Контроль за виконанням союзного бюджету

Комісія відповідає за виконання бюджету ЄС, “під власну відповідальність і в межах наданих їй повноважень, згідно з принципом доброго фінансового управління” (стаття 274) та під пильним парламентським контролем, який здійснюється в різних

формах10 Часто Європейський Парламент використовує власні прерогативи в галузі бюджету з метою вплинути на конкретний політичний вибір Комісії або Ради11 Слід зазначити, що тоді як звичайна виконавча діяльність, як ми бачили, делегується Комі сн Радою на підставі статті 202, щодо бюджету Комісія є носієм виконавчої компетенції — власної й ексклюзивної В усякому разі “втручання” Ради й труднощі в поєднанні обох положень угоди не раз призводили до великих напружень між Комісією, Парламентом і Радою

Якщо протягом року Єврокомісія опиняється перед необхідністю перенести певні кошти з одного розділу спільного бюджету до іншого, то вона мусить отримати на це дозвіл від бюджетних влад (Рада міністрів і Парламент), Парламент може блокувати або затримати перенесення коштів, передбачених для “необов’язкових витрат” (тобто не передбачених угодами)

Крім того, Парламент може перевести “в резерв” використання фондів Комісією, у такий спосіб блокуючи п дно з метою отримати певні політичні зобов’язання або роз’яснення щодо того, як саме витрачаються спільні гроші Наприклад, Парламент перевів у 1998 і 1999 роках до резерву частину фондів, призначених для відбудови Боснії и Герцеговини, аби висловити незгоду щодо керування відбудовою цієї країни з боку Комісії та прискорити реформу процедур управління фінансовою допомогою Парламент часто додає “коментар” відповідно до кожного рядка витрат, де вказує, на які цілі мають бути призначені ці кошти Ці анотації потім використовуються як вихідні параметри підчас контролю

Через так звану процедуру Нотенбома (від прізвища голландського депутата Гаррі Нотенбома, який и запропонував) Парламент має також право протягом року на підставі спеціаль них щомісячних декларацій Комісії перевіряти, чи надані для певної специфічної мети кошти були повністю використані на неї і якщо ні, то з яких причин, а головне, чи не були вони перерозподілені

Іншим засобом політичного впливу, дуже ефективним для Європейського Парламенту, є процедура так званого “звільнення” (decharge)

Щороку Комісія подає Раді, Парламенту і Суду аудиторів фінансові документи за минулий рік, разом з балансом, у якому вказані активи й пасиви Співтовариства Суд аудиторів який відіграє дуже важливу роль, вдається до зовнішнього аудиту, частково на основі документації, наданої Комісією, а частково — на основі власних розслідувань, і складає річний звіт, який пере дає всім зацікавленим інституціям Європарламент, за рекомен дацією Ради, засвідчує виконання бюджету Комісією Для цього Комітет бюджетного контролю (відомий як Кокобю/COCOBU), один із найвпливовіших парламентських комітетів, вивчає всю найважливішу документацію і, зокрема, документацію Суду аудиторів Кокобю складається з фахівців у бюджетній галузі й характеризується великою стабільністю в своєму складі Він регулярно підтримує діалог з Комісією, що бере участь у його засі даннях, представлена функціонерами або комісарами, і передає до комітету щомісячні звіти про виконання бюджету, а поквартальні звіти — про порушення його Крім цього, Кокобю підтри мує діалог з відповідними комітетами національних парламентів та з іншими фінансовими органами12

Іноді Парламент відхиляє “звільнення” з метою спонукання Комісії до дій або до втручання у випадках поганого керування чи прямих зловживань так сталося в 1996 році з прої рамами до помоги країнам Центральної та Східної Європи (PHARE), краї нам колишнього СРСР (TACIS) і середземноморським країнам (MEDA)11 Незважаючи на те, що угоди не містять положень щодо наслідків відхилення “звільнення” з боку Парламенту, Комісія розглядає його як парламентським акт політичної недовіри до своїх дій і приділяє йому велику увагу

“Звільнення”, як ми побачимо далі, мало луже важливий вплив на події весни 1999 року, які призвели до колективної відставки Комісії Сантера Стратегічне використання контрольних функцій за виконанням бюджету дозволило Парламенту інтенсифікувати контроль за діяльністю Комісії, зміцнюючи власні вплив і владу