ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТАЛПСВЩАЦП СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Страховики можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації з урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступництва щодо укладання договорів страхування, встановлених Міністерством фінансів України (ст. 19 Закону України "Про господарські товариства").

Для порушення справи про банкрутство страховика не-обхідна заява, яка може бути подана до господарського суду боржником-страховиком, кредитором (страхувальниками, застрахованими особами, вигодонабувачами, страховим брокером, перестрахувальником та іншими юридичними або фізичними особами) або іншим уповноваженим на це держав-ним органом. При цьому продаж майна страховика-боржника як цілісного майнового комплексу здійснюється в процедурі са-нації за правилами, встановленими статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; покупцем цілісного майнового комплексу страховика може бути тільки страховик.

Так, при продажу майна страховика недержавної власності в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення страхової діяльності, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують страховика, його послуги (фірмове най-менування, знаки для послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам, при цьому:

а) грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) страховика-борж- ника на дату прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство не включаються до складу майнових активів такого страховика;

б) всі трудові договори (контракти), що укладені до дати продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, зберігають силу, при цьому права та обов'язки ро-ботодавця переходять до покупця майна боржника;

в) сума, одержана від продажу, включається до складу ма-йнових активів боржника;

г) продаж майна провадиться на відкритих торгах, якщо інше не передбачено планом санації, в порядку, передбаченому законодавством;

д) керуючий санацією зобов'язаний опублікувати оголошення про продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу на відкритих торгах у офіційних друкованих органах за тридцять днів до дати проведення торгів.

Якщо суми, вирученої від продажу майна страховика як цілісного майнового комплексу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією про-понує кредиторам укласти мирову угоду.

У разі, якщо мирова угода не укладена, господарський суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.

При розгляді справи про банкрутство страховика учасником провадження у справі про банкрзггство визнається державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю. В Україні таким згювноваженим органом є Міністерство фінансів України, яке здійснює нагляд за дотриманням вимог законодавства України про страхування, за ефективним розвитком страхових послуг; запобігання неплатоспроможності страховиків та захист інтересів страхувальників. Міністерство фінансів має право призначити проведення приму со- вої санації страховика у разі:

невиконання ним зобов'язань перед страхувал ьниками протягом трьох місяців;

недосягнення ним визначеного Законом України «Про страхування» розміру статутного фонду;

настання інших випадків, визначених чинним законо-давством України.

Примусова санація передбачає:

проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

визначення Міністерством фінансів згіравляючої особи, без згоди якої не може здійснюватися фінансове, господарське і кадрове зшравління страховиком;

встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу;

встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із страхувальниками;

прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.

Ліквідація страховика здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Слід пам'ятати, що відповідно до Закону України 'Про страхування" спраховикомє фінансовауспанова,

яка створена у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також яка одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про страхування" ліцензування страхової діяльності здійснює Міністерство фінансів України (до 15 березня 2000 року цю функцію виконував Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю).

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду.

Загальний розмір внесків страховика до сттут- них фондів інших страховиків України не моою переви - щуваті ЗО відсотків його власного спащттого фонду, в гашу числі розмір внеску до спатрного фонду акре - мого страховика не моонг перевищували 10 відсопtrie. Ці вимоги не поиіирююпься на страховика, який здій - снює види страхування інші, ніж страхування жилі- пя, уразі здійснення нимвнесюв до спшпржого фонду страховика, який здійснює страхування житія.

Крім цього, ст. ЗО Закону України "Про страхування" визначає, що мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

Уразі продажу цілісного майнового комплексу страховика у процедурі санації до покупця переходять всі права та обов'язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страховика страховий випадок не настав.

Закон України «Про страхування» (ст. 16) визначає, що договір страхування - це письмова згода між ст раху вал ь н и ко м і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхз^вальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування ст раху вал ь н и ко м, на користь якої укладено до-говір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші змови договору.

За законодавством України страховики, які здійснюють страхування життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в поряд-ку та на змовах, визначених Міністерством фінансів України, яке має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна грома-дян, а також може встановити порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування.

