6.4.5. Оподаткування транспорту.

Регулювання цієї сфери в даний час регламентують лише декілька актів вторинного права ЄС, які обмежують права держав-членів щодо застосування податків на споживання відносно транспортних засобів, а саме: Директива Ради 83/183/ЕЕС „Про податкові звільнення, що застосовуються до імпортування на постійний час з держави-члена особистого майна фізичних осіб”[404] та Директива Ради 83/182 ЕЕС „Про податкові звільнення в межах Співтовариства для певних видів транспорту, що тимчасово імпортуються в одну державу-член з іншої”[405].

Однак, ще у липні 2005 року Єврокомісія запропонувала проект нової директиви [406]. Треба зазначити, що її метою не є гармонізація податкових ставок чи зобов’язання держав-членів впроваджувати нові податки. Ця пропозиція відносно пасажирського автотранспорта містить три основні елемента:

- відміну податків на реєстрацію автомобілей на перехідний період терміном від п’яти до десяти років;

- систему, з огляду на яку держава-член буде зобов’язана повернути частину реєстраційного податку, що очікує відміни, за умов, коли пасажирський автомобіль, зареєстрований в цій державі-члені, був згодом експортований чи переміщений на постійний час в іншу державу-член;

- введення елемента сплати за забруднення–викиди СО2 до податкової бази як річного дорожнього податку, так й реєстраційних податків.