§ 6. Ухвали суду першої інстанції

При розгляді і вирішенні справи судом першої інстанції постановляється значна кількість ухвал. Якщо цивільна справа може не закінчуватися рішенням, то без ухвал суду відкриття провадження у справі та його розвиток неможливий.

Така чисельність підстав винесення ухвал та їх зміст робить можливим і потрібним проведення їх класифікації за різноманітними критеріями.

Так, за стадіями, в яких постановляються ухвали у суді першої інстанції їх слід поділити на ухвали, які виносяться при відкритті провадженні у справі (у тому числі, які можуть постановлятися до подання заяви, наприклад, про забезпечення доказів чи позову); на стадії підготовки справи до судового розгляду, у ході судового засідання; ухвали, які постановляються після ухвалення рішення суду.

За процесуальною формою ухвали бувають самостійні та протокольні. Самостійні ухвали – це документи, встановленої форми, в яких зазначаються владні вказівки суду щодо розвитку процесу у справі, вони постановляються в нарадчій кімнаті, підписуються всім складом суду, а при одноособовому розгляді справи – суддею і приєднуються до справи. Протокольні ухвали мають місце у судових засіданнях, у нескладних питаннях без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її змісту до журналу судового засідання (ст. 209 ЦПК).

Ухвала повинна складатися, як і рішення суду, з чотирьох частин. В ухвалі зазначається: час і місце її постановлення; прізвище та ініціали судді (суддів – при колегіальному розгляді); прізвище та ініціали секретаря судового засідання; імена (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог (вступна частина); суть питання, що вирішується ухвалою (описова); мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (мотивувальна); висновки суду; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження (резолютивна).

До протокольних ухвал ставляться вимоги тільки щодо наявності мотивувальної та резолютивної частини, оскільки інша інформація наявна у самому журналі судового засідання, до якого й заносяться такі ухвали.

Ухвала, яка має силу виконавчого документа (наприклад, про визнання мирової угоди, про забезпечення позову та ін.), повинна відповідати додатковим вимогам, встановленим ст.

Особливим видом ухвал суду є окремі ухвали (ст. 211 ЦПК). Вони постановляються тоді, коди суд під час розгляду справи виявить порушення закону і встановить причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала направляється відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу. Залишення відповідною службовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу тягнуть за собою відповідальність згідно із ст. 1856 КпАП.