<<
>>

Зміни до законів (незалежно від того, чи будуть прийняті запропоновані зміни до Конституції)

1. Нинішня система виборів до обласних та районних рад, яка дискримінує мешканців великих населених пунктів, повинна бути скасована. Обласні та районні ради як органи територіального самоврядування мають обиратися за пропорційною виборчою системою.

Територію відповідних областей і районів слід ділити на кілька багатомандатних виборчих округів, у яких партії висуватимуть списки своїх кандидатів. Така виборча система дозволить створити в кожній раді більшість і меншість, визначити угруповання, які несуть відповідальність за управління тією чи іншою територією, створити повноцінну опозицію в радах, розбудувати партійні структури. Крім цього, обрані за пропорційною системою ради ефективніше протистоятимуть спробам тиску з боку центральної виконавчої влади.

2. Така сама виборча система має бути запроваджена і у великих містах. Вибори депутатів на пропорційній основі повинні відбуватися в усіх містах, населення яких перевищує певний поріг. На нашу думку, такий поріг має становити приблизно 30-50 тисяч мешканців. У менших містах, а також у всіх селах і селищах доцільно зберегти вибори за мажоритарною системою. Однак і в цих

323

невеликих населених пунктах необхідно надати право висунення кандидатів лише партіям і блокам, скасувавши таке право для громадських організацій і зберігши право самовисунення.

3. Законом необхідно максимально обмежити функції обласних та районних державних адміністрацій, не допускаючи їх втручання в діяльність органів самоврядування.

4. Нова редакція закону про столицю має гарантувати створення Київською міською радою повноцінного виконавчого органу. Міська державна адміністрація повинна виконувати виключно контрольні функції (приблизно як представництво Президента в Криму), що й становитиме особливість самоврядування у Києві. Необхідно скасувати районні в місті державні адміністрації (це можна зробити також через Конституційний Суд, оскільки державні адміністрації у міських районах не передбачені Конституцією).

5. У Бюджетному кодексі слід закріпити стабільні й до­ статні джерела надходжень для бюджетів територіальної громади, району та області. Це мають бути фіксовані частки від загальнодержавних податків, незмінні з року в рік і однакові для всіх органів самоврядування однакового рівня. Для населеного пункту та району найкраще залишати частку прибуткового податку з громадян (найбільшу частку залишати на рівні населеного пункту), для району й області - частку від податку на прибуток підприємств.

6. Необхідне докорінне реформування системи місцевих податків і зборів. Насамперед реальним джерелом доходів самоврядування повинен стати податок на нерухомість,

324

який має надходити до бюджету населеного пункту.

7. Для здійснення попередніх пропозицій слід у цілому знизити ставки, зменшити перелік і максимально спростити стягнення загальнодержавних податків.

8. Необхідно прийняти закон про суспільні замовлення. Органи місцевого самоврядування та органи державної влади мають завчасно оголошувати конкурс на виконання всіх робіт, що фінансуються за бюджетні кошти. Умови конкурсів повинні друкуватися в спеціальному загальноукраїнському бюлетені, а загальні правила проведення конкурсів визначатися законом.

9. У Земельному кодексі необхідно визначити, що більша частина земель, які раніше належали державі і досі не приватизовані, належать комунальним громадам міст, сіл та селищ. У разі закріплення за державою надто великої частки земель у населених пунктах самоврядування буде значно послаблено, а управління населеними пунктами ускладнено.

10. Необхідно розширити конкуренцію на ринку комунальних послуг, насамперед ліквідувати монопольне становище комунальних ЖЕКів. Законом має бути передбачено вільну конкуренцію у сфері обслуговування житлових і нежитлових приміщень, утримання доріг, прибирання й вивезення сміття тощо.

11. Законодавче слід заборонити заснування органами самоврядування засобів масової інформації і тим більше фінансування їх за рахунок бюджету.

Однак перш за все необхідно запровадити аналогічну заборону для органів державної влади. Для опублікування нормативних доку­ ментів чи іншої інформації органи самоврядування (як і державної влади) повинні укладати угоди з незалежними від них ЗМІ, а також поширювати інформацію через прес-

325

служби.

