<<
>>

Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням поряд­ку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на ви­могу не менш як третини народних депутатів України від консти­туційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України.

Уразі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання.

Уразі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжу­ються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Конституція України закріплює проведення кількох видів сесій (перша сесія, чергова сесія, позачергова сесія, позачергова

сесія в разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні), порядок скликання яких для кожної свій.

Коментована стаття виокремлює три з них: як найбільш ти­пові для роботи Верховної Ради України — чергові і позачергові та сесію, на яку скликаються народні депутати України в разі введення воєнного чи надзвичайного стану.

Конституція України запровадила інститут чергових сесій роботи парламенту для забезпечення постійного, безперервного характеру його роботи в умовах, коли народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі (ст. 78), а без­посередньо здійснюють законотворчу роботу (обговорюють і голо­сують за конкретні законопроекти) на їх періодичних зібраннях.

Правові норми, які містяться в ст. 83 Конституції України, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування Верхов­ної Ради України, головним повноваженням якої як єдиного ор­гану законодавчої влади в державі є законотворча діяльність. Ці норми, поряд з деякими іншими конституційними положен­нями, визначають постійно діючий характер діяльності парламен­ту. Вони спрямовані на гарантування недопущення будь-яких відхилень щодо календарних строків початку чергових сесій Вер­ховної Ради, можливого неправомірного намагання порушення цих строків, від кого б вони не виходили або в звичайних, або на­віть у надзвичайних ситуаціях.

В Основному Законі визначено, що чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. У зв’язку з такою конституційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не склика­ються. Для загальнонаціонального органу, яким є Верховна Рада України, встановлення в Конституції єдиних строків початку роботи її чергових сесій, крім гарантій від довільного визначення подібних строків, містять також і раціональні установлення, спря­мовані на додержання необхідного порядку в роботі українського парламенту, забезпечення узгодженості його діяльності з роботою різних державних органів, здійснення будь-яких державних за­ходів, планування своєї діяльності.

Якщо початок чергової сесії Верховної Ради України жорстко регламентується Основним Законом, то її завершення залежить від рішення Верховної Ради України. Парламент може прийма­ти рішення про різні строки її завершення. При цьому він має брати до уваги, чи вирішені ті питання, які планувалось розгля­нути на черговій сесії, щоб міжсесійні канікули тривали розум­ний період (згідно з Регламентом вони можуть тривати не біль­ше 45 днів і не менше 10 днів до початку наступної сесії). Прак­тика завершення сесій показує, що осіння сесія парламенту триває до середини — кінця січня наступного року, а весняна — до половини липня — початку серпня. Питання продовження і за­вершення чергової сесії належить до повноважень Верховної Ради України.

Початок чергової сесії парламенту не потребує ні спеціально­го рішення Верховної Ради чи рішення її Голови, ні спеціальної процедури скликання народних депутатів України. На визначен­ня дати початку чергової сесії впливає обсяг запланованої і ви­конаної роботи, невідкладність питань, що їх має вирішити пар­ламент, та інші обставини.

Не пізніше ніж за три дні до початку чергової сесії парламен­ту відповідна інформація має бути опублікована в газеті «Голос України». Разом з тим на апарат Верховної Ради України покла­дено обов’язок надіслати всім народним депутатам України, згід­но зі строком, визначеним Регламентом Верховної Ради України, інформацію про дату і час початку чергової сесії, місця і час ре­єстрації народних депутатів.

У статті 83 Конституції йдеться також про скликання поза­чергових (екстраординарних) сесій Верховної Ради України. Вони скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верхов­ної Ради, тобто не менш як ста п’ятдесяти народних обранців, або на вимогу Президента України. При цьому обов’язково зазнача­ється порядок денний сесії, що скликається.

