Правовий статус народного депутата України

Народний депутат України — це представник українського народу у Верховній Раді України, уповноважений здійсню­вати повноваження, передбачені Конституцією та закона­ми України. Його основними обов’язками є дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави.

Народним депутатом України може бути громадянин Укра­їни, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має пра­во голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця суди­мість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Правовий статус народного депутата України визначаєть­ся статтями 78-81, 86, 93 Конституції України, спеціальним Законом «Про статус народного депутата України», закона­ми України «Про комітети Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України».

Відповідно до конституційних приписів народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Перед вступом на посаду народні депута­ти України складають перед Верховною Радою України при­сягу. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутат­ського мандата.

Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відпові­дальності, затримані чи заарештовані.

Повноваження народних депутатів України припиняють­ся одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Рішення про дострокове припинення повноважень народ­ного депутата України приймається більшістю від конститу­ційного складу Верховної Ради України. У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата Укра­їни припиняються достроково на підставі закону за рішен­ням суду.

При виконанні своїх повноважень народний депутат ке­рується Конституцією України, законами України та загаль­новизнаними нормами моралі. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень.

Народний депутат не має права:

1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;

2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

3) обіймати посаду міського, сільського, селищного го­лови;

4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої ді­яльності, а також медичної практики у вільний від виконан­ня обов’язків народного депутата час;

5) залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяль­ністю;

6) входити до складу керівництва, правління чи ради під­приємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Народний депутат у порядку, встановленому законом:

1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України;

2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);

3) бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України;

4) виконує доручення Верховної Ради України та її ор­ганів;

5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими ак­тами Верховної Ради України;

6) бере участь у парламентських слуханнях;

7) звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташова­них на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому законодавством.

Стаття 10 Закону «Про статус народного депутата Укра­їни» визначає загальні положення прав народного депутата. Зокрема він має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано; право брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом. При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України поправки, пропозиції та заува­ження, внесені народним депутатом, розглядаються і по них приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.

Народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради України має право:

1) обирати і бути обраним на посади Голови Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Вер­ховної Ради України;

2) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;

3) пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

4) виступати із законодавчою ініціативою у Верховній Раді України;

5) звертатися із депутатськими запитами, вимагати відпо­віді на них;

6) брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні;

7) виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з моти­вів голосування;

8) висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засіданні;

9) висловлювати думку щодо кандидатів, які обирають­ся чи призначаються на посади, звільняються з посад Вер­ховною Радою України, а також щодо яких Верховна Рада України надає згоду на призначення і звільнення з посад;

10) порушувати питання про заміну головуючого на пле­нарному засіданні Верховної Ради України;

11) порушувати питання про довіру складу органів, утво­рених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено на посади або щодо призначення на посади яких Верховною Радою України надано згоду у ви­падках, передбачених Конституцією України;

12) порушувати питання про перевірку діяльності під­приємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодав­ства України, про створення з цією метою тимчасових слід­чих комісій;

13) передавати для внесення до протоколу і стенографіч­ного бюлетеня засідання текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою України.

Народні депутати попередніх скликань, крім тих, повно­важення яких припинено достроково у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо них або за рі­шенням суду у разі невиконання вимоги щодо несуміснос­ті депутатського мандата, мають право бути присутніми на відкритих пленарних засіданнях Верховної Ради України на гостьових місцях.

Народний депутат має право законодавчої ініціативи.

Народні депутати мають право об’єднуватися в депу­татські фракції та депутатські групи та вільно виходи­ти з них. При цьому народний депутат може бути членом лише однієї зареєстрованої депутатської фракції (групи). Як член депутатської фракції (групи) парламентарій має право:

1) обирати та бути обраним до керівних органів депутат­ської фракції (групи);

2) брати участь у затвердженні Положення про депутат­ську фракцію (групу);

3) пропонувати питання для розгляду депутатською фрак­цією (групою);

4) вносити пропозиції до питань, які розглядаються на за­сіданні депутатської фракції (групи), виступати з обгрунту­ванням своїх пропозицій;

5) брати участь в обговоренні будь-якого питання, яке розглядається на засіданні депутатської фракції (групи).

Народний депутат за погодженням з відповідною депу­татською фракцією може бути обраний членом одного комі­тету Верховної Ради України і бути одночасно членом однієї тимчасової слідчої та однієї тимчасової спеціальної комісій. При цьому Верховна Рада України забезпечує пропорційне обрання народних депутатів до складу відповідних комітетів (стаття 14 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Народний депутат має право порушувати у Верховній Раді України або її органах питання про необхідність про­ведення перевірок додержання законів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємства­ми, установами, організаціями та об’єднаннями громадян, розташованими на території України, чи їх посадовими осо­бами, про проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, та брати участь у таких розслідуваннях в порядку, встановленому законом.

Народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушен­ня або звертатися з вимогою до відповідних органів держав­ної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припи­нити такі порушення.

Народний депутат має право брати участь у розгляді в орга­нах державної влади і органах місцевого самоврядування про­позицій та вимог виборців, інших питань, пов’язаних із здій­сненням депутатських повноважень, а також має право брати участь з правом дорадчого голосу у роботі сесій сільських, се­лищних, міських, районних у містах (в містах з районним по­ділом), районних і обласних рад та засіданнях їх органів.

Парламентарій має право одержати інформацію з питань, пов’язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від органів державної влади та органів місцевого самовряду­вання, їх посадових осіб, які зобов’язані надати йому таку ін­формацію в порядку та строки, визначені Законом «Про ста­тус народного депутата України».

Народний обранець має право виступу з питань його де­путатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друко­ваних засобах масової інформації, у прямому ефірі на радіо або у режимі прямого ефіру (до 10 хвилин в місяць) та в пря­мому ефірі або у режимі прямого ефіру на телебаченні (до 20 хвилин в місяць), на радіо (до 10 хвилин в місяць) та теле­баченні (до 20 хвилин в місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної вла­ди, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції га­зет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов’язані публікувати подані народним депутатом матеріа­ли не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

На вимогу народного депутата посадові особи органів дер­жавної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутат­ської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п’ятиденний строк, необхідні ін­формацію і документацію.

За чинним законодавством народний депутат має такі обов’язки:

1) дбати про благо України і добробут Українського наро­ду, захищати інтереси виборців та держави;

2) додержуватися вимог Конституції України, цього За­кону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України;

3) бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

4) особисто брати участь у голосуванні з питань, що роз­глядаються Верховною Радою України та її органами;

5) виконувати доручення Верховної Ради України, відпо­відного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких його обрано;

6) інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради України та її органів;

7) додержуватись вимог трудової дисципліни та норм де­путатської етики;

8) як член депутатської фракції (групи):

додержуватись вимог Положення про депутатську фрак­цію (групу);

виконувати функції, закріплені Положенням про депутат­ську фракцію (групу), відповідно до цього Закону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України;

представляти інтереси депутатської фракції (групи) у ко­мітеті, тимчасовій спеціальній або тимчасовій слідчій комісії, до складу яких його обрано;

9) як член комітету, тимчасової спеціальної або тимчасо­вої слідчої комісії:

бути присутнім на засіданнях комітету, підкомітету, тим­часової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі;

додержуватись порядку та норм депутатської етики на за­сіданнях комітету, його підкомітетів, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії та робочих груп органів Вер­ховної Ради України;

виконувати доручення комітету, підкомітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, визначені їх рішен­нями;

10) завчасно повідомляти про неможливість бути при­сутнім на засіданні Верховної Ради України чи її органів ке­рівників цих органів;

11) постійно підтримувати зв’язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, а у разі необ­хідності повідомляти про них Верховну Раду України та її органи, вносити пропозиції та вживати в межах своїх повно­важень заходи щодо їх врахування в роботі органів держав­ної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

12) інформувати виборців про свою депутатську діяль­ність через засоби масової інформації, на зборах виборців пе­ріодично, але не рідше двох разів на рік;

13) розглядати звернення виборців відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про звернен­ня громадян»;

14) проводити особистий прийом громадян у дні, визна­чені Верховною Радою України для роботи з виборцями;

15) здійснювати безпосередньо або із залученням сво­їх помічників-консультантів, представників громадськості контроль за розглядом у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях пропозицій, заяв та скарг громадян, які надій­шли на його ім’я;

16) використовувати депутатські бланки лише для офі­ційних запитів, звернень та листів, які підписуються ним власноручно.

Гарантіями ефективної діяльності народного депутата України визначаються: депутатська недоторканність, особ­ливий порядок притягнення депутата до відповідальності, створення належних умов для виконання депутатських по­вноважень, забезпечення інформаційними матеріалами та юридичною допомогою, право на використання засобів ма­сової інформації та технічних засобів, право мати до тридця­ти одного помічника-консультанта, забезпечення народних депутатів житловими приміщеннями, щомісячне відшкоду­вання витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повно­важень, право на першочергове поселення в готелі, право на безоплатний проїзд, звільнення народного депутата від при­зову на військову службу або збори, державне страхування народного депутата, фінансове, медичне та соціально-побу­тове забезпечення народного депутата, право народного де­путата після закінчення строку його повноважень на попере­дню роботу (посаду) тощо.

2.2.