Злочини проти власностi руйнують, пошкоджують на час чи назавжди економiчнi вiдносини власностi, якi i у родовим обуктом

майна, грошей, цiнних паперiв, а також усiх iнших посягань

на державну i колективну власнiсть.

Переважну бiльшiсть злочинiв проти державної i колективної власностi складають розкрадання державного або

колективного майна.

IЛ.

державного або колективного майна

Розкраданням в кримiнальному правi називається

корисливе, протиправне i неоплатне заволодiння чужим

Див.: п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 22 грудня

1995 р. // Юридичний вiсник України. - 1996. - № 10.

майвом або iншими предметами власностi з метою звернути їх у свою власнiсть.

Суспiльна сутнiсть розкрадання полягає в тому, що злочинець ставить себе на мiсце власника. I якщо злочин не

буде викрито, то злочинець буде володiти i використовувати чуже майно як своу власне. Вiн може ним також i розпоряджатися як власним. При вдалому для злочинця випадку

вiн стає фактичним володарем майна i його фактичним

власником, а право власностi залишається у законного його

власника. Останнiй не позбавляуться права на своу майно, i

тому вiн завжди може примусово (за судом) вимагати повернення йому його речi, а коли це вже стало неможливим, вiдшкодування йому збиткiв. У цьому i полягає суспiльна

небезпечнiсть розкрадань - вони позбавляють власника

можливостi володiти, користуватися i розпоряджатися

своїм майном. Так порушууться одна iз головних суспiльних вiдносин: власнiсть. Безпосереднiм обуктом розкрадання у власнiсть окремої певної особи (фiзичної чи юридичної). Для квалiфiкацiї розкрадання треба визначити безпосереднiй обукт, оскiльки дiї особи, яка, звертаючи на

свою користь майно, допускала, що воно може належати як

громадянину, так i державнiй чи колективнiй органiзацiї,

квалiфiкууться як злочин проти приватної чи державної або

колективної власностi в залежностi вiд фактичної належностi майна. Якщо ж, помиляючись вiдносно фактичної належностi майна, винний звернув на свою користь приватне

майно, маючи намiр викрасти державне чи колективне

майно, або звернув на свою користь державне чи колективне майно, маючи намiр викрасти приватне майно, його дiї

Немає нiяких пiдстав вважати ознакою розкрадання вилучення майна iз

фондiв власника, оскiльки така його властивiсть визначається оволодiнням майном, яке без вилучення неможливе.

Див.: п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 вiд

25 грудня 1992 р. <Про судову практику в справах про корисливi

злочини проти приватної власностi> - Постанови Пленуму Верховного

СудуУкраїни в кримiнальних та цивiльних справах, - К.