Лiтература до теми 1.
Лiтература до теми
1. КоржанськгiйМ.Й. Популярний коментар Кримiнального кодексу. - К.: Наєкова думка, 1997.
Наєково-практичний коментар Кримiнального кодексу
України.-К.: Юрiнком, 1997.
Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних справах.
- К.: Юрiнком, 1995.Практика судiв України у кримiнальних справах. 19931995. - К.: Юрiнком, 1996.
Проект Кримiнального кодексу України (пiдготовлений робочою групою Кабiнету Мiнiстрiв України). К.:ТасI8,1997, березень.
6. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К.: Вища
школа, 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЇ
I КОЛЕКТИВНОЇ
ВЛАСНОСТI
I. КОРИСЛИВI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЇ АБО КОЛЕКТИВНОЇ
ВЛАСНОСТI
Глава II Кримiнального кодексу України передбачає
вiдповiдальнiсть за всi види посягань на державну або колективну власнiсть:
1. Розкрадання державного або колективного майна ст. 81-86КК України.
II. Заподiяння майнової шкоди державнiй або колективнiй
органiзацiї чи установi - ст. 87-88 КК України.
III. Знищення або пошкодження державного або колективного майна -ст. 89 i 90 КК України та недбале ставлення до
охорони державного або колективного майна - ст. 91 КК
України.
Суспiльна сутнiсть злочинiв проти власностi полягає в
тому, що вони руйнують, пошкоджують або навiть зовсiм
знищують економiчнi вiдносини власностi, позбавляють
власника можливостей володiти, користуватися i розпоряджатися майном (грiшми, цiнними паперами). Головне в
економiчних вiдносинах власностi - це належнiсть певного
фонду майна (або певної речi) конкретнiй особi. Належнiсть майна закрiплюу володiння власника рiччю (речами),
що вимагає вiд усiх iнших осiб дотримання i не порушування цього володiння, не заподiювання йому шкоди у володiннi, користуваннi його майном. Право власностi лише
юридичне закрiплюу цю суспiльну належнiсть речей i охо
роняу (захищає) її. Тому право власностi як державноправова форма закрiплення економiчних вiдносин власностi
злочином не пошкоджууться. Злочини проти власностi права власностi не порушують i не руйнують, не знищують.
Право власностi не може бути нi викраденим, нi знищеним.
Власник завжди має право вимагати повернення йому викраденого в нього майна. Власник завжди має право на
викрадене майно, тобто право власностi завжди залишається у власника цiлим i неушкодженим. Пленум Верховного
Суду України в Постановi вiд 22 грудня 1995 р. <Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власностi> розяснив, що згiдно зi ст. 50 Закону <Про
власнiсть> i ч. З ст. 145 ЦК України власник у будь-якому
випадку має право вимагати повернення (вiндикацiя) свого
майна з чужого незаконного володiння, а також належного
йому майна, безоплатно набутого володарем вiд особи, яка
не мала права його вiдчужувати.
Отже, право власностi злочином не руйнууться i не знищууться, не анулюуться, тобто воно вiд злочину не страждає i шкода йому не заподiюуться, а тому право власностi
не у обуктом посягання.