1. Фінансова глобалізація.

ва глобалізація має проявлятися не тільки в підвищенні транскордон- ної мобільності капіталів, але і в ліквідації меж між різними фінансо- вими функціями. Наприклад, на додаток до основних своїх функцій – фінансових посередників – банки виконують функції оператора на фондових і валютних ринках як у власних інтересах, так і за доручен- ням клієнтів. У результаті основна функція банків – фінансування ін- вестицій – замінюється фінансовими операціями спекулятивного ха- рактеру. Зміна поведінки банківських установ відбувається на фоні

розмивання меж між різними сегментами фінансового ринку, зокрема, між ринками, на яких здійснюються угоди з короткостроковими цін- ними паперами, і ринками довготермінових позикових капіталів.

Фінансова глобалізація призвела також до посилення розриву між темпами зростання виробництва товарів і послуг (реальної економіки) і темпами зростання фінансових операцій (фінансова сфера). З 1991 року по сьогоднішній день курси акцій на біржах Франції і Великобританії зросли у два рази, а на біржах США – більш ніж утричі. Така ситуація в 1920-х роках спричинила виникнення банківських криз у 1930-х роках.

Окрім того, глобалізація пов’язана з розвитком деривативів, ринок яких став самостійним щодо базових активів. Слід зазначити, що за останні 20 років щоденний обсяг угод на світових валютних ринках зріс з 1 млрд. до 1500 млрд. дол. США, тоді як обсяг світової торгівлі това- рами – лише на 50 %; річний вартісний обсяг світової торгівлі товарами

еквівалентний 5 % денній вартості операцій на валютних ринках [101].