Установча функція парламенту

Верховна Рада України здійснює свої установчі повнова­ження шляхом формування або участі у формуванні органів виконавчої і судової влади, обрання власних органів, а також призначення і звільнення з посад інших осіб інших органів державної влади.

Відповідно до статті 88 Конституції України парламент здійснює повноваження щодо обрання із свого складу Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та їх відкликання.

Згідно із Регламентом Верховної Ради України рішення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради України Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України приймаються Верховною Радою шляхом відкритого поіменного голосування. Обраними вважаються кандидати

на зазначені посади, які отримали більшість голосів народ­них депутатів від конституційного складу парламенту.

Серед повноважень парламенту, закріплених статтею 85 Основного Закону є й такі, що складають зміст його установ­чої функції.

Відповідно до пункту 12 згаданої статті Конституції до повноважень парламенту України належить надання зго­ди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України.

Подання Президента України про надання Верховною Радою згоди на призначення Президентом України Прем’єр- міністра України подається до Верховної Ради письмово і розглядається у Верховній Раді відповідно до Конститу­ції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів Укра­їни» та Регламенту. До подання про призначення на посаду Прем’єр-міністра України додаються відомості, перелік яких закріплено у частині другій статті 205 Регламенту Верховної Ради України.

Процедура формування складу Уряду регулюється стат­тями 8 та 9 Закону «Про Кабінет Міністрів України». Стаття 205 Регламенту регулює порядок надання згоди на призна­чення Президентом України Прем’єр-міністра України. Так, Верховна Рада розглядає подання Президента України про надання згоди на призначення на посаду Прем’єр-міністра України не пізніше ніж у п’ятиденний строк з дня внесен­ня такого подання до Верховної Ради.

Під час розгляду питання про надання згоди на призна­чення на посаду Прем’єр-міністра України у пленарному засі­данні Верховної Ради бере участь Президент України. На об­говорення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України Верховною Радою відводиться до однієї години часу, в тому числі для доповіді кандидата на цю посаду — до 20 хвилин. За процедурним рішенням Верховної Ради час для обговорення кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України може бути збільшений.

Після представлення кандидат на посаду Прем’єр-мініс­тра України виступає з доповіддю про основні напрями май­бутньої діяльності Кабінету Міністрів України, відповідає на запитання народних депутатів.

В обговоренні кандидатур на посаду Прем’єр-міністра України беруть участь представники депутатських фракцій (депутатських груп), представники комітетів (у разі їх ство­рення), народні депутати.

Надання згоди на призначення кандидата на посаду Пре­м’єр-міністра України здійснюється Верховною Радою від­критим поіменним голосуванням.

Рішення про надання згоди на призначення кандидата на посаду Прем’єр-міністра України вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини народних де­путатів від конституційного складу Верховної Ради. Рішен­ня про надання згоди на призначення на посаду Прем’єр- міністра України оформляється постановою Верховної Ради.

За змістом статті 115 Конституції Верховна Рада Укра­їни може прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міні­стрів України, що має наслідком його відставку.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів Укра­їни не пізніше ніж через десять днів після внесення пропо­зиції розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України, на яке запрошуються всі члени Кабінету Міністрів України. Під час розгляду питання про відповідальність Ка­бінету Міністрів України у пленарному засіданні Верховної Ради України може брати участь Президент України.

Розгляд питання про відповідальність Кабінету Міністрів України починається з доповіді народного депутата, уповно­важеного з числа народних депутатів, які ініціювали питан­ня про відповідальність Кабінету Міністрів України. Для доповіді надається до 45 хвилин. Після закінчення доповіді доповідач протягом 45 хвилин відповідає на усні запитання представників депутатських фракцій (депутатських груп) та інших народних депутатів. Після закінчення відповідей на запитання слово для виступу до 45 хвилин надається Прем’єр-міністру України, а в разі його відсутності з поваж­них причин — Першому віце-прем’єр-міністру України.

На пропозицію депутатської фракції (депутатської гру­пи), комітету Верховна Рада може прийняти рішення про за­слуховування інформації членів Кабінету Міністрів України. Для інформації члену Кабінету Міністрів України надаєть­ся до 15 хвилин. Після інформації член Кабінету Міністрів України протягом 15 хвилин відповідає на запитання пред­ставників депутатських фракцій (депутатських груп).

Після доповіді та відповідей на запитання надається сло­во для виступу представникам комітетів та депутатських фракцій (депутатських груп) тривалістю до трьох хвилин.

Після закінчення обговорення проводиться голосуван­ня щодо прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України. Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади...

Прем’єр-міністр України у зв’язку з прийняттям Верхо­вною Радою України резолюції недовіри зобов’язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Мініс­трів України у день прийняття Верховною Радою України та­кої резолюції.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії Верховної Ради, а також про­тягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктами 16, 17, 26 статті 85 та частиною другою статті 131 Конституції України Верховна Рада призначає на посади і звільняє з посад Голову Рахункової палати, Уповно­важеного Верховної Ради України з прав людини, призначає третину складу Конституційного Суду України, членів Ви­щої ради юстиції.

Кандидатури на посади, зазначені вище, пропонує Вер­ховній Раді Голова Верховної Ради України з дотриманням вимог законів України «Про Рахункову палату», «Про Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини», «Про Конституційний Суд України», «Про Вищу раду юстиції».

За дорученням Голови Верховної Ради України коміте­ти, до предмета відання яких належать відповідні питання, подають свої висновки щодо кандидатів на посади Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради Укра­їни з прав людини, суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради юстиції. Висновки комітетів та відомості про кандидата на вказані посади, підготовлені з дотриманням вимог щодо відомостей про кандидата на відповідну посаду, передбачених частиною другою статті 205 Регламенту, на­даються народним депутатам не пізніш як за три дні до роз­гляду Верховною Радою відповідного питання. Голосування щодо призначення на зазначені посади осіб, здійснюється Верховною Радою таємно шляхом подачі бюлетенів, а звіль­нення з посад таких осіб здійснюється відкритим голосуван­ням. За результатами голосування оформляється відповідна постанова Верховної Ради.

За приписами статті 6 Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Ради України або не менше однієї четвертої на­родних депутатів України від конституційного складу пар­ламенту. Голосування за кандидатуру на посаду Уповноваже­ного проводиться під час пленарних засідань Верховної Ради України бюлетенями для таємного голосування, але не раніш як через десять днів і не пізніше ніж через двадцять днів після закінчення строку для висування кандидатів для участі у ви­борах. Якщо на посаду Уповноваженого було висунуто біль­ше ніж два кандидати і жодного з них не було призначено, Верховна Рада України проводить повторне голосування по двох кандидатах, які отримали найбільшу кількість голосів.

Звільнення з посад Голови Рахункової палати, Уповнова­женого Верховної Ради України з прав людини здійснюється за письмовим поданням Голови Верховної Ради України за наявності рішень відповідних комітетів.

Відповідно до статті 7 Закону «Про Конституційний Суд України» пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Кон­ституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних де­путатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. У разі припинення по­вноважень судді Конституційного Суду України, який при­значався Верховною Радою, Верховна Рада України призна­чає іншу особу на цю посаду.

Згідно зі статтею 5 Закону «Про Вищу раду юстиції» Вер­ховна Рада призначає трьох членів Вищої ради юстиції. Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Вер­ховною Радою України, повинні бути суддями.

За статтею 8 вказаного Закону пропозиції щодо кандида­тур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутат­ськими групами і фракціями. Припинення повноважень чле­нів Вищої ради юстиції регулюється статтею 18 Закону.

Відповідно до пункту 18 статті 85 Конституції до повнова­жень Верховної Ради України належить призначення на по­саду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Національного банку України.

Комітет, до предмета відання якого належить таке питан­ня, готує відповідне рішення та має право на виступ свого представника за результатами розгляду в комітеті питання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента Укра­їни. Про призначення на посаду чи звільнення з посади Голо­ви Національного банку України після обговорення кандида­тури (або результатів діяльності) Верховна Рада відкритим голосуванням приймає рішення, яке оформляється відповід­ною постановою.

Відзначимо, що Закон України «Про Національний банк України» у статті 18 визначає такі підстави звільнення Голо­ви Національного банку: 1) закінчення строку повноважень; 2) у зв’язку із заявою про відставку, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду; 4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною; 5) припи­нення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання; 6) втрати бездоганної ділової репутації;

7) встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні на посаду Голови Національного банку;

8) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою; 9) невиконання посадових обов’язків, у тому чис­лі за станом здоров’я, протягом більш як чотири місяці під­ряд; 10) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути Головою Національного банку.

До повноважень Верховної Ради України належить також призначення на посади та звільнення з посад членів Рахун­кової палати, половини складу Ради Національного банку України, призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (пункти 16, 19, 20 статті 85 Конституції). Порядок призначення на поса­ди та звільнення з посад зазначених вище осіб передбачено статтею 208 Регламенту з урахуванням особливостей, зазна­чених у законах України «Про Рахункову палату», «Про На­ціональний банк України», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Верховна Рада приймає рішення про призначення на по­сади та звільнення з посад, зазначених вище осіб (крім членів Рахункової палати), відкритим голосуванням більшістю го­лосів народних депутатів від конституційного складу Верхо­вної Ради, про що оформляється відповідна постанова Вер­ховної Ради.

