Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської,районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селшца, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п’ять років.

Припинення повно­важень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має на­слідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

(Частина перша статті 141 в редакції Закону № 2952- VI від 01.02.2011)

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.

(Частина друга статті 141 в редакції Закону № 2952- VI від 01.02.2011)

Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

(Статтю 141 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2952-91 від 01.02.2011)

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повно­важення, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Коментована стаття визначає загальні засади формування органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 цієї статті сільські, селищні, міські, районні, обласні ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Ця норма є логічним продовженням положень ст. 71 Конституції, згідно з якими вибори до органів місцевого самовряд ування є віль­ними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого ви­борчого права шляхом таємного голосування. Детально порядок обрання депутатів ради встановлюється у Законі «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Виходячи з чинного законодавства виборчий процес в Україні здійснюється на засадах: законності та заборони незаконного втру­чання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму та багато­партійності; публічності і відкритості; рівності суб’єктів виборчого процесу перед законом; рівності прав усіх кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності; неупе­редженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій до місцевих організацій партій, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Проголошується, що участь громадян у виборах до органів місцевого самоврядування є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у місцевих виборах. Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які нале­жать до відповідних територіальних громад і яким на день про­ведення виборів виповнилося 18 років. Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України «Про сво­боду пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недіє­здатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.

Депутатом місцевої ради може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років. Громадянин України може бути депутатом лише однієї ради.

Особливістю виборів депутатів сільської, селищної ради є те, що вони проводяться за мажоритарною системою відносної біль­шості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється те­риторія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища.

Особливістю чинного законодавства про місцеві вибори є те, що рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в Автономній Рес­публіці Крим) ради приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради, районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідно Київською, Севастопольською міською радою, районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити при чисельності: 1) до 1 тисячі жителів — від 12 до 16 депутатів включно; 2) від 1 тисячі до 3 тисяч жителів — від 16 до 20 депутатів включно; 3) від 3 тисяч до 5 тисяч жителів — від 20 до ЗО депутатів включно; 4) від 5 тисяч до 20 тисяч жителів — від ЗО до 36 депутатів включно; 5) від 20 тисяч до 50 тисяч жителів — від 36 до 46 депутатів включно; 6) від 50 тисяч до 100 тисяч жителів — від 36 до 50 депутатів включно;

7) від 100 тисяч до 250 тисяч жителів — від 40 до 60 депутатів включ­но; 8) від 250 тисяч до 500 тисяч жителів — від 50 до 76 депутатів включно; 9) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів — від 60 до 90 депутатів включно; 10) від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів — від 76 до 120 депутатів включно; 11) понад 2 мільйони жителів — від 76 до 150 депутатів включно.

Чинним законодавством встановлено правило, згідно з яким загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного зна­чення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної гро­мади. Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визнача­ється з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисель­ності жителів відповідного району, міста обласного значення. За­гальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, район­ної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.

Зазначимо й те, що рада вважається правомочною лише за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради. У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здій­снювати повноваження рада попереднього скликання.

Повноваження депутата ради починаються з моменту офіцій­ного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повно­важень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.

Слід також звернути увагу, що строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п’ять років. Тобто це означає, що п’ятирічний строк повноважень поширюється лише на депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах, а строк повноважень депутатів місцевих рад, обраних на інших (позачергових, повтор­них, проміжних або перших) виборах, буде іншим, меншим ніж п’ять років. Відповідно до п. ЗО ч. 1 ст. 85 Конституції рішення про проведення чергових і позачергових виборів до органів місцевого самоврядування приймає Верховна Рада України.

Чинне законодавство встановлює, що обраний депутат пред­ставляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснен­ня депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням йому середнього заробіт­ку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних із де­путатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюдже­ту. Законодавством встановлюється обов’язок депутата брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Щодо повноважень депутатів, порядку організації і гарантій депутатської діяльності, то вони детально визначаються законами «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.), «Про статус депутатів місцевих рад» (2002 р.) та іншими законами.