Основний Закон України не перераховує підстав, з яких уповноважені на то суб’єкти можуть вимагати скликання поза­чергової сесії. Отже, це питання покладено на розсуд самих суб’єктів. Разом з тим те, що цим правом можуть скористатися лише Президент України і сто п’ятдесят народних депутатів України, ставить певні перепони для скликання позачергових сесій зі слабо аргументованих, дріб’язкових, державно незначних питань. Додатковою перепоною для скликання невмотивованих позачергових сесій є вимога аргументувати ініціаторами її скли­кання свою пропозицію, підписати її (при цьому підписи ініці­аторів не можуть бути відкликані). До вимоги суб’єктів скликан­ня позачергової сесії мають бути додані на розсуд ініціаторів проекти законів, постанов, які слід розглянути на сесії. Такі до­кументи слугуватимуть підставою для визначення вмотивова­ності ініціативи. Зміна позиції суб’єктів ініціативи скликання позачергової сесії (заяви про відкликання підпису чи відмова від своєї ініціативи Президента України) не впливатимуть на скли­кання позачергової сесії. Право на скликання позачергової сесії не тільки важливий засіб підвищення ефективності управління в державі, а й можливість опозиції акцентувати увагу суспільства на нагальності вирішення певних проблем загальнодержавного значення.

Згідно з Регламентом Верховної Ради України позачергова сесія парламенту має бути скликана не пізніше ніж у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання. На Голову Верховної Ради України покладено обов’язок видати розпоряджен­ня про скликання позачергової сесії, яке має бути опубліковане в газеті «Голос України» не пізніше як за три дні до її відкриття.

У розпорядженні зазначаються питання, які мають бути розгля­нуті на такій сесії. Чітко визначений порядок скликання поза­чергової сесії пов’язаний з її характером і, як правило, нетрива­лістю проведення.

Якщо позачергова сесія проводиться у зв’язку з оголошенням указу Президента України про введення воєнного чи надзвичай­ного стану в Україні чи в певній частині території держави, на­родні депутати України мають зібратися на її засідання не пізніше як у дводенний строк після оголошення указу без скликання. Це конституційне положення є нормою прямої дії і не потребує до­даткових організаційно-правових заходів для відкриття такої сесії. Проведення такої сесії пов’язане із повноваженнями Верховної Ради України щодо затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих міс­цевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації (п. 31 ст. 85 Конституції України).

Якщо засідання Верховної Ради відбуватиметься поза офі­ційним залом засідань, про це має бути повідомлено кожного народного депутата із зазначенням адреси проведення парла­ментських зборів. У такому разі сесія Верховної Ради збирається у дводенний строк, коли воєнний чи надзвичайний стан оголо­шується на всій території України, а не лише в окремих її місце­востях.

Враховуючи екстремальність ситуації, у зв’язку з якою вида­ються укази Президента України про введення воєнного чи над­звичайного стану в державі, зрозуміло, що порядок реалізації таких екстраординарних повноважень має бути врегульований на рівні закону. До основних законодавчих актів, які регламентують дії посадових осіб у таких випадках, окрім Конституції України і Регламенту Верховної Ради України, слід віднести Закон Украї­ни «Про правовий режим надзвичайного стану» і Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Як у разі введення воєнного стану, так і в разі оголошення надзвичайного стану на керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та орга­нізацій усіх форм власності покладено обов’язок сприяти народ­ним депутатам України прибуттю у дводенний строк на засідання Верховної Ради України і здійсненню ними своїх повноважень під час засідання.

На Голову Верховної Ради України, а в разі його відсутності — на Першого заступника чи заступника Голови Вер­ховної Ради України, який виконує обов’язки Голови Верховної Ради України, покладається обов’язок визначити місце і час про­ведення засідання парламенту, про що народні депутати мають бути терміново поінформовані.

Якщо дія воєнного чи надзвичайного стану збіглася із закін­ченням встановленого строку діяльності Верховної Ради даного скликання, її повноваження без прийняття спеціального рішення продовжується до дня засідання першої сесії Верховної Ради України новообраного парламенту після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Оскільки під час дії воєнного чи надзвичайного стану вибори до Верховної Ради України не можуть проводитися, то строк її діяльності продовжується на час виборів після дії надзвичайного і воєнного стану і до першої сесії новообраного парламенту

<< | >>
Источник: Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (головаредкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Бара­баш та ін.; Нац. акад. прав, наук України. — 2-ге вид., переробл. і допов. -X.: Право,2011.- 1128 с.. 2011

Еще по теме Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.: