<<
>>

Монологічна мова

— виступ однієї людини (лекція юриста в школі чи на фірмі, обвинувальний виступ прокурора та ін.). Тут безпосередній контакт слабший, важче оцінюється, мало переживається ситуацією (вузькість зворотного зв'язку). Монологічна мова вимагає великих знань, загальної культури, правильної вимови, володіння собою, активної передачі інформації, точних описів, визначень, умілого оперування порівняннями тощо.

Прояв і використання усної мови (головним чином діалогічної) у повсякденному спілкуванні отримало назву мови спілкування. Вона впливає на взаємини, на формування громадської думки і порівняно вільна у виборі слів, інтонацій.

<< | >>
Источник: Бедь В. В.. Юридична психологія: Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. і переробл. — К.: МАУП,2004. — 436 с.. 2004

Еще по теме Монологічна мова:

  1. 70. Мова судочинства.
  2. Мова
  3. Внутрішня мова
  4. Діалогічна мова
  5. Письмова мова
  6. Ю. І. Бажора, Л. Г. Кириченко, А. В. Шевеленкова та ін.. Основи медичної паразитології: Навч. посібник до практ. занять для студентів І курсу / Ю. І. Бажора, Л. Г. Кириченко, А. В. Шевеленкова та ін. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т,2001. — 175 с. — (Б-ка студента-медика). — Мова рос., 2001
  7. Види мовлення
  8. Розмежування понять мови і мовлення
  9. 17. Інтелект та мовлення
  10. ОФІЦІЙНІ Й РОБОЧІ МОВИ
  11. Способи укладення шлюбу за законами Ману