Організаційне, правове, наукове, інформаційне, документальне та інше забезпечення діяльності народних депутатів

Відповідно до статті 7 Регламенту Верховної Ради Укра­їни організаційне, правове, наукове, документальне, інфор­маційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та фі­нансове забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів, народних депутатів, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.

Структура Апарату Верховної Ради затверджується біль­шістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту. Апарат Верховної Ради діє на основі Положення про Апарат Верховної Ради, яке за­тверджується постановою Верховної Ради. Положення про структурний підрозділ Апарату парламенту затверджується Головою Верховної Ради України.

Структуру Апарату Верховної Ради України затверджено Постановою Верховної Ради України «Про структуру апара­ту Верховної Ради України» від 20 квітня 2000 р. № 1678-ІІІ. За цією Постановою він складається з: керівництва Апарату; секретаріатів Голови, Першого заступника Голови та заступ­ника Голови Верховної Ради України; секретаріатів комітетів, депутатських фракцій і груп; Головного науково-експертного управління; Головного юридичного управління; Головного управління документального забезпечення; Головного орга­нізаційного управління; Інформаційного управління; Управ­ління комп’ютеризованих систем; Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самовряду­вання; Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків; Управління кадрів; Відділу зв’язків з органами правосуддя; Відділу контролю; Відділу з питань звернень громадян; Пер­шого відділу; Сектору мобілізаційної роботи; Управління справами. У пункті 4 зазначеної Постанови передбачено, що при Верховній Раді України функціонує як самостійний під­розділ Інститут законодавства Верховної Ради України.

У пункті 1 Постанови Верховної Ради України «Про гра­ничну чисельність Апарату Верховної Ради України» від 1 липня 2004 року № 1944-ІУ передбачено, що вказана чи­сельність становить 1115 штатних одиниць.

Виходячи з особливої ролі та значення діяльності Апарату Верховної Ради України у забезпеченні роботи вищого зако­нодавчого органу державної влади, окремою статтею у Регла­менті Верховної Ради України врегульовано питання здій­снення керівництва його роботою. Регламентом передбачено (стаття 8), що Керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою. Кандидатуру на посаду керівника Апарату Верхо­вної Ради України визначає і пропонує Верховній Раді Го­лова Верховної Ради України. Керівник Апарату Верховної Ради України відповідальний перед Верховною Радою і під­звітний їй.

Діяльність Апарату Верховної Ради України регулюється також Положенням про Апарат Верховної Ради України, за­твердженим Розпорядженням Голови Верховної Ради Укра­їни від 25 серпня 2011 р. № 769.

На Апарат покладаються такі завдання у сфері організа­ційного забезпечення: організаційне забезпечення реалізації Верховною Радою України своїх конституційних повнова­жень; реєстрація законопроектів, поданих на розгляд Верхо­вної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи, ведення бази даних та контроль за їх проходженням у коміте­тах Верховної Ради України і Спеціальній контрольній комі­сії Верховної Ради України з питань приватизації; підготовка за пропозиціями суб’єктів права законодавчої ініціативи та комітетів Верховної Ради України і Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації проек­тів перспективних і поточних планів законопроектної роботи Верховної Ради України, проектів порядку денного сесії та розкладу пленарних засідань сесії Верховної Ради України, аналітичних матеріалів про стан їх реалізації; забезпечення діяльності комітетів Верховної Ради України і Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань при­ватизації та надання їм організаційно-інформаційної і кон­сультативно-методичної допомоги в процесі розробки та опрацювання поданих на розгляд законопроектів, оформлен­ні прийнятих Верховною Радою України актів, а також забез­печення взаємодії комітетів Верховної Ради України в про­цесі законотворення; організаційно-методичне забезпечення роботи зареєстрованих у Верховній Раді України депутат­ських фракцій (депутатських груп) тощо.

Стосовно організаційного забезпечення діяльності на­родних депутатів Апарат виконує завдання щодо подання їм консультативної та організаційної допомоги у виконанні пла­нів законопроектної роботи, доопрацюванні законопроектів, забезпечення народних депутатів України законопроекта­ми та інформаційними матеріалами з питань, що вносяться на розгляд Верховної Ради України, обліку та узагальнення пропозицій і зауважень, висловлених при обговоренні зако­нопроектів та інших питань на засіданнях Верховної Ради України, а також пропозицій і зауважень, що надходять до проектів актів, опублікованих для всенародного обговорен­ня, організації системи навчання і стажування народних де­путатів України, забезпечення взаємодії депутатських фрак­цій з комітетами та ін.