Припинення повноважень сільської, селищної, міської, ра­йонної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Окрім цього, повноваження депутата місцевої ради можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

У частині 2 коментованої статті встановлюється порядок об­рання сільського, селищного, міського голови. Конституція Укра­їни суттєво змінила статус головної посадової особи місцевого самоврядування порівняно з існуючим у доконституційний пері­од інститутом голів рад народних депутатів. Відповідний сіль­ський, селищний, міський голова передусім є головною посадо­вою особою територіальної громади, а не органу місцевого само­врядування.

Дані посадові особи обираються відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого пра­ва шляхом таємного голосування строком на п’ять років у визна­ченому законом порядку і здійснюють свої повноваження на постійній основі. Як і для депутатів місцевих рад, п’ятирічний строк повноважень поширюється лише на сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових виборах, а строк повноважень посадових осіб, обраних під час проведення інших виборів, буде меншим ніж п’ять років.

Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою по­садою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підпри­ємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному вибор­чому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кіль­кох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Детально порядок виборів сільських, селищних, міських голів регламентується Законом «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (2010 р.).

Частиною третьою коментована стаття доповнена у 2011 р., згідно з якою чергові вибори сільських, селищних, міських, район­них, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбувають­ся в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Зазначена конституційна норма встановлює правило про те, що чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, у зв’язку із за­кінченням визначеного Конституцією України строку повнова­жень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових виборах. Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, район­них у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, місь­ких голів приймається Верховною Радою України.

У частині 4 коментованої статті встановлюється, що статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються зако­ном. Дана норма логічно взаємопов’язана із положеннями ч. 2 ст. 19, яка встановлює суворі рамки діяльності органів місцевого само­врядування та їх посадових осіб — вони діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, п. 15 ст. 90, за яким виключно законами ви­значаються засади місцевого самоврядування, а також ст. 146 Конституції України, за якою інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності орга­нів місцевого самоврядування визначаються законом (див. комен­тар відповідних статей). Так, основним законодавчим актом міс­цевого самоврядування, що закріплює статус суб’єктів системи місцевого самоврядування, сферу їх компетенції — власної та деле­гованої; гарантії реалізації й захисту місцевого самоврядування; юридичну відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування тощо, є Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.). Також до числа законів, які визначають статус органів та посадових осіб місцевого самоврядування, належать, наприклад, закони «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» (1991 р.), «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (2010 р.), «Про столицю України — місто-герой Київ» (1999 р.), «Про органи самоорганізації населення» (2001 р.), «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2001 р.), «Про статус депу­татів місцевих рад» (2002 р.), «Про асоціації органів місцевого самоврядування» (2009 р.) тощо.

Систему виконавчих органів сільської, селищної, міської, ра­йонної у місті (у разі її створення) ради складають: а) виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її по­вноважень; б) відділи, управління та інші виконавчі органи, які утворюються відповідною радою у межах затверджених нею струк­тури і штатів. Виконавчий комітет ради утворюється у складі від­повідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради — голови відповідної ради, заступника (заступників) сільсько­го, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, ке­руючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також ке­рівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, ін­ших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвіт­ними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звіль­няються з посади сільським, селищним, міським головою, голо­вою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбаче­них законом, — за погодженням із відповідними органами вико­навчої влади.

У частині 5 коментованої статті закріплюються основи статусу голів районної та обласної ради. На відміну від сільських, селищних та міських голів голови районних та обласних рад обираються не населенням, а відповідними радами з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням. Голови районних та обласних рад виконують свої обов’язки до обрання голів відпо­відних рад нового скликання, крім випадків дострокового припи­нення повноважень голови ради відповідно до Закону «Про місце­ве самоврядування в Україні». Голова відповідної ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у то­му числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльніс­тю, одержувати від цього прибуток. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді і може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Голова районної та обласної ради в межах своїх повноважень видає розпо­рядження. Він за посадою очолює виконавчий апарат ради, який забезпечує здійснення радою повноважень, наданих їй Конститу­цією та законами України, зокрема, здійснює організаційне, право­ве, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню відповід­ною радою взаємодії і зв’язків із територіальними громадами, міс­цевими органами виконавчої влади, органами та посадовими осо­бами місцевого самоврядування. Виконавчий апарат ради утворю­ється відповідною радою. Його структура і чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови.