ПІДГОТОВКА КАРТИ ДО РОБОТИ

Кожен командир повинен працювати на підготовленій карті: це дає змогу вирішити здачі з допомогою робочої карти з найменшою затратою часу.

Правильно підготовлена робоча карта набагато полегшує користування нею в бойовій обстановці і, головне, скорочує час для вирішення завдань щодо керівництва підрозділами.

Підготовка карти складається з вибору, оцінки, склеювання, складання і підйому карти.

Вибір карти.В якості робочої карти командира можуть використовуватися карти масштабу 1:25 000, 1: 50000 та 1: 100 000. Вибір масштабу карти залежить від майбутніх бойових дій, характеру і змісту бойових завдань, покладених на той чи інший підрозділ. Тому, перш ніж вибрати масштаб робочої карти, командир повинен вивчити і усвідомити район майбутніх бойових дій свого підрозділу.

Найбільш докладною і точною картою є топографічна карта масштабу 1: 25 000. Тому її доцільно застосовувати для детальних розрахунків, особливо для розрахунків пов'язаних з вирішенням вогневих завдань артилерійськими і мінометними підрозділами, інженерним обладнанням рубежів, районів і позицій, форсуванням водних перешкод. Найчастіше така карта використовується як робоча карта командирів взводів, рот (батарей) при прориві оборони противника, при повітряному десантуванні і форсуванні водних перешкод, а також при діях у великих населених пунктах.

Карта масштабу 1: 50 000 забезпечує вирішення тих же завдань, що і карта масштабу 1: 25 000, але з меншою точністю. Точність карти масштабу 1: 50000 (30-50 м на місцевості) дозволяє широко використовувати її в якості робочої карти командирів батальйонів (дивізіонів).

Карта масштабу 1: 100 000 широко використовується як робоча карта в рухомих формах бою: при здійсненні маршів, при перегрупуваннях, в зустрічному бою, при переслідуванні.

Таким чином, всі топографічні карти тактичного або оперативно-тактичного призначення можуть бути використані як робочі карти.

Оцінка карти. Вибравши необхідний для робочої карти масштаб, командир приступає до всебічної оцінки обраної карти. Оцінка картки полягає в вивченні кожного аркуша карти. При цьому уточнюється масштаб на рік зйомки або реконструювання, рік видання, система координатної сітки і поправка напряму. Крім того, вивчаються чисто топографічні характеристики аркушів карти: висота перерізу, гранична крутизна схилу, вражаюча горизонталями.

Вивчення обраного масштабу карти має на меті виробити у командира певне почуття масштабності, яке необхідно в практичній роботі при нанесенні обстановки на карту, так як бойова обстановка, що наноситься за допомогою умовних знаків на карту, повинна відповідати дійсному розташуванню військ на місцевості. Вивчаючи масштаб карти, командир подумки відкладає відрізки величиною 0,5; 1; 2 см і т. Д. Це допомагає швидко і точно наносити на карту положення різних тактичних елементів. Сказане зовсім не означає, що при нанесенні того чи іншого тактичного знака потрібно до міліметра вимірювати його величину. Наприклад, стрілецький взвод в наступі займає фронт 150-200 м; на карті масштабу 1: 25 000 це буде відповідати 1 см. Або ж потрібно нанести на карту знаряддя або танки на певній позиції. Дійсний розмір знаряддя або танка 2,5-3,5 м. Суворо дотримуючись масштабу, їх довелося б наносити на робочу карту масштабу 1: 25 000 тактичним умовним знаком розміром не більше 1 мм. Цілком зрозуміло, що це неможливо. Тому такі елементи обстановки, дійсні розміри яких невеликі, наносяться на карту поза- масштабними умовними знаками.

Усвідомивши рік зйомки і рік видання, командир визначає своє ставлення до точності і повноти нанесеною на неї топографічної основи.

Масштаб і рік видання карти необхідно усвідомити, крім зазначеного вище, і для запису на всіх документах, що розробляються е допомогою робочої карти: донесеннях, розпорядженнях, наказах.

