Стаття 84. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.
Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.
Вимога ч. 1 коментованої статті не є нововведенням у конституційне законодавство і політико-правову думку України. У Пактах і Конституції законів вольностей Війська Запорозького йшлося про те, що «дотримуватися похвального і корисного для публічної рівноваги порядку, а саме... збирати приватні і публічні ради, обмірковуючи спільне благо батьківщини» завжди вважалось основоположним у Війську Запорозькому, що «він існував... у давні часи за старим правом вольностей». У проекті Правительственно! Комісії по виробленню Конституції Української Держави «Основний державний закон Української Народної Республіки» ст. 7 З закріплювала: «Засідання Державного Сойму є прилюдні. Вони можуть бути таємні тільки на жадання Голови Державного Сойму, представника Правительства або не менш як 10 членів Державного Сойму, на підставі окремої ухвали, що приймається після того, як публика опустила салю нарад». Проект Конституції (Основних державних законів) Української Народної Республіки закріплював, що «засідання обох Палат Парламенту як загальне правило відбуваються прилюдно. Ті випадки, коли для охорони державних інтересів або з міркувань етичного характеру засідання Палати повинне відбуватися без присутності сторонньої публіки, — визначаються регуляміном, що нормує порядок роботи кожної Палати. Зазначене в першому уступі § 51 стосується також до Об’єднаного Зібрання Палат Парламенту» (§ 51).
У Конституціях радянського періоду не врегульовувались питання щодо порядку засідань Верховної Ради Української РСР. І лише в Конституції УРСР від 20 квітня 1978 р. чи не вперше побічно згадується, що «діяльність Рад народних депутатів будується на основі колективного, вільного, ділового обговорення і вирішення питань, гласності...» (ст.
83). Але це не стосувалось засідань Верховної Ради чи інших рад, оскільки ч. 2 цієї статті вводила інший порядок: «Ради народних депутатів і створювані ними органи систематично інформують населення про свою роботу і прийняті рішення».Стаття 84 Конституції України присвячена організаційним аспектам проведення засідань Верховної Ради України. Справжня відкритість її роботи становить неодмінну умову належної реалізації принципу гласності в її діяльності. Ця відкритість передбачає право бути присутніми на засіданнях Верховної Ради представників ЗМІ, різних державних і недержавних організацій, проводити трансляції роботи сесій по радіо і телебаченню. Порядок висвітлення парламентських засідань, їх час та обсяг визначаються самою Верховною Радою.
Реалізація принципу гласності на рівні парламенту здійснюється через відкриті засідання, висвітлення його діяльності (у межах встановлених законом чи постановами Верховної Ради) в ЗМІ; укладення договорів апаратом законодавчого органу з теле- радіокомпаніями, іншими засобами масової інформації про інформування суспільства стосовно діяльності парламенту; встановлення державного замовлення на предмет висвітлення його діяльності; відкриті взаємини з іншими державними органами, політичними партіями, профспілками, громадянами та юридичними особами; оприлюднення на постійній і періодичній основі матеріалів про свою діяльність, діяльність комітетів, комісій, фракцій; публікацію стенографічних бюлетенів засідання Верховної Ради; відкритий доступ до вебсайту парламенту; доступ до парламентських засідань (як парламенту в цілому, так і його комітетів, комісій) представників громадськості й зарубіжних громадян і делегацій; участь у засіданнях акредитованих журналістів і технічних працівників ЗМІ; подачу інформації про роботу Верховної Ради через парламентський супутниково-кабельний телеканал, газету «Голос України», журнал «Віче», Відомості Верховної Ради України та інші видання.
Реалізація принципу відкритості й гласності роботи Верховної Ради України на рівні народних депутатів України проводиться через їх постійний зв’язок з виборцями, звітування перед ними і виконання запитів, залучення до такого виконання представників інших державних органів, посадових осіб; висвітлення роботи народних депутатів через ЗМІ та ін.
Стаття 84 Конституції передбачає можливість проведення й закритих засідань Верховної Ради.
Такі засідання відбуваються за рішенням більшості народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України, тобто якщо за таке рішення проголосують більш як 225 депутатів. Закриті засідання відбуваються, коли обговорюються питання, пов’язані з державною таємницею, або інші питання, розгляд яких з поважних причин вимагає закритого режиму. У таких засіданнях можуть брати участь Президент України, члени Кабінету Міністрів України, а також інші особи, якщо необхідність цього визначена Верховною Радою або її Головою. Порядок поширення матеріалів закритого засідання, їх публікації визначається в рішенні парламенту України.Оскільки закриті засідання це скоріш виняток, ніж правило в діяльності парламенту, то і порядок їх проведення регламентується чітким визначенням усіх факторів і умов здійснення. Регламент Верховної Ради України (ст. 4) встановлює, що Президент України і Прем’єр-міністр України мають право бути присутніми на закритих засіданнях. Всі інші особи, присутність яких визнана парламентом необхідною, зобов’язані з’явитися на такі засідання. На головуючого на закритому засіданні покладено обов’язок поінформувати народних депутатів про всіх, кого запрошено на засідання.
Особам, які беруть участь у закритому засіданні, заборонено використовувати кіно-, фото-, відеотехніку, засоби зв’язку, звукозапису та обробки інформації (п. 4 ст. 4 Регламенту). По завершенні закритого засідання Верховна Рада приймає рішення про необхідність публікації стенографічного бюлетеня, результатів голосування, прийнятого рішення по суті обговорених питань на закритому засіданні.
Стенографування, підготовка протоколу закритого засідання проводиться представниками апарату Верховної Ради України із зобов’язанням не розголошувати інформацію, оприлюднену на такому засіданні.
Відносно прийняття рішень Верховної Ради в Основному Законі вказується, що вони ухвалюються виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування, причому кожний депутат має один голос. Він повинен брати участь у голосуванні особисто і не може доручати голосувати від свого імені іншим депутатам.
Така вимога випливає з того, що пленарні засідання є основною формою діяльності Верховної Ради як єдиного органу законодавчої влади в Україні. Надзвичайна важливість цієї діяльності обумовлює її детальну регламентацію в спеціальному правовому акті — Регламенті Верховної Ради України. Питання, які виносяться на розгляд у пленарних засіданнях, повинні обов’язково включатися до порядку денного цих засідань і попередньо ретельно готуватися до їх розгляду.Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожну чергову сесію. Зміна чи виключення питань із затвердженого порядку денного оформляється окремим рішенням, яке після відповідного обговорення приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі, коли із зазначеного питання є пропозиція погоджувальної ради депутатських фракцій, груп, рішення щодо неї може прийматись без обговорення більшістю голосів депутатів від конституційного складу.
Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація народних депутатів. Кожний з них одержує проекти законів, постанов та інші документи, які розглядатимуться на засіданнях сесії.
Рішення Верховної Ради після ретельного обговорення питань, що розглядаються, приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів, а з деяких питань — таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таємного голосування бюлетенями місці біля зали засідань. Порядок голосування відносно тих чи інших питань діяльності Верховної Ради визначається Регламентом Верховної Ради України.