Організаційне забезпечення діяльності народних депута­тів здійснюють, насамперед, працівники Головного органі­заційного управління та секретаріатів парламентських комі­тетів.

У сфері правового і наукового забезпечення на Апарат по­кладаються такі завдання: підготовка матеріалів, пов’язаних з розробкою законопроектів і законодавчих пропозицій; розробка або участь у розробці за дорученням керівництва Верховної Ради України проектів законодавчих актів, ак­тів комітетів і комісій Верховної Ради України; експертиза законопроектів, що подаються до Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи, організація науко­вої експертизи в наукових установах; експертиза актів зако­нодавства щодо їх відповідності Конституції України і зако­нам України; участь у доопрацюванні проектів законодавчих актів після першого, другого і наступних читань; візування законопроектів, що подаються на розгляд Верховної Ради України у другому та наступних читаннях; надання наукової та правової допомоги комітетам і комісіям Верховної Ради України в підготовці законопроектів, консультування на­родних депутатів України з цих питань;організація систе­матизованого обліку законодавства; підготовка відповідних довідкових та науково-аналітичних матеріалів з питань, що розглядаються Верховною Радою України; здійснення ана­лізу практики застосування законодавства з метою його вдо­сконалення та сприяння реалізації функції парламентського контролю Верховною Радою України та її органами; розроб­ка на основі аналізу і практики застосування законодавства України прогнозів розвитку його відповідних галузей; за­безпечення представництва Верховної Ради України в Кон­ституційному Суді України та інших судових органах при розгляді справ; підготовка наукових висновків щодо зако­нопроектів з питань європейської інтеграції та міжнародних відносин; встановлення та розвиток зв’язків з відповідними службами парламентів зарубіжних країн з питань парламент­ського права, розвитку і вдосконалення законодавства, зако- нопроектної роботи, обміну досвідом; підготовка узагальню­ючих матеріалів і пропозицій для Верховної Ради України щодо вдосконалення роботи Апарату; здійснення експертизи пропозицій Президента України щодо прийнятих Верховною Радою України законів; підготовка за дорученням керівни­цтва Верховної Ради України висновків з окремих правових питань.

Правове та наукове забезпечення діяльності народних де­путатів здійснюють фахівці Головного юридичного управлін­ня, Головного науково-експертного управління, секретаріатів комітетів Верховної Ради України.

На Апарат покладаються завдання у сфері інформацій­ного та комп’ютерно-технологічного забезпечення щодо: за­безпечення Верховної Ради України, її комітетів, Спеціаль­ної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації та народних депутатів України відповідною внутрішньою і міжнародною інформацією з правових, по­літичних, економічних, соціальних, інших питань на основі сучасних методів і засобів обробки даних комп’ютерних ме­реж і телекомунікацій; формування та підтримання в належ­ному стані інтегрованого банку даних, що забезпечує законо- проектну та правозастосовну діяльність, розробку проектів рішень з проблемних питань, пов’язаних із законодавчою діяльністю Верховної Ради України; організація, створення і забезпечення функціонування комп’ютеризованої інфор­маційної системи колективного користування, що охоплює законотворчий процес; інформаційно-технологічне забезпе­чення ведення пленарних засідань Верховної Ради України; методичне і технологічне супроводження комп’ютеризованої обробки законопроектів на всіх стадіях їх проходження у ко­мітетах Верховної Ради України; ведення баз даних процесу законотворення; формування баз даних актів Верховної Ради України, забезпечення доступу користувачів до баз даних за­конодавчих актів зарубіжних країн: організація і проведення науково-дослідних та конструкторських робіт із створення проблемно-орієнтованих комплексів і робочих місць у залі засідань Верховної Ради України, комітетах та Апараті, удо­сконалення системи правової інформації, участь у реалізації завдань правової інформатизації України; організація і здій­снення інформаційно-бібліотечного забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Інформаційне забезпечення народних депутатів здійсню­ється Інформаційним управлінням, Управлінням комп’ю­теризованих систем та секретаріатами парламентських комі­тетів.

За статтею 12 Регламенту Верховної Ради України на Апа­рат Верховної Ради України покладено обов’язки щодо інфор­маційного забезпечення новообраних народних депутатів до першої сесії Верховної Ради. Не пізніш як через сім днів після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів Апарат надсилає народним депутатам: Конституцію України; текст офіційного оприлюднення Цен­тральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів України; Регламент Верховної Ради України; За­кон України «Про статус народного депутата України»; Закон України «Про комітети Верховної Ради України»; закони про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комі­сію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України; Положення про помічника-консультанта народного депута­та України; Положення про Апарат Верховної Ради України; список посадових осіб Апарату Верховної Ради та їх служ­бові телефони; довідковий матеріал про обраних народних депутатів, який повинен містити такі дані: прізвище, ім’я та по батькові народного депутата, рік народження, освіта, про­фесія, останнє місце роботи, посада, партійність і належність до політичної партії, поштова адреса та номери телефонів, вказані народним депутатом; постанову Верховної Ради про перелік комітетів Верховної Ради попереднього скликання.

У 1990 році у Верховній Раді України була заснована комп’ютеризована інформаційно-пошукова система, яка охоплює автоматизацію всього циклу законотворчої та ор­ганізаційної діяльності органів Верховної Ради України та її Апарату. Роботу системи, комп’ютеризоване опрацювання та контроль проходження проектів нормативних актів, про­грамно-технічне супроводження прикладних програмних комплексів, програмно-інформаційне супроводження баз даних нормативно-правових документів парламенту забез­печує Управління комп’ютеризованих систем Апарату Вер­ховної Ради України. Завдяки комп’ютеризованій базі даних «Законодавство України» можна оперативно відшукати: чин­ні нормативно-правові акти та такі, що втратили чинність; внесені на розгляд парламенту законопроекти, їх зміст та су­провідні документи (подання, пояснювальні записки тощо), стан проходження тощо.

У системі науково-інформаційного забезпечення Верхов­ної Ради України особливе місце займає її бібліотечний під­розділ, що у складі Інформаційного управління Апарату відповідає за формування, зберігання та ефективне викорис­тання парламентського бібліотечного фонду.

Електронну частину бібліотечного фонду становлять ін­формаційні ресурси, розміщені на CD-ROM і на бібліотечній сторінці парламентського веб-порталу.

Активно залучаються до виконання читацьких запитів ресурси інших бібліотек та інформаційних центрів, серед яких — Національна парламентська бібліотека України; На­ціональна бібліотека України імені В. І. Вернадського; біб­ліотека імені М. Максимовича Київського національного уні­верситету імені Тараса Шевченка; державні наукові, галузеві, спеціалізовані та універсальні бібліотеки.

Бібліотечне обслуговування здійснюється з урахуванням запитів народних депутатів України, їх помічників-консуль- тантів та працівників Апарату. Основні види бібліотечних послуг: надання в паперовому або іншому вигляді доку­ментів з бібліотечного фонду Верховної Ради та з фондів бібліотек інших систем і відомств України; складання тема­тичних добірок документів, підготовка бібліографічних по­кажчиків до законопроектів та з проблем парламентської ді­яльності; здійснення інформаційно-бібліографічного пошуку з використанням паперових та електронних вітчизняних і зарубіжних бібліотечних ресурсів; підготовка бібліографіч­них і фактографічних довідок з питань, що розглядаються на пленарних засіданнях Верховної Ради України та засіданнях парламентських комітетів; інформування про нові надхо­дження до фондів бібліотеки.

Документальне обслуговування Верховної Ради України здійснює Головне управління документального забезпечен­ня Апарату Верховної Ради України. Особливості організа­ції системи документального забезпечення у Верховній Раді України пов’язані зі специфікою діяльності парламенту, що полягає у здійсненні законодавчої функції. А це зумовлює переважання в його документообігу законодавчих ініціатив, оформлення рішень щодо них, їх стенографування, редакцій­не опрацювання стенограм, текстів проектів та прийнятих законодавчих актів, своєчасне ознайомлення народних депу­татів України з текстами зареєстрованих чи доопрацьованих законопроектів, висновками та пропозиціями щодо них тощо.