Оцінка чисто топографічних характеристик карти: сітки координат, висот перетину, крутизни скатів, закладання, поправки напряму - необхідна командиру для правильного руху підрозділів по місцевості, цілевказання, орієнтування, рішення вогневих завдань, визначення умов спостереження, прохідності місцевості з метою здійснення маневру силами і засобами в бою.

Склеювання карти. Дуже часто райони бойових дій підрозділів будуть виходити за межі одного листа карти. У цих випадках робоча карта командира може складатися з декількох листів. Для зручності користування вибраними аркушами карт проводиться попереднє їх склеювання, тобто потрібні аркуші підклеюються один до іншого.

Дуже важливо правильно склеїти вибрані листи.

Перш ніж приступити до склеювання, потрібно виконати певну підготовчу роботу. Спочатку необхідно правильно зрізати краї аркушів карти, але разом з краями карти не повинна зрізатися частина самої карти. Для зрізання країв карти слід користуватися гострим ножем або лезом бритви. Практика показує, що при користуванні ножицями на зрізання країв йде більше часу і краю виходять нерівними.

Зрізати краю карти слід без лінійки. Користування дерев'яної лінійкою призводить до нерівностей зрізаних країв карти; крім того, дуже часто ніж або бритва разом зі зрізаними краєм карти захоплює краю лінійки, що призводить до псування листа карти. Для того щоб зрізані краї карти виходили рівними і не відбувалося псування робочих столів, під зрізається край листа рекомендується підкладати гладку, рівну дерев'яну підкладку, шматок фанери, картон і т.д.

Рис. 1. Зріз краю листа карти

Перший ряд заклеювання

Рис. 2. Ряди та колонки підготовлені для склейки

Зрізати краю аркуша карти слід в певному порядку, який обумовлюється зручністю роботи на ній, а також самим процесом склеювання.

Зрізати краю карти слід: в першому ряду склейки - східні, у всіх інших рядах, крім листів останньої колонки, - північні і східні. В останній колонцісклеювання східні краю аркуша карти у всіх рядах не зрізаються (рис. 2).

Після того як проведена зрізка непотрібних країв аркушів карти, в певному порядку проводиться їх склеювання. Практикою встановлено наступний порядок склеювання (рис. 3).

Спочатку склеюються листи карти по вертикалі, з півночі на південь, утворюючи колонки склейки. При цьому спочатку нижні листи наклеюються на верхні. Лист № 2 наклеюється на лист № 1, утворюючи колонку з двох листів;

Рис. 3.Порядок склеювання робочої карти з дев’яти аркушів

потім до двох склеєнихаркушів наклеюють лист № 3 на необрізане поле аркуша № 2. В результаті утворюється колонка з трьох аркушів, східне поле яких зрізано.

При склеюванні великої кількості аркушів робочої карти рекомендується дотримуватися наступного порядку. Нижні листи кожної колонки склейки зворотноїсторони накласти на нижній не зрізаний край верхнього аркушу (рис. 4).

Потім змастити обрізані краї нижніх листів клеєм. Перевернути змащені листи і накласти їх на нижню рамку верхнього листа. При цьому повинна бути виключена можливість розмазування клею по робочій площі листа карти. Виконавши цю нескладну операцію, обов'язково потрібно підігнати рамки склеюваних листів. Для цього зміщують на стиках аркушів карти дороги, ріки, горизонталі та інші зображення елементів місцевості. Після цього слідує декілька разів провести по склейці м’якого паперу або чистої м’якої ганчірки. Коли склеєні по вертикалі аркуші просохнуть, приступають до склеювання вертикальних колонок між собою, користуючись такими же прийомами.

Рис. 4. Змащення клеєм декількох аркушів

Розглянутий порядок заклеювання карти створюєзручність при роботі на ній в любих умовах. Склеювані аркуші карти не будуть відкриватись в місцях склейки не будуть задиратись, так як звичайно лінії проводять знизу вверх (від себе) або зліва на право та в тих же напрямах затирають резинкою. Крім того, при такому порядку полегшується сам процес заклеювання, так як нижній аркуш в колонці заклеюється на верхній.

