ТЕМА 5. Конституційно-правові відносини

1. Поняття та склад конституційно-правових відносин.

2. Суб’єкти конституційно-правових відносин.

3. Об’єкти конституційно-правових відносин.

4. Юридичні факти в конституційно-правових відносинах.

Основні поняття та терміни:

Конституційно-правові відносини, об’єкти конституційно-правових відносин, суб’єкти конституційно-правових відносин, конституційно-правові факти, правоутворюючі факти, правозмінюючі факти, правоприпиняючі факти, правомірні факти, неправомірні факти, юридичні акти, юридичні вчинки.

1. Конституційно-правові відносини - це врегульовані нормами конституційного права суспільні відносини, основою їх виникнення є безпосередня практична діяльність суб’єктів конституційного права.

У вітчизняній і зарубіжній юридичній науці конституційно-правові відносини розглядаються як нормативно визначені суспільно-політичні відносини, що виникають, змінюються або припиняються внаслідок діяльності чи поведінки суб’єктів конституційно-правових відносин і породжують конституційні права й обов’язки учасників цих відносин.

Конституційно-правові відносини відрізняються своїм змістом, виникають в особливій сфері відносин, які становлять предмет конституційного права України. Вони є різновидом політико-правових зв’язків, оскільки пов’язані з правовим регулюванням політико-правових процесів і насамперед з реалізацією державними структурами владних повноважень, з розподілом влади між цими структурами і взаємодією органів законодавчої, виконавчої і судової влади, з визначенням правового статусу людини і громадянина, функціонуванням політичних партій, інших суб’єктів політичного процесу, із забезпеченням народовладдя.

Конституційно-правові відносини в основному мають імперативний характер, оскільки вони значною мірою пов’язані з реалізацією владними структурами своїх повноважень, взаємодію різних рівнів державного механізму.

Але конституційне право України регулює значне коло відносин, в яких зв’язки між їх суб’єктами ґрунтуються на рівності сторін, тобто застосовується диспозитивний метод регулювання взаємодії суб’єктів.

Конституційно-правові відносини можна класифікувати за змістом, суб’єктами, формою, умовами дії (територією та часом дії).

О.О. Кутафін пропонував поділяти всі конституційно-правові відносини на матеріальні та процесуальні, залежно від того, який вид конституційно-правових норм реалізується в конкретному виді правовідносин. До матеріальних конституційно-правових відносин можна віднести правовідносини між вищими органами державної влади, а до процесуальних - правовідносини, що виникають на основі дії Регламенту Верховної Ради України.

Конституційно-правові відносини можна класифікувати й за змістом окремих груп конституційно-правових норм, на основі яких виникають, змінюються та припиняються конституційно-правові відносини. Можна виділити такі основні види конституційно-правових відносин:

> правовідносини, пов’язані з основами суспільного і державного ладу;

> правовідносини, які виникають у зв’язку з реалізацією прав, свобод і обов’язків людини і громадянина;

> правовідносини, пов’язані зі здійсненням безпосередньої демократії; правовідносини, у сфері здійснення державної влади (законодавчої, виконавчої, судової);

> правовідносини у сфері адміністративно-територіального устрою;

> правовідносини у сфері місцевого самоврядування.

2. На думку В. Ф. Погорілко та В. Л. Федоренко, суб’єкти конституційного права - це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб’єктивністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами конституційного права. Конституційна правоздатність виражається у системі конституційних прав і обов’язків учасників конституційно-правових відносин, а конституційна дієздатність полягає у здатності реалізовувати ці права й обов’язки.

До суб’єктів конституційно-правових відносин відносять такі найбільш поширені їх види:

1) спільності (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);

2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи;

3) політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації);

4) громадяни України, іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;

5) підприємства, установи, організації;

6) міжнародні органи й організації;

7) органи самоорганізації населення;

8) засоби масової інформації (ЗМІ) тощо.

3.

