не застосовується до тих обмежено дієздатних осіб, які можуть виступати в суді у справах як сторона без участі піклувальника (статті 13,15 ЦК).
Інші процесуально-правові наслідки настають при визнанні особи обмежено дієздатною чи недієздатною (втрати дієздатності) під час провадження у справі. Підтвердження рішенням суду, що набрало законної сили, такої зміни правового статусу громадянина — сторони у справі — є підставою для зупинення провадження в ній (п.
2 ст. 221 ЦПК).Підставою для залишення заяви без розгляду є подання її від імені заінтересованої особи іншою особою, яка не має повноважень на ведення справи
(п. З ст. 229 ЦПК). За правилом ст. 137 ЦПК до позовної заяви, яка подається представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що стверджує його повноваження (факт батьківства, усиновлення, опіки, піклування). Подача позовної заяви до суду без наявності належних повноважень є підставою для відмови в її прийнятті (п. 9 ст. 136 ЦПК), а прийнятої заяви — для залишення її судом без розгляду.
Суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або обох сторін або неповідомлення ними причин неявки на другий виклик (п. 4 ст. 229 ЦПК).
Зазначені підстави застосовуються з урахуванням правил ч. 5 ст. 172 ЦПК. Суд залишає заяву без розгляду в разі повторної неявки позивача без поважних причин або неповідомлення ним причин неявки на другий виклик з зазначенням потреби дати особисті пояснення, а у справі про розірвання шлюбу — також в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причин неявки на другий виклик, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. При повторній неявці сторін без поважних причин або неповідомлення ними причин неявки на другий виклик, якщо суд не вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних матеріалів, він залишає заяву без розгляду.
Заява залишається без розгляду, якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді (п. 5 ст. 229 ЦПК). З метою надання більших можливостей доступу до судового захисту ЦПК встановлені альтернативні правила підсудності справ за вибором позивача: за місцем знаходження відповідача чи місцем свого проживання або за місцем заподіяння шкоди, виконання договору (статті 126,127 ЦПК) Реалізація права вибору підсудності має разовий характер — погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє в прийнятті заяви, якщо в провадженні суду вже є справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Прийняття до провадження тотожної справи з порушенням цієї норми процесуального права є підставою для залишення заяви без розгляду. Про залишення заяви без розгляду судом постановляється ухвала, яка має відповідати вимогам ст. 234 ЦПК. Така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 1 ст. 291 ЦПК).Залишення заяви без розгляду за підставами, передбаченими ст. 229 ЦПК, виключає можливість розгляду судом даної справи в даному судовому засіданні, але після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до суду з заявою в загальному порядку (ст. 230 ЦПК).
ЦПК передбачені інші підстави залишення без розгляду заяв, скарг, документів, зауважень. Відповідно до ч. З ст. 255 ЦПК підставою для залишення заяви без розгляду є виникнення спору про право цивільне при розгляді справи порядком окремого провадження. Заінтересовані особи можуть такий спір вирішити за загальними правилами цивільного судочинства. За правилом ст. 85 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається з закінченням встановленого процесуального строку. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку. Аналогічно з пропуском строку залишаються без розгляду подані зауваження на протокол судового засідання (ч. З ст. 201 ЦПК).