При склеюванні карти рекомендується застосовувати канцелярський клей, клей з крохмалю або звичайний клейстер. Не слід захоплюватися рясним намазуванням країв карти, так як при цьому на аркушах склейки утворюються випуклості, що створюватиме труднощі і незручності при користуванні робочої картою. Намазувати краї карти рекомендується пензликом середньої твердості, акуратно накладувати на зклеювамі краї аркушів тонкий шар клею. Іноді через деформацію паперу один лист (в межах рамки) буває кілька довше або коротше іншого. Для вирівнювання рамок слід змащувати більш короткий лист, так як змащений вологий лист можна кілька розтягнути і підігнати до суміжного аркушу.

Робочу карту з великоюкількістію аркушів склеюють в одну склейку не рекомендується, особливо якщо нею належить користуватися для роботи в полі, в машині, бронетранспортері або в танку. Крім незручності користування, великі склейки частіше рвуться, набувають випуклу форму і швидше приходять в непридатність. Доцільніше підготовляти карту з декількох склеювань.

Складання карти.Ніщо не позначається так негативно на користуванні робочої картою в бойовій обстановці, як недбале її складання. Тому не можна миритися з тим, що деякі командири скручують карту і зберігають її як попало.

Правильне складання робочої карти забезпечує:

- зручне розміщення карти в планшеті, польовій сумці, на класному столі;

- користування карткою без повного її розгортання;

- швидке знаходження на карті необхідного району;

- збереження карти від передчасного зносу.

Форма складеної робочої карти може бути різною. Це залежить від масштабу карти, а також від того, в яких умовах вона буде використана. Для занять, які проводяться в класі, складена робоча карта повинна відповідати розмірам і формі класного столу. Під час роботи на місцевості доцільно, щоб робоча карта була складена відповідно за формою і розмірами планшета або польової сумки.

При користуванні робочоюкартою, при знаходженні в бронетранспортері, танку, автомашині, обладнаних в якості рухомих пунктів управління командирів підрозділів, вона повинна бути складена за формою і розміром спеціально обладнаного робочого місця.

На форму складання робочої карти впливає також характер майбутньої бойової задачі. Так, наприклад, якщо належить зробити марш, форма складеної карти буде відрізнятися від форми карти в оборонному бою.

Розклавши на столі склеєну карту, визначають район майбутніх бойових дій (рис. 5).

Рис. 5. Визначення району майбутніх бойових дій по карті з її складанням

Потім, орієнтуючи карту у напрямку до супротивника або уздовж маршруту майбутнього руху, слід, виходячи з розмірів ширини польової сумки або планшета, підігнути з двох сторін непотрібні для роботи частини карти, після чого скласти її гармошкою (рис. 6) і вкласти в польову сумку або в планшет. Перегортаючи ланки складеної карти в бік противника або в бік руху, як книгу, можна зручно працювати з картою, що не розгортаючи її цілком.

Робочу карту не слід складати по лінії склеювання, оскільки відразу ж відбудеться розрив карти в місцях склеювання. Щільне складання карти забезпечує найкращі умови для роботи на ній. Щоб не допускати зморщення аркушів і здутостей, що утворюються від залишився між складеними листами карти повітря, рекомендується складену в певну форму склейку робочої карти акуратно розгладити. Правильно складена карта забезпечує тривалу її збереження та придатність для роботи в будь-яких умовах обстановки і є одним з показників гарної польової виучки командира. При цьому слід мати на увазі, що хороші результати при роботі на мапі виходять, якщо під листами карти буде тверде рівну основу. Тому планшети для робочої карти рекомендується виготовляти з картону, пластмаси або іншого щільного матеріалу.