Належне документальне забезпечення діяльності Верхо­вної Ради при постійному зростанні документообігу досяга­ється головним чином за рахунок підвищення ефективнос­ті праці, завдяки автоматизації та сучасним комп’ютерним технологіям. Не менш відповідальною ділянкою в системі документального забезпечення Верховної Ради є робота ар­хівної служби. Крім документів, які є предметом розгляду і прийняття рішень на пленарних засіданнях Верховної Ради, до архіву передаються також матеріали засідань комітетів та спеціальних комісій парламенту, тексти законопроектів та супровідних документів, листи, запити, звернення до Верхо­вної Ради тощо.

Фінансове, господарське, матеріально-технічне та со­ціально-побутове забезпечення діяльності верховної Ради України здійснює Управління справами Апарату Верховної Ради України.

При цьому фінансування діяльності Верховної Ради України та структурних підрозділів її апарату здійснюється відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на здійснення повноважень Верховної Ради України.

Базовою установою науково-правового забезпечення за­конодавчої діяльності Верховної Ради України є Інститут за­конодавства Верховної Ради України. Його створено 7 жов­тня 1994 р. Постановою Президії Верховної Ради України на виконання рішення Верховної Ради від 22 жовтня 1992 р. Положення про Інститут законодавства затверджене Розпо­рядженням Голови Верховної Ради України № 770 від 4 серп­ня 2003 р. (зміни вносилися згідно з Розпорядженнями від 19 листопада 2003, 10 грудня 2004, 30 березня 2006 р.).

Загальне керівництво діяльністю Інституту здійснює Го­лова Верховної Ради України, а оперативну координацію з іншими структурними підрозділами парламенту — Керів­ник його Апарату.

Основними завданнями Інституту є підготовка пропози­цій щодо формування стратегії державної правової політи­ки Верховної Ради України; розробка наукових концепцій розвитку національного законодавства; проведення порів­няльних досліджень законодавства України й законодавств іноземних держав та проблеми приведення національного законодавства у відповідність з нормами міжнародного пра­ва. На Інститут також покладено завдання щодо підготовки проектів перспективних та поточних державних програм за- конопроектних робіт Верховної Ради України; організації моніторингу ефективності чинного законодавства України та прогнозування наслідків його застосування; підготовки про­ектів законів з найважливіших питань розвитку суспільства і держави та їх наукове обґрунтування; проведення наукової експертизи проектів законодавчих актів України тощо.

Інститут здійснює свою діяльність у тісній співпра­ці з комітетами Верховної Ради України. За зверненнями парламентських комітетів готуються експертні висновки щодо законопроектів, а також інші науково-аналітичні мате­ріали.

Інститут також проводить за зверненнями голів парла­ментських комітетів передбачені статтею 103 Регламенту Верховної Ради України інформаційне та наукове досліджен­ня стосовно законопроектів, внесених на розгляд парламенту.

Важливе місце в роботі Інституту приділяється проб­лемам порівняльного правознавства, співпраці із зарубіж­ними науковими установами й організаціями, що сприяє збагаченню національних правових традицій та забезпечує можливість безпосередньої участі України у формуванні за­гальноєвропейського правового простору. Відповідно співро­бітники Інституту вивчають досвід організації законотворчої та законодавчої діяльності зарубіжних країн.

Висвітлення діяльності парламенту здійснюється за допо­моги друкованого періодичного офіційного видання «Голос України», головними завданнями якого є:

—офіційне оприлюдння та доведення до відома населен­ня законів України та інших нормативно-правових актів, їх роз’яснення, офіційної інформації загальнодержавного зна­чення;

— забезпечення інформаційної діяльності Верховної Ради України;

—всебічне висвітлення діяльності Верховної Ради Укра­їни, депутатських фракцій і груп, комітетів, тимчасових спе­ціальних комісій і тимчасових слідчих комісій, народних де­путатів України, органів місцевого самоврядування;

— забезпечення гласності в діяльності органів держав­ної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій;

—висвітлення актуальних проблем державотворення і життя суспільства, проблем соціально-економічних перетво­рень та соціального захисту населення, питання зміцнення законності та правопорядку, культурного життя, інших со­ціально-політичних проблем України.

