Стаття 81. Повноваження народних депутатів України при­пиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються до­строково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне про­живання за межі України;

5) смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Уразі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного де­путата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

У коментованій статті встановлюються підстави достроково­го припинення повноважень народного депутата України.

Відповідно до положень Конституції та законів України пов­новаження народного депутата України починаються з моменту складення народним депутатом України присяги (ст. 79 Консти­туції), а припиняються, за загальним правилом, одночасно з при­пиненням повноважень Верховної Ради України, до складу якої обраний народний депутат України, або в індивідуальному по­рядку щодо окремих народних депутатів України при достроко­вому припиненні їх повноважень.

Повноваження Верховної Ради України припиняються в разі закінчення строку її повноважень, що визначається строком, на який обираються народні депутати, тобто п’ять років (ст. 76), або достроково — за рішенням Президента України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради України не можуть розпочатися (ч. 2 ст. 90 і п. 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України). Припинення повноважень Верховної Ради України у зв’язку із закінченням строку її повноважень Консти­туція пов’язує з чітко визначеним моментом — днем відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання (ч.

Крім цього загального правила, ч. 2 коментованої статті передбачаються випадки дострокового припинення повнова­жень народного депутата України в індивідуальному порядку щодо окремих депутатів, а наступними частинами цієї статті вста­новлюється загальний порядок дострокового припинення повно­важень народного депутата України. Конституцією визначено вичерпний перелік підстав такого припинення повноважень на­родного депутата України, в тому числі як за власного ініціативою депутата, так і незалежно від його волевиявлення.

Повноваження народного депутата України згідно з Конститу­цією можуть припинятися достроково за його особистою заявою про складення повноважень. Мотиви, якими керується народний депу­тат України в цьому випадку, не мають юридичного значення. Заява про складення повноважень має бути подана в письмовій формі на ім’я Голови Верховної Ради України, підписана народним депутатом України особисто. Рішення щодо заяви приймає Верховна Рада України, одночасно доручаючи Центральній виборчій комісії визна­ти повноваження наступного кандидата в народні депутати за спис­ком політичної партії (виборчого блоку політичних партій) відповід­но до Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Незалежно від волевиявлення народного депутата України його повноваження припиняються достроково в разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. При цьому не має значення, який вид покарання визначено судом щодо на­родного депутата України.

Підставою для дострокового припинення повноважень на­родного депутата України є також визнання його в судовому по­рядку недієздатним або безвісно відсутнім.

Припинення громадянства народного депутата України або виїзд його на постійне проживання за межі України є самостій­ними підставами для дострокового припинення повноважень народного депутата України. Підстави припинення громадянства України визначаються Законом України «Про громадянство Украї­ни» (див. коментар до ст. 25 Конституції).

Повноваження народного депутата України припиняються також у разі його смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народно­го депутата України, в тому числі за його особистою заявою, прий­має Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу. За встановленим Законом України «Про статус народно­го депутата України» порядком воно приймається в десятиденний строк за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання регламенту.

Прийняте Верховною Радою України рішення про достроко­ве припинення повноважень народного депутата України пере­гляду не підлягає, оскільки Конституція і закони України не пе­редбачають можливості поновлення цих повноважень. Таке рі­шення оформляється відповідною постановою Верховної Ради України і публікується в газеті «Голос України».

У контексті ж порівняння та розкриття підстав і порядку до­строкового припинення повноважень народного депутата Украї­ни слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р. «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)», яким, зокрема, розтлумачено, що час­тина третя статті 81 Конституції України, яка передбачає порядок дострокового припинення повноважень народного депутата Украї­ни за рішенням Верховної Ради України, стосується виключно випадків, передбачених частиною другою статті 81 Конституції України, і не поширюється на випадки, передбачені частиною другою статті 78 Конституції України. А до випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 78 Конституції України, за­стосовується відповідно до частини четвертої статті 81 Конститу­ції України судовий порядок дострокового припинення повно­важень народного депутата України.

Принциповим є положення про те, яким чином у разі неви­конання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з ін­шими видами діяльності повноваження народного депутата Укра­їни припиняються достроково. Так, його повноваження в цьому випадку припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду. Тобто порядок і підстави відповідного дострокового при­пинення повноважень повинні визначатися виключно законом.

Порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України визначено Законом України «Про статус народ­ного депутата України» (ст. 5) та Регламентом Верховної Ради України. Так, комітет Верховної Ради України, до предмета віда­ння якого належать питання регламенту, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду.

Комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання регламенту, у разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду розглядає їх і в разі незгоди з ними вносить пропозицію про розгляд цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.

За рішенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов’язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України, який не виконує вимоги щодо несумісності депутатсько­го мандата з іншими видами діяльності.

Яку випадку реалізації Головою Верховної Ради України пра­ва звернутися до суду, так і в разі здійснення відповідного обов’язку за рішенням парламенту, відповідне право чи обов’язок згідно з законом можуть реалізовуватися (виконуватися) Першим за­ступником чи заступником Голови Верховної Ради України.

Відповідно до норм чинного Кодексу адміністративного су­дочинства України (ст. 180) позовна заява про дострокове при­пинення повноважень народного депутата України в разі неви­конання ним вимог щодо несумісності подається до Вищого ад­міністративного суду України. Рішення ж, прийняте за наслідка­ми розгляду справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, оскарженню не підлягає.

Рішення суду про дострокове припинення повноважень на­родного депутата в разі невиконання ним вимог щодо несуміс­ності депутатського мандата, яке набрало законної сили, є оста­точним і не потребує затвердження постановою Верховної Ради України. Інформація про таке рішення повідомляється Головою Верховної Ради України на пленарному засіданні парламенту. Відповідне повідомлення публікується в газеті «Голос України».