Рис. 6.Складання карти

а – карта підігнута по ширині планшета; б – карта складена гармошкою;

в – карта складена для роботи на столі

При тривалій роботі на одній стороні склейки або на одному аркуші карти, особливо в погану погоду, рекомендується аркуші карти покривати калькою або восковою, на яку можна наносити кольоровими олівцями дані обстановки.

П о д й о м к а р т и. Важливим етапом при підготовці карти до роботи є її підйом. Це означає, що, перш ніж використовувати карту для роботи, необхідно виконати наступні технічні операції, маючи ціль полегшити читання карти.

Підйом карти полегшує роботу на ній, значно скорочує час на розробку бойових документів, забезпечує при меншій затраті часу велику точність орієнтування и цілевказання.

Процес підйому карти полягає в роботі командира, спрямованої на те, щоб більш наочно зобразити на ній ті елементи місцевості або місцеві предмети, які за характером майбутніх дій військ необхідно виділити з інших, або доповнити карту новими даними, необхідними для оцінки обстановки та прийняття рішення. Найбільш повно робоча карта піднімається в тих випадках, коли на ній недостатньо наочно виділені елементи місцевості і місцеві предмети, що мають важливе значення для бойових дій.

Залежно від характеру виконуваної бойового завдання при підйомі карти можуть виділятися не тільки різні об'єкти або елементи місцевості, а й різні властивості одних і тих же об'єктів або елементів місцевості.

Карта піднімається кольоровими олівцями із застосуванням умовних скорочень, позначень і тактичних знаків. Олівці зеленого кольору застосовуються для підйому деревної і чагарникової рослинності, синього кольору-для підйому гідрографії та боліт, світло-корчневого для рельєфу, темно-коричневого - для дорожньої мережі (крім залізниць) і чорного кольору - для решти об'єктів і написів .

Населені пункти, залізниці піднімаються збільшенням їх умовного знака. Написи назв населених пунктів підкреслюються або збільшуються олівцем чорного кольору. Якщо необхідно підняти невеликий населений пункт, то він обводиться по зовнішньому контуру олівцем чорного кольору, включаючи сади і городи. Якщо командира цікавить в самому населеному пункті якої-небудь місцевий предмет, що має особливе значення для виконання бойового завдання, а сам населений пункт не так важливий, слід виділити олівцем чорного кольору тільки цей об'єкт. При підйомі населених пунктів не можна захоплюватися, інакше замість виділення можна затемнити головне і взагалі всю карту. Зазвичай на мапі піднімаються населені пункти, що орієнтують смугу або напрям наступу, рубіж, район, яким повинні оволодіти або який повинні утримувати підрозділи, вузлові пункти на маршрутах руху, в районі привалів, зосередження, при здійсненні маршу та ін.

Ліс піднімається олівцем зеленого кольору. Так як частина їх конфігурацій може служити орієнтиром, границі лісів обводиться жирною лінією, а площа всередині заштриховується слабким натисканням олівця. При цьому штрихи рекомендується приводити можливо ближче один до одного, добиваючись отримання рівного зеленого фону. Якщо площа лісу велика, можна обмежитись обвідкою її по контуру з відтінення короткою зеленою штриховкою. Щоб виділити вирубки, просіки, поляни, їх при підйому ліса не штрихуються. При виділенні кустів зазвичай штрихуються окремі круги, а площа куща штрихується повністю. Ріки зображені на карті двома лініями, підіймаються шляхом легкоїтушівки олівцем синього кольору, шляхом потовщення умовного знаку ріки. Озера та ставки відтіняються між контурними лініями. Однак цим підйом ріки не закінчується. Крім самої річки на ній піднімаються мости, броди та гідротехнічні споруди, які мають важливе значення для виконання майбутньої бойової задачі. Підіймається місце броду, біля його умовного знаку на карті чорним олівцем показують глибину та стан ґрунту на дні річки в вигляді дробу. Чисельник дробу показує глибину ( в метрах), а знаменник – характер ґрунту (літерою)ю Наприклад , де літера Т позначає , що грунт на дні річки твердий, а 0,6 – глубина броду в метрах.