За приписами статті 10 Закону «Про Національний банк України» парламент України звільняє призначених ним чле­нів Ради Національного банку шляхом прийняття відповід­ної постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, в якій мають бути зазначені підстави для звіль­нення.

Відповідно до статті 10 Закону «Про Рахункову палату» Голова Рахункової палати призначається на посаду Верхов­ною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України терміном на 7 років з правом призначення на дру­гий термін. Призначення Голови Рахункової палати про­водиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидат на посаду Голови Рахункової палати вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Згідно з статтею 5 Закону «Про Національну раду Укра­їни з питань телебачення і радіомовлення» Верховна Рада України призначає чотирьох членів Національної ради на альтернативній основі протягом двох місяців з дня припи­нення повноважень члена (членів) Національної ради, який був (були) призначений (призначені) Верховною Радою України. Припинення повноважень члена Національної ради відбувається відповідно до постанови Верховної Ради Укра­їни. Протягом трьох днів з дня припинення повноважень члена (членів) Національної ради, призначеного (призна­чених) Верховною Радою України, комітет Верховної Ради, до компетенції якого віднесені питання телерадіомовлення, оприлюднює через засоби масової інформації та направляє депутатським фракціям і групам у парламенті оголошення про відбір кандидатур на посаду члена (членів) Національної ради. Пропозиції щодо кандидатур приймаються зазначеним комітетом протягом 21 дня з дня оприлюднення оголошення. Суб’єктами права подання кандидатур на посаду члена На­ціональної ради є депутатські фракції (депутатські групи) у Верховній Раді України та/або всеукраїнські об’єднання громадян у галузі діяльності засобів масової інформації. Протягом 14 днів після закінчення терміну прийняття про­позицій щодо кандидатур на посаду члена (членів) Націо­нальної ради комітет Верховної Ради України, до компетен­ції якого віднесені питання телерадіомовлення, попередньо обговорює запропоновані кандидатури і вносить на розгляд Верховної Ради України відповідне подання по кожній кан­дидатурі з висновками і рекомендаціями. Голосування у Вер­ховній Раді України щодо призначення членом Національної ради відбувається по кожній кандидатурі в послідовності, ви­значеній попереднім рейтинговим голосуванням.

Відповідно до пункту 21 частини 85 Конституції Украї­ни Верховна Рада призначає на посади та припиняє повно­важення членів Центральної виборчої комісії за поданням глави держави. Питання про призначення на посади та звіль­нення з посад членів Центральної виборчої комісії розгляда­ється за поданням Президента України з дотриманням вимог щодо відомостей про кандидатів на посади (частина друга статті 205 Регламенту), яке представляє на пленарному за­сіданні Верховної Ради уповноважений Президентом пред­ставник.

За статтею 6 Закону «Про Центральну виборчу комісію» у поданні Президента України про призначення на посаду членів Комісії враховуються пропозиції депутатських фрак­цій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України. Кандидатури осіб на посади членів Комісії попере­дньо обговорюються в депутатських фракціях і групах, а їх призначення проводиться за наявності висновків відповід­ного профільного комітету Верховної Ради України. При­значення на посади членів Комісії здійснюється відкритим голосуванням по кожній кандидатурі окремо, а призначеним вважається той кандидат на посаду, який підтриманий біль­шістю голосів народних депутатів від конституційного скла­ду Верховної Ради. У разі якщо кандидати на посади членів Комісії не отримали необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, Верховна Рада пропонує Прези­денту України внести подання стосовно нових кандидатів на такі посади.

Питання про припинення повноважень членів Комісії розглядається Верховною Радою за письмовим поданням Президента України, яке представляє на пленарному засідан­ні Верховної Ради уповноважений ним представник. Відпо­відним кандидатам на посаду члена Комісії надається сло­во для виступу і відповідей на запитання від депутатських фракцій (депутатських груп), народних депутатів.

Рішення щодо призначення на посаду чи припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії оформля­ються відповідною постановою Верховної Ради.

Верховна Рада України надає згоду на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду держав­ного майна України, Голови Державного комітету телебачен­ня і радіомовлення України (пункт 24 статті 85 Конституції). З письмовим поданням про надання згоди на призначення на посади зазначених посадових осіб до Верховної Ради одно­часно подаються офіційні відомості про кандидата на посаду (частина друга статті 205 Регламенту). Комітети, до пред­мета відання яких належать ці питання, готують і подають свої рішення щодо запропонованих кандидатур на такі по­сади.

Подання Президента України до Верховної Ради щодо на­дання згоди на призначення запропонованих ним кандидатів на посади та звільнення їх з посад представляє уповноваже­на ним особа. Під час розгляду питання про призначення на посади кандидатам надається можливість відповісти на запи­тання від депутатських фракцій (депутатських груп), народ­них депутатів.

