Європейська концепція вільного пересування працівників

Оскільки принципом Є иного ринку стала лікві ація всіляких бар’ єрів у вільному пересуванні факторів виробництва, благ і послуг, то свобо а міграції працівників також повинна була бути одним зі способів повного досягнення економічної мети.

відбулося переміщення капіталу і товарів, а лише пізніше - людей. Таким чином, свобода пересування працівників стала частиною загальної концепції створення “Європи без корд онів”.

О нак слі пі креслити, що на початковому етапі інтеграції вся іяльність Співтовариства була пі поря кована економічним цілям і повинна були призвести д о гармонійного економічного розвитку держав-членів ЄС. Отже, свобода пересування робочої сили не могла мати автономного характеру. Вона шви ше виконувала опоміжну роль по ві ношенню о економічних цілей Співтовариств і оповнювала інші свобо и, такі як: пересування товарів, послуг чи капіталу. Тільки в 70-х роках почали звертати увагу на соціальні аспекти європейської інтеграції.

Перші правові акти щодо вільного пересування осіб стосувалися працівників і були започатковані в Паризькому оговорі, хоча причини створення Європейського співтовариства вугілля та сталі (далі - ЄСВС) були від мінними від опанування явища міграції працівників. Договори про заснування ЄСВС та Євратому все-таки стосувалися тільки обмеженої економічної інтеграції, а їхні положення мали ві ношення виключно о працівників, які виконували роботу в конкретних галузях. Спробу розширення мобільності праці з ійснили країни-учасниці Договору шляхом ві хо у ві застосування професійного критерію. Однак створення о норі ного ринку праці вимагало чергових правових актів у цій галузі. Внаслідок було прийняте рішення про послідовний перехід до повної свободи пересування працівників. Це зобов’язання виконано в три етапи шляхом прийняття трьох рішень і такої ж кількості директив.