6.4.6. Податок на капітал та операції з цінними паперами.

З метою гармонізації законодавства про податки на приріст капіталу, а також для усунення дискримінації, подвійного оподаткування та нерівності, що порушують свободу руху капіталу, була прийнята Директива Ради 69/335/ЕЕС „Про непрямі податки на приріст капіталу”[407].

Прийняття цієї Директиви стало необхідним для створення на рівні ЄС такого економічного простору, умови діяльності для суб’єктів господарювання у якому були б подібними до тих, що існують на національному рівні, а також сприяння реалізації однієї із основ функціонування внутрішнього ринку, а саме – свободи руху капіталів та платежів.

Відтак, з огляду на необхідність гармонізації відповідних національних положень, обумовленої негативними наслідками застосування у державах-членах непрямих податків з приросту капіталу (мита, що стягується з внесення капіталу до товариств і фірм та гербового збору на цінні папери), а саме — наявністю дискримінації, подвійного оподаткування та нерівності, які впливають на вільний рух капіталу, — на держави-члени було покладено обов’язок стягувати гармонізований податок з внесення капіталу до господарських товариств корпоративного типу у відповідності із положеннями вищевказаної Директиви. Також, необхідно зазначити, що передбачена її положеннями гармонізація стосується лише непрямих податків, що визначено у преамбулі, і ця гармонізація не поширюється на сферу прямих податків, таких як, наприклад, податок на прибуток господарських товариств, яка підлягає регулюванню на національному рівні.

Основою Директиви 69/335/ЕЕС є запровадження гармонізованого податку, що стягується відносно внесення капіталу до господарських товариств корпоративного типу; в її положеннях також визначено концепцію „господарського товариства корпоративного типу”, наведено перелік правочинів, які підлягають обкладенню (або які можуть обкладатись) податком на капітал, базу оподаткування у відношенні відповідних правочинів, умови звільнення (обов’язкового чи за вибором держави-члена) від оподаткування податком на капітал. Крім того, у відношенні визначених положеннями Директиви правочинів та певних дій, пов’язаних з їх вчиненням, забороняється стягнення будь-яких інших податків чи зборів (які, фактично, незалежно від їх назви та цілей мають такі ж характеристики, що й податок на капітал), крім зазначеного виключного переліку.

Для цілей Директиви 69/335/ЕЕС господарськими товариствами корпоративного типу вважаються: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні командитні товариства. Крім того, такими товариствами також можуть бути будь-які товариства, фірми, об’єднання чи юридичні особи, які мають наступні характеристики:

1) їх частки (як у статутному фонді, так і у активах) можуть обертатись на фондовій біржі; або

2) метою їх діяльності є отримання прибутку, а їх учасники:

- мають право відчужувати належні їм акції (частки) третім особам без одержання попередньої згоди, та

- несуть відповідальність за борги товариства, фірми, об’єднання чи юридичної особи лише в межах належних їм акцій (часток).

Для цілей застосування Директиви 69/335/ЕЕС господарськими товариствами корпоративного типу можуть вважатись будь-які товариства, фірми, об’єднання чи юридичні особи. Єдиною умовою, якої необхідно дотримуватись у цьому випадку, є мета їх діяльності, а саме — отримання прибутку. В той же час державам-членам надається право самостійно на законодавчому рівні визначати, чи будуть для цілей оподаткування приросту капіталу такі суб’єкти вважатися господарськими товариствами корпоративного типу.