ТЕМА 3. Джерела конституційного права

1. Поняття джерел конституційного права України.

2. Види джерел конституційного права.

Основні поняття та терміни:

Джерела конституційного права України, Конституцій, закон, конституційні закони, органічні закони, звичайні закони, договір, міжнародні договори, внутрішньодержавний договір, правові звичаї, конституційні звичаї, конституційний прецедент, судовий прецедент, нормативно-правовий акт, нормативні акти органів конституційного контролю (нагляду), акти органів місцевого самоврядування, акти всеукраїнського референдуму, акти Конституційного суду України, законодавчий процес, право законодавчої ініціативи, стадії законодавчого процесу, промульгація.

1. Кожна галузь права має свої джерела. Це стосується і конституційного права. Взагалі, джерело права - це форма (спосіб) існування правових норм, яка перетворює право (як волю) в об’єктивну реальність.

Джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу політико-правових відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя. Це обумовлює багатство змісту таких джерел, оскільки народовладдя - надзвичайно складний комплекс економічних, політичних, соціальних, соціально-психологічних та інших відносин. Такі відносини виникають при безпосередній реалізації національного, державного та народного суверенітету народу. В таких джерелах втілюються основи конституційного ладу, взаємовідносини особи й держави, національного і адміністративно-територіального будівництва, побудови органів державної влади.

Джерела конституційного права є результатом правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом. Тому така правотворчість має особливий характер, оскільки вона закріплює найбільш важливі відносини - відносини влади.

Джерела конституційного права мають комплексний характер, оскільки об’єднують і матеріальні, і процесуальні норми.

Більшість джерел конституційного права виходять за межі права: можна говорити про економічні джерела (наприклад, відносини власності), політичні (програми і платформи діяльності політичних партій, інші документи політичного характеру), соціальні (соціальна діяльність класів, соціальних груп, громадських об’єднань), соціально-психологічні (різноманітні психологічні установки, мораль).

У своїй сукупності джерела конституційного права утворюють надзвичайно складну як за структурою, так і за змістом динамічну систему, елементами якої є акти, що містять конституційно-правові норми. Множинність конституційних відносин та різноманітність їх об’єктів обумовлюють різні види правових приписів, а відтак - різноманітність видів джерел конституційного права.

2. Джерела конституційного права України класифікують за характером (сутністю) волевиявлення, змістом, формою, територією дії, часом дії, чинністю, національною приналежністю тощо.

За сутністю джерела конституційного права поділяються на ті, що є безпосереднім волевиявленням усього українського народу, ті, що є волевиявленням держави та органів державної влади, а також ті, що є волевиявленням територіальних громад та інших суб’єктів місцевого самоврядування.

За змістом джерела конституційного права поділяються на конституційні, законодавчі, підзаконні та локальні.

За формою вираження джерела конституційного права доволі різноманітні й обумовлюються традиціями формалізації конституційно- правових норм і способами правотворчості відповідних суб’єктів конституційного права:

> нормативно-правові акти;

> договори;

> судові прецеденти;

> акти інших соціальних норм (моралі, акти об’єднань громадян тощо).

За часом дії вони поділяються на постійні і тимчасові, за територією дії можуть бути загальнодержавними та локальними.

Існують і інші критерії класифікації джерел конституційного права.

Основними видами джерел конституційного права є нормативно- правові акти, судові прецеденти, правові звичаї, міжнародні і внутрішньодержавні договори. Нормативно-правові акти конституційного права поділяються на закони, нормативні акти виконавчої влади, нормативні акти органів конституційного контролю, парламентські регламенти, акти місцевого самоврядування.

Різноманітні за своєю правовою природою джерела конституційного права України перебувають між собою в генетичних, структурних і функціональних взаємозв’язках і утворюють систему джерел конституційного права України.

Конституції України належить особливе місце серед джерел конституційного права України. Як основне джерело Конституція України має ряд характерних ознак. За своєю сутністю Конституція є Основним Законом. Що виражає волю українського народу і політику держави. За змістом вона має вищу юридичну силу. Норми Конституції є нормами прямої дії. Конституція приймається і вводиться в дію відповідно до передбаченої законом спеціальної процедури. Чинне законодавство передбачає спеціальний механізм правового захисту, гарантування Конституції. Однією з головних ознак Конституції України як джерела конституційного права є її стабільність.

Інші види джерел галузі конституційного права України також, як правило, досить стабільні. Вони чітко визначені в Конституції України, нормативно-правових актах. Нестабільність конституційного законодавства зумовлюється як об’єктивними, так і суто суб’єктивними чинниками.

Скласти схеми:

■ Джерела конституційного права України.

■ Види джерел конституційного права.

Теми рефератів і доповідей:

■ Джерела конституційного права України.

■ Юридична природа джерел конституційного права України.

Тести для самоконтролю:

1) Джерела конституційного права України - це:

а) Форми, в яких виражені норми конституційного права;

b) Видані у встановленому порядку акти законодавчої влади держави, що містять правові норми, які регулюють найважливіші суспільні відносини і мають найвищу юридичну силу;

c) Норми, які регулюють політико-правові суспільні відносини, пов’язані зі здійсненням державної влади;

й) Ваш варіант.

2) Джерелами конституційного права України є:

a) Конституція України, закони та постанови Конституційного суду України;

b) Конституція України, закони, акти всеукраїнського референдуму;

c) Конституція України, закони, постанови Конституційного суду України, судовий прецедент;

й) Всі варіанти вірні.

3) Закони поділяються на такі види:

a) Конституційні і органічні;

b) Звичайні і урядові;

c) Конституційні, органічні, звичайні;

й) Конституційні, органічні, звичайні, урядові.

4) Промульгація закону включає:

a) Нормативність актів, юридичну силу, форму і структуру, дію актів у часі, просторі та за колом осіб;

b) Підписання закону, прийняття до виконання, оприлюднення, набрання чинності;

c) Публічне оголошення;

й) Спеціальну значущість акту, його юридичні властивості, особливості процедури розробки й прийняття акта.

5) Законодавчий процес - це:

a) Система певних стадій по прийняттю законів;

b) Право суб’єктів конституційно-правових відносин виносити законопроект на розгляд Верховній Раді України згідно з передбаченою процедурою, або пропозиції про прийняття законів;

c) Система взаємопов’язаних і взаємозумовлених дій по створенню закону, що здійснюється у певній послідовності і утворюють певні стадії;

й) Ваш варіант відповіді.

Література: нормативно-правова база [1; 2; 3; 4];

основна [3; 5];

додаткова [17].