12. Необхідно прийняти закон про муніципальну варту (міліцію, поліцію). Кожна самоврядна громада повинна отримати право створювати власну варту, яка слідкуватиме за порядком у місті та захищатиме права громадян.

13. Потребує докорінного реформування системи охорони здоров'я. За прикладом Польщі, необхідно запровадити цільовий податок на охорону здоров'я. Отримані кошти повинні розподілятися між приватними, комунальними та державними медичними закладами пропорційно числу громадян, які виявили бажання прикріпитися до певного медичного закладу. Кожен громадянин повинен отримати право прикріпитися до будь-якого ліцензованого медичного закладу в Україні, а також змінити його раз на рік чи на півроку. Це сприятиме конкуренції та підвищенню якості медичних послуг - лікарні боротимуться за кожного клієнта.

14. Нова редакція закону про середню освіту повинна зробити школи незалежними установами, які отримують фінансування безпосередньо, а не через відділи освіти.

15. Необхідно законодавче закріпити механізм, умови та гарантії надання через державний бюджет дотацій та субвенцій територіальним громадам, які не можуть сформувати бездефіцитний бюджет на основі зібраних податків. Слід також підвищити конкуренцію державних і комунальних закладів за отримання бюджетних коштів (наприклад, у середній освіті - через виділення державою коштів на школи пропорційно кількості учнів у них).

16. Доцільно запровадити можливість для депутатів обласних і великих міських рад працювати в раді на постійній основі. Разом з тим слід законодавче

326

заборонити депутатам займатися будь-яким бізнесом, у який вкладаються міські кошти, обіймати посади в комунальних підприємствах та інші посади, які можуть викликати конфлікт особистих і громадських інтересів. У Польщі такі обмеження надзвичайно суворі, що компенсується високою зарплатнею депутатів. Україна могла б перейняти цей досвід, оскільки витрати на депутатську зарплатню незрівнянно менші від втрат, яких суспільство зазнає через корупцію в органах самоврядування.

<< | >>
Источник: Т.Шамайда, О.Дмитренко.. Узагальнення польського досвіду місцевого само­врядування та перспективні напрямки розвитку самоврядування в Україні.—К., Агентство "Україна", 2001-336 с. /Фонд підтримки молодіж. демокр.ініціатив, Молоді консерватори акції виборчої "Солідарність"(Польща);Упоряд.:.—К.—[Агентство "Україна"],2001.-33б с.. 2001

Еще по теме Зміни до законів (незалежно від того, чи будуть прийняті запропоновані зміни до Конституції):

  1. Зміни до Конституції України:
  2. ДИРЕКТИВА РАДИ від 8 листопада 1990 року щодо узгодження законів, постанов та адміністративних положень, які стосуються прямого страхування життя, визначає положення для спрощення ефективного користування свободою надання послуг та вносить зміни до Директиви 79/267/ЕЕС*
  3. ДИРЕКТИВА РАДИ 76/580/ЕЕС від 29 червня 1976 року, що вносить зміни до Директиви 73/239/ЕЕС щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя*
  4. § 5. Зміни Кодексу УРСР 1926 року у зв'язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та Указу від 8 липня 1944 року
  5. Зміни Сімейного кодексу УРСР у зв'язку з виданням Закону від 27 червня 1936 року та виданням Указу від 8 липня 1944 року
  6. Ризик зміни процентної ставки
  7. ДИРЕКТИВА 2002/12/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 5 березня 2002 року, що вносить зміни до Директиви Ради 79/267/ЕЕС у частині, яка стосується вимог до маржі платоспроможності компаній, що здійснюють страхування життя*
  8. Ризик зміни процентної ставки
  9. Право зміни договору перевезення
  10. § 4. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
  11. ДИРЕКТИВА 2002/13/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 5 березня 2002 року, що вносить зміни до Директиви Ради 73/239/ЕЕС у частині, яка стосується вимог до маржі платоспроможності компаній, що здійснюють страхування, інше, ніж страхування життя*
  12. Ступінь чутливості до зміни процентної ставки
  13. Стаття 175. Порядок встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
  14. Ризик зміни цін на цінні папери
  15. Зміни позову