Визначення «процедури ліквідації (банкрутства)»

Під процедурою ліквідації"1 розуміється колективна процедура, що включає підрахунок активів страхової компанії та розподіл отриманої суми між кредиторами, акціонерами чи, у відповідних випадках, учасниками, за обов'язкового втручання адміністративних чи судових органів держави у будь-якій формі, включаючи випадки, коли така колективна процедура зупиняється укладенням мирової угоди між боржником та кредиторами або вжиттям іншого подібного заходу.

Визначення «ліквідатора»

Для проведення процедури ліквідації (в тому числі банкрутства) страхової компанії компетентним органом держави або, у відповідних випадках, органом управління страхової компанії"2 призначається ліквідатор113 — будь-яка особа або орган, що здійснюватиме управління заходами щодо ліквідації (банкрутства) страхової компанії.

Загальні положення

Тільки компетентні органи держави-члена походження страхової компанії уповноважені приймати рішення про відкриття ліквідаційного процесу страхової компанії та її структурних підрозділів1'4. Це рішення може бути прийнято після проведення санації компанії або без такої. Воно є чинним на всій території Співтовариства та не потребує подальшого підтвердження в інших державах-членах. Інформування наглядових органів держави-члена походження щодо прийняття рішення про відкриття ліквідаційного процесу є обов'язковим, а вони, в свою чергу, інформують наглядові органи інших держав-членів115.

Право, що застосовується

Питання прийняття рішення про відкриття ліквідаційного процесу страхової компанії, процесуальні питання такого процесу та його наслідки регулюються правом держави — члена походження страхової компанії.

Вимоги до національного законодавства, що регулює питання ліквідації

Положеннями національного законодавства держави-члена походження страхової компанії має бути визначено, зокрема:

—   активи, що включаються до ліквідаційної маси, та режим майна страхової компанії, набутого чи переданого їй після відкриття ліквідаційного процесу;

—   відповідні повноваження страхової компанії та ліквідатора;

р ргосеесіігщ.

114 Включаючи ті, що знаходяться на території інших держав-членів. "' В тому числі і про можливі наслідки такої ліквідації.

85

—   умови надання компенсації;

—   вплив ліквідаційного процесу на поточні контракти, однією з сторін яких є страхова компанія;

—   вплив ліквідаційного процесу на судові провадження, відкриті окремими кредиторами;

—   майнові вимоги до власності страхової компанії, які мають бути подані, та вирішення питання щодо вимог, поданих після відкриття ліквідаційного процесу;

—   правила подання, перевірки на обґрунтованість та прийнятність вимог;

—   правила розподілу сум, отриманих від реалізації активів, черговість задоволення вимог кредиторів та права кредиторів, вимоги яких було задоволене частково після відкриття ліквідаційного процесу шляхом визнання самого права або шляхом надання компенсації;

—   умови та наслідки закриття ліквідаційного процесу, зокрема шляхом укладення мирової угоди;

—   права кредиторів після закриття ліквідаційного процесу;

—   хто сплачуватиме витрати на провадження ліквідаційного процесу;

—   правила щодо оголошення правових актів, які завдають шкоди інтересам всім кредиторам, такими, що втратили чинність, скасовані чи визнані недійсними.

Черговість задоволення вимог кредиторів, його особливості при ліквідації страхових компаній

За загальним правилом страхові вимоги мають пріоритет перед будь-якими іншими вимогами, що пред'являються до страхових компаній у випадку провадження ліквідаційного процесу. Положеннями Директиви 2001/17 пропонуються такі схеми задоволення вимог кредиторів:

—   страхові вимоги, що ставляться до активів, які відображають технічні резерви116, мають абсолютний пріоритет відносно будь-яких інших вимог, що ставляться до страхових компаній;

—   страхові вимоги, що ставляться до всього обсягу активів страхової компанії, мають пріоритет відносно будь-яких інших вимог, що ставляться до страхових компаній; однак можливі наступні винятки для:

—   вимог, що виникли із зобов'язань перед працівниками (трудові договори чи трудові відносини);

—   вимог щодо сплати податків;

—   вимог щодо соціальних виплат;

—   вимог, що випливають з визнаних прав"7.

Держави також можуть визначити, що всі або частина витрат на провадження ліквідаційного процесу матимуть пріоритет перед страховими вимогами.