Розділ 4 Майно воєводства

Стаття 47

1. Майном воєводства є власність та інші майнові права, набуті воєводством чи іншими воєводськими юридичними особами.

2. Воєводськими юридичними особами, крім воєводства, є самоврядні адміністративні одиниці, яким законами надається такий статус, а також ті юридичні особи, які можуть бути створені на основі окремих законів лише воєводствами.

3. Воєводство у цивільно-правових відносинах є суб'єктом прав та обов'язків, які стосуються майна воєводства, яке не належить іншим воєводським юридичним особам.

Стаття 48

Набуття майна воєводства відбувається за правилами, встановленими в Цивільному кодексі та інших законах, а також шляхом передачі майна з Фонду державного майна (Skarb Pacstwa), а також майна з Фонду державного майна, яке є у володінні державних юридичних осіб, на принципах, вказаних у цьому законі.

Стаття 49

1. Передача воєводству майна з Фонду державного майна, а також майна з Фонду державного майна, яке є у володінні державних юридичних осіб, яке служить реалізації завдань воєводства, особливо тих, які зазначені в статті 14, здійснюється на основі адміністративного рішення воєводи, з застереженнями статті 50.

2. Апеляційним органам щодо рішення, про яке йшлося в частині 1, є відповідний міністр з питань Фонду державного майна.

3. Набування майна є безоплатним і здійснюється в день вступу в силу рішення про його передачу.

Стаття 50

1. Передача воєводству майна з Фонду державного майна, а також майна з Фонду державного майна, яке є у володінні державних юридичних осіб, яке служить виконанню господарських завдань, які не входять до сфери громадського споживання, може відбуватися за поданням правління воєводства, якщо це майно повинно служити реалізації стратегії розвитку воєводства і воєводських програм, за

106

нятком майна, яке призначене для задоволення претензій, пов'язаних проведенням націоналізації, і для реалізації програми загальної

приватизації.

2 Передача майна, вказаного в частині 1, відбувається безоплатно, шляхом, відповідним для передачі набутих прав, причому передача власності та інших прав на річ здійснюється на основі остаточного рішення відповідного міністра з питань Фонду державного майна.

3 Відмова в передачі майна, про яке йшлося в частині 1, відбувається шляхом остаточного рішення відповідного міністра з питань Фонду державного майна.

Стаття 51

1. Набування переданого майна Фонду державного майна, а також майна Фонду державного майна, яке є у володінні державних юридичних осіб, відбувається разом із застереженнями, які повинні бути вказані в рішенні про передачу.

2. Виказання застережень не порушує прав третіх осіб.

3. Норми частин 1 і 2 не застосовуються до зобов'язань Фонду державного майна, а також державних юридичних осіб, Що виникають внаслідок діяльності органів та інститутів, які займаються передачею майна і які були створені перед моментом його отримання воєводством.

Стаття 52

Передача майна Фонду державного майна, а також майна Фонду державного майна, яке є у володінні державних юридичних осіб воєводства, звільняється від податків та зборів.

Стаття 53

При розгляді справ щодо передачі майна шляхом рішення, застосуваються відповідні норми Кодексу про адміністративне провадження.

Стаття 54

1. Остаточне рішення про передачу воєводству прав, які є або можуть оути записані в реєстраційній книзі, є підставою для запису в книгу.

Судове провадження щодо запису в книгу звільняється від судового мита.

107

Стаття 55

Майнові права воєводства, які не належать іншим воєводським юридичним особам, здійснює правління воєводства.

Стаття 56

1. Керівники воєводських адміністративних одиниць, які не володіють правосуб'єктністю, діють одноособове, на основі повноважень, виданих правлінням воєводства.

2. Для передачі повноважень необхідною є згода у формі рішення правління воєводства.

Стаття 57

1. Волевиявлення від імені воєводства здійснює маршалок воєводства разом з членом правління воєводства, якщо інше не вказано в статуті воєводства.

2. Сеймик воєводства може уповноважити маршалка самостійно приймати рішення, які не передбачені статутом воєводства.

3. Діяльність, з якої випливають фінансові зобов'язання, вимагає для її здійснення контрасигнації головного бухгалтера бюджету воєводства.

4. Головний бухгалтер бюджету воєводства, який відмовить в контрасигнації, здійснить її на письмове прохання маршалка воєводства, інформуючи одночасно про це сеймик воєводства, а також регіональну рахункову палату.

Стаття 58

1. Воєводські юридичні особи самостійно приймають рішення в межах, визначених законами, щодо порядку реалізації їх майнових прав, причому безоплатне розпорядження майном, а також збут:

1) нерухомості, яка служить для загального використання чи безпосереднього задоволення громадських потреб,

2) предметів, які мають особливу наукову, історичну, культурну або природну цінність,

- вимагає згоди у формі рішення правління воєводства.

2. Згоди правління воєводства вимагає також зміна призначення складників майна, вказаного в частині 1, пунктах 1 і 2.

3. Рішення правління воєводства, про які йшлося в частинах 1 і 2, підлягають нагляду відповідно до Розділу 7 цього Закону.

108

Стаття 59

І у випадку збуту воєводством або іншою юридичною особою воєводства предметів, які мають особливу наукову, історичну, культурну та природну цінність, Фонд державного майна має право першості у викупі, який здійснюється за правилами, встановленими у Цивільному кодексі.

2. Майно, набуте безоплатно з Фонду державного майна, підлягає у випадках, вказаних у частині 1, поверненню на його користь, якщо уповноважений державний орган виступить з вимогою повернення.

Стаття 60

Воєводство не несе відповідальності за зобов'язаннями інших юридичних осіб воєводства, якщо інше не передбачено спеціальним законом. Інші юридичні особи воєводства не несуть відповідальності за зобов'язаннями воєводства.