Міжпарламентські зв'язки. Співпраця із зарубіжними організаціями

На сучасному етапі, що характеризується комплексними і динамічними євроінтеграційними та глобалізаційними про­цесами, в яких Українська держава визначила свою страте­гічну роль, велике значення мають міжпарламентські зв’язки та співпраця парламенту із зарубіжними організаціями.

Це зумовлено членством та участю України в діяльності багатьох міжнародних організацій, двосторонньому міждер­жавному співробітництві, спрямованому на відстоювання інтересів України та її громадян на міжнародному рівні та за­безпечення виконання нею міжнародних зобов’язань.

З урахуванням викликів часу, зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних інтересів та позицій держав міжпар­ламентська діяльність націлена на координацію зусиль на­ціональних парламентів у вирішенні актуальних проблем сучасності, на підвищення ролі парламентів у забезпеченні стабільного політичного, соціально-економічного і культур­ного розвитку, миру та безпеки.

Міжнародна міжпарламентська діяльність, що здійснюєть­ся у форматі міжпарламентських і парламентських асамблей, які є органами ряду міжнародних організацій, а також спів­робітництва депутатських груп з міжпарламентських зв’яз­ків, сприяє розвитку демократичних інститутів, просуванню демократичних цінностей, принципу верховенства права та прав людини у країнах-учасницях і країнах-партнерах, а та­кож співпраці міжнародних і регіональних організацій.

Верховна Рада України приділяє важливу увагу розвитку міжпарламентського діалогу, який є вагомою складовою спів­робітництва України з іншими державами. Сьогодні є чітке розуміння того, що парламентський вимір може бути важ­ливим каналом реалізації ініціатив та забезпечення інтересів нашої держави. У деяких випадках саме міжпарламентське спілкування може стати рушійною силою позитивної дина­міки двосторонніх відносин.

Міжпарламентська співпраця здійснюється на двосторон­ній та багатосторонній основах на підставі щорічних орієнтов­них планів міжнародної діяльності Верховної Ради України.

Двосторонній обмін парламентськими делегаціями між Україною і зарубіжними країнами передбачає візити декіль­кох рівнів: офіційні, робочі, візити представників депутат­ських груп з міжпарламентських зв’язків, представників від­повідних комітетів (комісій), поїздки працівників апаратів (секретаріатів) парламентів.

Формування складу делегацій, груп народних депутатів України для закордонних відряджень здійснюється за прин­ципом пропорційного представництва в них депутатських фракцій (депутатських груп), а також ротації. З метою уник­нення негативного впливу на результативність роботи сесій Верховної Ради України закордонні відрядження народних депутатів України проводяться, як правило, у позапленар- ний час.

До випробуваних форм зв’язків між національними пар­ламентами, які зарекомендували себе як ефективні чинни­ки взаємодії, належить діяльність депутатських груп з між­парламентських зв’язків із зарубіжними країнами, відомих як «групи дружби» народних депутатів України. До завдань груп, серед іншого, належить участь в організації та коорди­нації двостороннього міжпарламентського співробітництва, аналіз розвитку відносин, підготовка пропозицій щодо їх­нього подальшого поліпшення, сприяння підготовці, реаліза­ції та синхронізації процедур надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів, контактам та обміну інформацією з питань поточної законодавчої діяльності парламентів.

Обміни на рівні комітетів парламентів вирізняються пе­реважанням в їхній проблематиці питань законотворення, пошуку спільних підходів до регулювання у споріднених га­лузях права, здійснюваного парламентаріями-партнерами, обміну досвідом у законодавчому забезпеченні вирішення спільних проблем сьогодення.

Верховна Рада України продовжує розвивати новий ви­мір взаємодії з парламентами інших країн — двосторонні міжпарламентські асамблеї, комісії. Сьогодні активно діють Парламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Поль­ща; Міжпарламентська комісія зі співробітництва Верховної Ради України та Федеральних Зборів Російської Федерації; Міжпарламентська асамблея України та Литовської Респу­бліки; Міжпарламентська асамблея України та Республіки Польща; Міжпарламентська комісія України та Республіки Білорусь.

Не менш важливим напрямом роботи Верховної Ради України є діяльність у міжнародних парламентських орга­нізаціях, а також співробітництво з іншими міжнародними інституціями.

На тлі сучасних процесів глобального розвитку багато­стороння міжпарламентська співпраця, як один з важливих і найбільш поширених у практиці дипломатичних методів, неухильно зростає. Головним інструментом здійснення цієї важливої зовнішньополітичної функції є створені у Верхов­ній Раді України згідно з відповідними положеннями постій­но діючі делегації, що представляють законодавчий орган на­шої держави у міжнародних парламентських об’єднаннях.

Нині діапазон міжпарламентського співробітництва для України вимірюється участю народних депутатів Укра­їни у роботі 8-ми парламентських асамблей міжнародних організацій, 6-ти міжпарламентських асамблей і 92-х депу­татських груп з міжпарламентських зв’язків. Фактично увесь депутатський корпус України має можливості бути задіяним у їх постійній роботі.

Зокрема, слід зазначити внесок народних депутатів Укра­їни в діяльність асамблей Міжпарламентського Союзу, парла­ментських асамблей Ради Європи (РЄ), Західноєвропейського союзу, Північноатлантичного альянсу (НАТО), Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Центрально­європейської ініціативи (ЦЄІ), Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), Організації за демо­кратію та економічний розвиток (ГУАМ), міжпарламентських асамблей Співдружності незалежних держав (СНД), Євразій­ського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) та ін. Наразі триває процес інституціоналізації за активної участі представ­ників Верховної Ради України парламентського виміру Схід­ного партнерства «ЄВРОНЕСТ».