Об’єкті конституційно-правових відносин - це предмети або явища реальної дійсності, стосовно яких в нормах конституційного права встановлюються права і обов’язки, тобто визначається необхідна поведінка учасників правовідносин.

Розрізняються такі види або групи об’єктів конституційно-правових відносин:

1) державна територія;

2) матеріальні цінності;

3) поведінка людей;

4) діяльність об’єднань громадян;

5) діяльність органів державної влади;

6) діяльність органів та інших суб’єктів місцевого самоврядування;

7) особисті не майнові блага тощо

4. Під юридичним фактом в конституційному праві прийнято розуміти визначені гіпотезою конституційно-правові норми конкретні обставини, з настанням яких виникають, змінюються або припиняються конституційно- правові відносини, тобто конституційний юридичний факт.

Юридичні факти як обов’язковий елемент конституційно-правових відносин є не тільки причинами, що призводять до настання конституційно- правових відносин, а й наслідками існуючих конституційно-правових відносин, що ведуть до зміни чи припинення цих правовідносин. Тобто, можуть бути як причиною, так і наслідком конституційно-правових відносин.

В основі класифікації юридичних фактів лежать наступні критерії:

1) наслідки, які спричиняє юридичний факт: правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;

2) форма юридичних фактів: позитивні й негативні;

3) характер дії юридичного факту: факти обмеженої, однократної дії і факти-стани;

4) характер зв’язку факту з індивідуальною волею особи: юридичні події, юридичні дії.

Для конституційних юридичних фактів характерні такі кваліфікуючі ознаки:

I конституційний юридичний факт є різновидом суспільних відносин, що виникають, змінюються та припиняються на основі конституційно-правових норм;

II вони є обов’язковим істотним елементом конституційно-правових відносин, без якого ці відносини не можуть ні виникнути, ні змінитися, ні припинитися;

III за своїми сутністю і змістом конституційні юридичні факти можуть бути як цілеспрямовано вольовою діяльністю чи поведінкою суб’єктів конституційно-правових відносин, так і діями природних явищ, що відбуваються незалежно від волі відповідних суб’єктів;

IV за впливом на конституційні правовідносини юридичні факти можуть виступати як причиною, так і наслідком, результатом цих правовідносин;

V юридичні факти властиві конституційним правовідносинам на всіх їх стадіях: виникнення, зміни, припинення.

Скласти схеми:

1. Види конституційно-правових відносин.

2. Суб’єкти конституційно-правових відносин.

3. Об’єкти конституційно-правових відносин.

Теми рефератів і доповідей:

1. Поняття і види конституційно-правових відносин. Підстави їх виникнення і припинення.

2. Суб'єкти конституційно-правових відносин: поняття, ознаки, види.

Тести для самоконтролю:

1) Суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права України, змістом яких є юридичний зв'язок між його суб'єктами у формі взаємних прав і обов'язків, передбачених відповідною нормою конституційного права:

a) Конституційно-правові відносини;

b) Конституційно-правові норми;

c) Система конституційно-правових відносин;

б) Конституційно-правові факти.

2) Матеріальними видами об'єктів конституційно-правових відносин є:

a) Політичні блага;

b) Державні цінності;

c) Дії уповноважених та зобов’язаних суб’єктів;

б) Певні соціальні нематеріальні блага людини і громадянина.

3) Суб'єктами конституційно-правових відносин є:

a) Українська держава;

b) Український народ;

c) Нації, корінні народи, національні меншини, що населяють Україну;

б) Правильної відповіді немає.

4) Обставини, пов'язані з діяльністю людини, виявом її волі:

a) Юридичні факти;

b) Юридичні події;

c) Юридичні дії;

б) Юридичні вчинки.

5) Правомірні дії діляться на:

a) Юридичні події та юридичні дії;

b) Правомірні і неправомірні факти;

c) Юридичні акти й юридичні вчинки;

6) Правоутворюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі факти.

Література: нормативно-правова база [1; 2; 3; 4];

основна [3; 5];

додаткова [17].