Слід пам'ятати, що згідно зі cm 28 Закону України «Про спрахування» дія договору страхування припи - няєпься па впранає чиннісггь за згодою сторін, а пи - кожу рази

закінчення строку дії;

виконання страховиком зобов'язань перед страхуваль-ником у повному обсязі;

несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхуваль-нику, якщо інше не передбачено змовами договору;

ліквідації страхувал ьника - юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 Закону України «Про страхування»;

ліквідації страховика у порядку, встановленому законо-давством України;

прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це пере-дбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено змовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за ЗО календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що за-лишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахзш- ку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає ст раху вал ь ни ку сплачені ним страхові пла-тежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхуваль- нику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням стра-хувальником змов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена акту-арієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викзшної суми.

Законодавством України не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за змови дострокового припинення договору страхування.

У разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури страхувальники за договорами страхування, дії яких у зв'язку з цим припиня-ються, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством.

Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати вип-лати страхової суми.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового від-шкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страху-вальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сер-тифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин стра-хового випадку.

Законом України «Про страхування» (ст. 31) встановлено, що кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий облік.

Кошти резервів із страхування життя не можуть викори-стовуватися страховиком для погашення будь-яких зо-бов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин; вони підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахова-ної особи або підлягають передачі застрахованій особі.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування відповідно до ст. 26 Закону України «Про страхування» є:

навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено до-говір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні об-ставин, характеру та розміру збитків;

інші випадки, передбачені законодавством України.

Слід пам'ятати, що змовами договору страхування можзггь

бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не сзшеречить законодавству України.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк, не більший передбаченого правилами

страхування, та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

У разі визнання господарським судом страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кре - диторів четвертої черги підлягають задоволенню у та кому порядку:

в першу чергу - вимоги кредиторів за договорами обов'язкового особистого страхування, зокрема:

медичне страхування;

особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету Ук-раїни) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансу-ються з Державного бюджету України) та сільської по-жежної охорони і членів добровільних пожежних дру-жин (команд);

страхування спортсменів вищих категорій;

страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

страхування працівників (крім тих, які працюють в ус-тановах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіат- ричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за осо-бами, які страждають на психічні розлади;

страхування життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в змовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних ін-спекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я за рахунок коштів ліцензіатів;

в другу чергу - вимоги кредиторів за іншими договорами обов'язкового страхування, які визначені ст. 7 Закону Ук-раїни "Про страхування";

в претю чергу - вимоги інших кредиторів-страхуваль- ників, у тому числі вимоги за договорами страхування, за якими страхувальники мають право відповідно до законодавства України вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, наякий був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування; в чепверпу чергу - вимоги інших кредиторів. Певні особливості є також у порядку реорганізації страховика (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), що проводиться відповідно до законодавства України, з

урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступ- ництва щодо укладання договорів страхування, встановлених Міністерством фінансів України.

Бувають наступні типи реорганізації страховиків: злиття — передбачає припинення діяльності двох (чи кількох) страховиків як юридичних осіб та передачу всіх майнових та немайнових прав і обов'язків до страховика — юридичної особи, який створюється внаслідок реорганізації.

приєднання — передбачає припинення діяльності одного страховика як юридичної особи та передачу всіх майнових та немайнових прав і обов'язків до іншого страховика — юридичної особи на правах філії чи без відкриття філії.

поділ — передбачає припинення діяльності одного стра-ховика як юридичної особи та передачу за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах усіх його майнових та немайнових прав і обов'язків до кількох страховиків — юридичних осіб, які створюються внаслідок реорганізації.

виділення — передбачає створення страховика — юридичної особи (або кількох страховиків — юридичних осіб), до якого (яких) за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові та немайнові пра-ва і обов'язки страховика — юридичної особи, що реор-ганізується.

перепворення — передбачає:

зміну організаційно-правової форми товариства, у вигляді якого було створено страховика, при цьому до но-вого страховика переходять усі майнові та немайнові права і обов'язки страховика, що реорганізується;

перепрофілювання страховика у страхового посередника за умови погашення ним своїх майнових та немайнових обов'язків перед страхувальниками та пере- страхо виками.