Ключові напрями ділової взаємодії парламентарів у фор­маті міжпарламентських та парламентських асамблей визна­чаються мандатами відповідних організацій.

Представники Верховної Ради України активно викорис­товують трибуни міжнародних парламентських організацій з метою відстоювання національних інтересів України та під­тримки реалізації пріоритетного курсу зовнішньої політики нашої країни, спрямованого на європейську інтеграцію, роз­ширення існуючих та створення нових шляхів розвитку спів­робітництва з країнами — членами організацій.

Прикладом активної роботи у міжпарламентських зібран­нях слугують неодноразові виступи українських парламен­таріїв на пленарних засіданнях і засіданнях робочих органів асамблей, ініціювання розгляду цими інституціями важли­вих для України питань, як то: міжнародне визнання голодо­мору в Україні, подолання наслідків аварії на ЧАЕС, захист прав українців за кордоном, енергетична безпека України Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади... 63 тощо, внесення поправок до текстів офіційних документів з урахуванням пріоритетів нашої держави.

Народні депутати України неодноразово очолювали ро­бочі органи міжпарламентських форумів, призначалися до­повідачами з різних питань та постійно залучалися до участі у спостереженні за виборами у країнах — членах цих органі­зацій, доводячи свій авторитет та професійність у розгляді міжнародних питань.

Посланці Верховної Ради України докладали чимало зу­силь задля активізації діяльності міжпарламентських орга­нізацій, спрямованої на боротьбу з тероризмом, дотримання прав людини, розв’язання економічних та екологічних проб­лем тощо.

Нині саме предметна, цільова міжпарламентська співпра­ця з використанням найбільш ефективних діючих механізмів покликана стати підґрунтям стабільного взаємозацікавле- ного ділового партнерства, здійснюючи свій вагомий внесок у досягнення зовнішньополітичних цілей і пріоритетів нашої держави.

Важливим чинником результативної діяльності народних депутатів у міжпарламентській сфері залишається належний рівень її забезпечення. Сюди належать вирішення організа­ційних та протокольних питань, підтримка зв’язку з інозем­ними парламентами та міжпарламентськими організаціями, здійснення перекладу, підготовка довідково-аналітичних матеріалів та пропозицій до питань порядку денного заходів тощо. Це завдання в координації з Міністерством закордон­них справ успішно здійснюють відповідні підрозділи Апара­ту Верховної Ради України, зокрема Управління забезпечен­ня міжпарламентських зв’язків.

Двостороннє міжпарламентське співробітництво здійсню­ється у форматі депутатських груп дружби та депутатських груп з міжпарламентських зв’язків.

Інформація про склад депутатських груп розміщена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

Важливим джерелом інформаційного забезпечення між­парламентської діяльності є Європейський центр парла­ментських досліджень і документації (ЕЦПДД). Він був за­снований у 1977 р. у м. Відні (Австрія) на конференції голів європейських парламентів, що делегували задачу керування Центром президентам Європейського парламенту і Парла­ментської асамблеї Ради Європи. Під час зустрічі в м. Мадри­ді (Іспанія) в 1980 р. учасники конференції європейських спі­керів висловили побажання, щоб ЕЦПДД працював для всіх і з усіма парламентами і щоб парламенти відповідних держав уповноважили власні служби на повноправну участь у діяль­ності Центра.

Відтоді ЕЦПДД є органом, що діє під спільною егідою Європейського парламенту і Парламентської асамблеї Ради Європи. Він є міжнародною дослідницькою установою, що об’єднує мережу аналітичних центрів, підрозділів, відпо­відальних за роботу з парламентською документацією (на­приклад, парламентські бібліотеки), а також посадових осіб, відповідальних за підготовку законодавства, збір і розповсю­дження необхідної інформації.

Членами ЕЦПДД є Європейський парламент, Парламент­ська асамблея Ради Європи, Асамблея Західноєвропейського союзу і всіх парламентів держав — членів і спеціальних гос­тей Парламентської асамблеї Ради Європи. У випадку дво­палатних парламентів, кожна палата є самостійним членом Центра. У роботі Центра також можуть брати участь парла­менти неєвропейських країн, що бажають співробітничати. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади... 65 Гостями або країнами — спостерігачами є Ізраїль, Канада, Мексика.

Загальний склад членів Центру — більш 70 парламентів.

Головна мета роботи Центру полягає в зміцненні контак­тів для інформаційного обміну між парламентарями та поса­довими особами парламентів — членів Центру. Постійне роз­ширення міжнародного контексту парламентської діяльності та кола парламентських інтересів, створюють необхідність розширення обміну між європейськими парламентами, який має здійснюватися організовано й ефективно.

Центр закликаний виконувати триєдине завдання, зо­крема:

1. Сприяти розширенню обміну інформацією про науко­во-прикладні дослідження, ідеї, досвід і позитивну практику між апаратами європейських парламентів у рамках тем, що становлять загальний інтерес, з метою зміцнення співробіт­ництва парламентських служб, що уповноважені виконувати різні функції для забезпечення роботи законодавчого органу у сфері підготовки законодавства, здійснення досліджень, збору та опрацювання інформації і документації, а також публікації цих напрацювань.

2. У процесі обміну інформацією просувати усіма можли­вими способами використання і розвиток інформаційно-ко­мунікаційних технологій.

3. Налагоджувати взаємодію з іншими мережами, що ма­ють відношення до процесу обміну інформацією серед парла­ментів в Європі.

Таким чином ЕЦПДД забезпечує вимір парламентського співробітництва, пропонуючи додаткові можливості спільно на демократичних засадах у форматі політичних дебатів об­говорювати актуальні питання розвитку парламентаризму, за­гальноєвропейського правового поля, що зміцнює роль парла­ментів у загальному політичному процесі конкретної країни.

1.7.