Болота покривають вторинним штрихуванням паралельно південній (північній) стороні рамки карти.

Дороги, нанесені яскравими фарбами, зазвичай не піднімаються. Для підготовки до роботи цілком достатньо підняти на них тільки мости, тунелі та інші споруди. Якщо ж за умовами обстановки командиру потребується виділити на своїй робочій карті дороги, необхідні для дій підрозділів, то треба поруч з умовним знаком дороги, а не на самому знаку, провести темно-коричневу лінію: В межах знаку населеного пункту дороги не піднімаються.

Мости, гати, переправи піднімаються шляхом збільшення основного умовного знака олівцем чорного кольору. Близько умовного знака моста або переправи надписують їх довжину, ширину і вантажопідйомність. Написи проставляються у вигляді дробу, в якій чисельник позначає розміри (в метрах), а знаменник –вантажопід’ємність(у тоннах). Наприклад, надпис біля мосту , показує що мост має довжину 30 м., ширину 5 м., а вантажопід’ємність 20 т.

Об’єкти, які можуть бути використані в якості орієнтирів (тригонометричні пункти, заводи, фабрики, церкви, кирхи, могильники та інші), зображаємі позамаштабним умовними знаками, обводять чорними кругами однакового розміру або підкреслюють.

Іноді командиру потрібно буде виділити на карті рельєф якої-небудь ділянки місцевості. Найчастіше така необхідність виникає при організації спостереження за супротивником, системи вогню, вжиття заходів щодо захисту від зброї масового ураження, щодо маскування та ін. Рельєф зазвичай піднімають, відтіняючи світло-коричневим олівцем одну або кілька горизонталей, де їх форма виражена найбільш чітко. Вершини командних висот заштриховують і підкреслюють їх позначки. Крім того, піднімають всі ті елементи рельєфу, які можуть бути перешкодою для дій танкових і мотострілкових підрозділів.

Особлива увага приділяється підйому на карті зображення тих елементів місцевості, які можуть служити укриттям для захисту від впливу ядерної зброї.

Дуже важливо знати, яку площу (ділянку) карти необхідно підняти. Вона залежить від конкретного бойового завдання підрозділу або частини. Так, наприклад, якщо підрозділу належить діяти в наступальному бою, то піднімати карту слід у бік супротивника на глибину приблизно одного дня наступу. Готуючи робочу карту до майбутнього наступу, необхідно підняти на карті район зосередження підрозділу; маршрути висування до рубежу атаки; вихідні рубежі (пункти); рубежі, оволодіння якими має особливе значення для наступаючих підрозділів.

При підготовці робочої карти для організації та ведення оборонного бою вона повинна бути піднята; у своєму розташуванні - не менше ніж до тилу кордону підрозділу; в бік противника - на глибину ймовірного розташування його тактичних резервів. При організації оборони, готуючи робочу карту командира, рекомендується підняти весь район оборони підрозділи і особливо виділити висоти, які можуть бути використані для опорних пунктів, та напрямки можливих контратак. Попереду переднього краю оборони необхідно підняти висоти, яри, ліси та інші місцеві предмети, якими наступаючий противник може скористатися. Важливо також підняти основні дороги, що ведуть з боку противника, райони ймовірного розташування основних позицій його артилерії і райони можливого зосередження танків противника.

При підготовці до вчинення маршу в передбаченні бою на робочій карті рекомендується піднімати: дороги, за якими підрозділи будуть здійснювати марш; рокадні дороги, що забезпечують зв'язок з підрозділами, здійснюють марш по паралельних маршрутах; рубежі ймовірного зіткнення з супротивником, райони малих і великих привалів.

Для завершення підготовки робочої карти необхідно підписати її (наприклад: «Робоча карта командира ...») і винести координати сітки на ту частину карти, яка покриває район майбутніх бойових дій, з таким розрахунком, щоб можна було, не розгортаючи всю склейку карти, користуватися нею при орієнтуванні. Одночасно з метою забезпечення скритності управління в установленому порядку проводиться закодованість карти.