Для виконання поставлених завдань Редакція газети «Го­лос України» забезпечує одержання, збирання, створення, поширення, використання і зберігання інформації про діяль­ність Верховної Ради України, про події в Україні та за кор­доном; публікує в Газеті офіційні тексти законів України, міжнародних договорів, постанов та іншої офіційної інфор­мації, оприлюднення якої передбачено Регламентом Вер­ховної Ради України, а також статті, репортажі, коментарі, інтерв’ю, огляди тощо.

Відповідно до прийнятого в жовтні 1998 року рішення Верховної Ради України кожна депутатська фракція (група), а також кожен комітет Верховної Ради мають у газеті «Голос України» щомісячну квоту в обсязі газетної сторінки форма­ту А3, пропорційну чисельності депутатської фракції (групи) або комітету. У разі невикористання квота не переходить на наступний місяць. Газета виходить двома мовами — україн­ською і російською, має власних кореспондентів в усіх регіо­нах України й за кордоном.

Водночас відзначимо, що особливості використання га­зетної площі газети «Голос України» визначаються Верхо­вною Радою України як засновником газети у відповідності до чинного законодавства України.

Також у парламенті видається журнал «Віче», у якому друкуються статті з проблем державотворення, громадян­ського суспільства, розвитку парламентаризму та місцевого самоврядування, висвітлення соціально-економічного посту­пу країни та її впливу на геополітичну ситуацію у світовому контексті. Постановою Президії ВАК України від 9 червня 1999 року журнал «Віче» включено до переліку видань, пуб­лікації в яких зараховуються як наукові роботи при захисті дисертацій у галузі політичних та соціологічних наук. «Віче» широко висвітлює також гуманітарні проблеми, питання культури, освіти, духовності, політико-правові позиції, ви­ходячи з конституційних засад державного ладу, захисту ін­тересів громадян, збалансованого представлення політичних сил парламенту і країни в цілому, принципу рівності всіх форм власності.

Видання висвітлює різні точки зору з порушуваних про­блем, щоб якомога повніше реалізувати право людини на свободу слова та інформацію. Саме з цією метою журналісти «Віче», висвітлюючи конкретні теми, залучають до співпраці законодавців, науковців, експертів, використовують моніто­рингові та прогностичні дослідження. Практично в кожній публікації з тієї чи іншої проблеми йдеться про вітчизняний та зарубіжний досвід, контекст явища, екскурс в історію, вер­сії розвитку події тощо.

27 січня 1997 року розпочало свою діяльність видавни­цтво Верховної Ради України (Парламентське видавництво), яке виконує завдання, покладені на нього Верховною Радою України:

—редакційно-видавниче забезпечення діяльності Верхо­вної Ради України та її апарату;

—видання офіційних текстів законів, постанов та інших актів, прийнятих Верховною Радою України;

— надання редакційно-видавничої допомоги комітетам Верховної Ради України з підготовки, організації випуску та поширення матеріалів з питань парламентської діяльності;

—сприяння у забезпеченні органів виконавчої та судової влади, місцевого самоврядування друкованими офіційними, інформаційно-методичними та іншими виданнями;

—виготовлення іншої друкованої продукції за профілем видавництва.

Парламентське видавництво готує та розповсюджує за передплатою видання в тематичних серіях. У серії «Зако­ни України» оперативно видаються та надходять до читачів тексти законів у новій редакції, з доповненнями, змінами.

У серії «Бібліотека офіційних видань» випущені практично всі кодекси України. У видавництві також готується серія ви­дань «Парламентські слухання». Видавництво бере активну участь в освітніх програмах.

У Верховній Раді функціонує телеканал «Рада», основ­ним напрямом діяльності якого є всебічне висвітлення про­цесів законотворення і розвитку парламентаризму в Україні. Завдяки прямим трансляціям із сесійної зали парламенту глядачі каналу мають можливість спостерігати за процесом законотворення в реальному часі без цензури і скорочень.

Журналісти, оператори, режисери, інженери телеканалу «Рада» постійно працюють над наповненням ефірного мов­лення різноманітними за жанрами і формою передачами.

2.8.