14.3.2. Сільськогосподарське ціноутворення

Упродовж тривалого часу сільськогосподарське ціноутворення у межах Співтовариства було засадничим інструментом  аграрної політики. Ціни на сільськогосподарську продукцію встанов- лювалися на відносно високому рівні, що значно перевищував світові ціни.

Ціни  на сільськогосподарську продукцію  є цінами, що регу- люютьс я  правовим и  засобами .  Цін и  н а  окрем і  вид и тако ї продукції визначаються в правових актах Ради Міністрів, що видаються на підставі пропозицій Європейської Комісії після консультацій з Європейським Парламентом. Цим процедурам передують попередні консультації Європейської Комісії з сіль- ськогосподарськими організаціями. Цінові пропозиції Європей-

1  Див.: Jurcewicz A. Wspolna polityka rolna Unii Europejskiej // Prawo rolne /

pod red. Stelmachowskiego A. — Warszawa, 2003. — C. 57—80.

241

ської Комісії враховують вартість сільськогосподарської про- дукції, тенденції ціноутворення на ринку, завдання підтримання доходів  селян на належному рівні, а також фінансові наслідки для бюджету Співтовариства.

Ціноутворення як інструмент аграрної політики Співтова- риства можна поділити на 2 види: 1) ціноутворення, що спря - мован е  на стабілізацію  Внутрішньог о   ринк у   Співтовариств а (цільові й інтервенційні ціни); 2) ціноутворення, що спрямован е на  охорону власного ринку сільськогосподарської продукції від конкуренції зовні (порогові і шлюзові ціни).

Цільова ціна (англ. target price) визначає оптимальни й рівень цін з точк и зору селян , а також має гарантувати відповідно високи й рівень доходів сільськогосподарськог о  виробництва . Оскільки така ціна є відображенням кон'юнктур и  на ринках сільськогосподарської продукції, вона визначається  на підставі прогнозованих напрямів виробництва у такому секторі, а також базового рівня споживання , з урахуванням тенденцій, що прояв- ляютьс я  н а  інши х  галузеви х  ринка х  сільськогосподарсько ї продукції. Я к вираженн я  очікуван ь селя н цільова ціна роз - раховується на рівні вищому ,  ніж інтервенційн а ціна (пере - вищує її дес ь на 20—30%), щоправда ,  на практиц і вона дл я селян недоступна.

Цільов а цін а існує в сектор і зернових ,  цукру ,  молок а і молочної  продукції. Подібний до неї характер  має керівна, або інакше — орієнтована ціна (guide price), шо встановлюється у секторі яловичин и і телятини.

На більшості ринкі в сільськогосподарської продукції засто- совуєтьс я   інтервенційна  ціна  (англ .   intervention  price).   Вона спрямован а на протидію неконтрольованом у зниженн ю цін на сільськогосподарськ у  продукці ю  і запобіганн я дестабілізаці ї сільськогосподарських ринків. Це ціна, за яко ю державні ін- тервенційні агенції зобов'язан і скуповувати запропонован у до продажу сільськогосподарську продукцію, якщ о її ринков а ціна падає нижче мінімальної ціни. Вона визначає нижн ю межу цін на сільськогосподарськ у продукцію: якщ о ціна впаде   нижче цієї  межі — задіюється механізм інтервенційної закупівлі через спеціальні державні агенції. На відміну від інших видів цін, призначени х  головни м  чино м дл я  розрахункі в  (наприклад , цільова ціна, що відображає  очікування селян), інтервенційна ціна функціону є у практиці обігу сільськогосподарської про- дукції і має характер гарантованої ціни.

Як й інші категорії цін, інтервенційні ціни слугують під- триманн ю рівня доходів селян. Через це їх розрахунок спираєть - ся на оцінку видатків  господарств, що виробляють найдорожчу сільськогосподарськ у продукцію.

242

рівня беруться до уваги  критерії господарчі, зокрема: виробничі затрати, цінові тенденції  у такому секторі порівняно з іншими секторами,  а також попередній досвід. Інтервенційні ціни діють тільки кілька місяців протягом року, оскільки інтервенційна закупівля сільськогосподарської продукції відбувається тільки упродовж строків, обмежених законодавством  Співтовариства.

Для  імпортованої до Співтовариства  сільськогосподарської продукції  застосовуються  порогові  ціни  (англ.  threshold price), щоб запобігти дешевшому її імпорту з інших країн. Вони визна- чають мінімальний рівень цін, за яким и імпортована сільсько- господарська  продукція  може  потрапити  на рино к Співтова- риства. Розрахунок порогової ціни спирається на рівень цільової ціни: порогова ціна має бути встановлена на рівні, близькому до цільової, але без урахування транспортних витрат. Порогова ціна застосовується, зокрема, на ринку цукру, зернових, молока

і молочних продуктів. Відповідником порогової ціни на ринку свинини,  пташиного м'яса і яєц ь є шлюзова ціна (англ. sluice price).

В секторах баранини і свинини , а також овочів і фруктів застосовується базова  ціна (англ. basic price), яка, з одного  боку, слугує стабілізації цін  на цих ринках, а з іншого — не повинна стимулювати  виникненн я структуральних  перевищен ь цін  у Співтоваристві.  Специфічни м різновидом   цін є ціни вилучення продуктів з ринку (англ. withdrawal price), які застосовуються виключн о у сектор і  свіжи х овочі в  і  фрукті в дл я  виплат и компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам   внаслі- док вилучення продукції з продажу у випадку, якщ о ціни на неї падають нижче певного рівня.