Комітети, які попередньо розглянули кандидатури на по­сади Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного ко­мітету телебачення і радіомовлення України, відповідно до предметів їх відання мають право на виступ свого представ­ника під час розгляду Верховною Радою питання про надан­ня згоди на призначення на посади та звільнення з посад за­значених осіб.

У разі розгляду питання про надання згоди на звільнення з посади особі, яку пропонується звільнити, надається слово для виступу та відповідей на запитання представників депу­татських фракцій (депутатських груп), народних депутатів.

Рішення про надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України вважається прийнятим, якщо відкритим голосуванням за це проголосувало більше половини народних депутатів від кон­ституційного складу Верховної Ради, і оформляється відпо­відною постановою.

Наступним повноваженням, в межах установчої функції парламенту України, визначеним у пункті 25 статті 85 Кон­ституції, є надання згоди на призначення Президентом Укра­їни на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслід­ком його відставку з посади.

Президент України подає до Верховної Ради письмове подання про надання згоди на призначення на посаду Гене­рального прокурора України разом з відомостями про канди­дата на посаду (частина друга статті 205 Регламенту). Зазна­чене подання Верховна Рада розглядає не пізніше ніж через 10 днів після дня його надходження. Під час розгляду такого питання у пленарному засіданні Верховної Ради бере участь Президент України.

Кандидату на посаду Генерального прокурора України на­дається можливість відповісти на запитання представників депутатських фракцій (депутатських груп), народних депу­татів. Час для обговорення кандидатури на посаду Генераль­ного прокурора України та відповідей на запитання визнача­ється Верховною Радою і повинен становити не менше однієї години.

Комітет, до предмета відання якого належить питання по­переднього розгляду кандидатури на посаду Генерального прокурора України, готує відповідне рішення та має право на виступ свого представника під час розгляду Верховною Радою питання про надання згоди на призначення на посаду Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади... 45 Генерального прокурора України. Рішення про надання та­кої згоди Верховної Ради приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від кон­ституційного складу Верховної Ради. Рішення оформляється відповідною постановою Верховної Ради.

Питання про висловлення недовіри Генеральному проку­ророві України включається до порядку денного сесії Вер­ховної Ради за пропозицією не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, під­триманою їх підписами, і за яку проголосувало більше поло­вини народних депутатів від конституційного складу Верхо­вної Ради. До включення питання до порядку денного сесії Верховної Ради підписи народних депутатів можуть бути від­кликані.

Розгляд питання про висловлення недовіри Генерально­му прокуророві України включає: 1) доповідь від ініціаторів внесення пропозиції про розгляд цього питання та відповіді доповідача на запитання представників депутатських фрак­цій (депутатських груп), народних депутатів — до 30 хвилин; 2) співдоповідь від головного комітету, якому доручено під­готувати питання до розгляду, та відповіді співдоповідача на запитання — до 20 хвилин; 3) виступ Генерального прокурора України та його відповіді на запитання представників депу­татських фракцій (депутатських груп), народних депутатів — до 30 хвилин; 4) обговорення пропозиції про висловлення не­довіри Генеральному прокуророві України, яке проводиться протягом часу, визначеного Верховною Радою. Прийняття постанови про висловлення недовіри Верховної Ради Гене­ральному прокуророві України здійснюється відкритим по­іменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради і має наслідком його відставку з посади.

Згідно з пунктом 27 статті 85, статтею 128 Конститу­ції та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. Верховна Рада України обирає суддів без­строково, а також у випадках та порядку, передбачених час­тинами п’ятою, шостою статті 126 Конституції України звіль­няє з посад суддів, обраних безстроково. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 88 Конституції України підготовку питань про обрання суддів Верховною Радою безстроково та звільнення з посад суддів, обраних безстроково до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради організовує Голо­ва Верховної Ради України, а у разі його відсутності — його Перший заступник.

Питання про обрання кандидата на посаду судді безстро­ково та звільнення з посад суддів, обраних безстроково роз­глядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Розгляд даного питання починається з допові­ді Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який діє за його дорученням. Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково та звільнення з посад суддів, обра­них безстроково приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України. У разі неодержання кандидатом на посаду судді безстроково необхідної кількості голосів знову проводиться голосування.

Також на виконання установчої функції Верховна Рада України здійснює:

— призначення на посаду та звільнення з посади керівни­ка Апарату Верховної Ради України;

—затвердження загальної структури, чисельності, визна­чення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки Украї­ни, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

— дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Консти­туції України або законів України;

—призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

—призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції;

—вирішення питань територіального устрою України і забезпечення формування органів місцевого самовряду­вання;

— призначення виборів Президента у строки, передбачені Конституцією.

1.5