16 КК України).

України).

При добровiльнiй вiдмовi вiд згвалтування особа пiдлягає вiдповiдальностi лише за тi дiї, якi мiстять у собi склад

закiнченого iншого злочину.

Див.: п. 9 i 10 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 27 березня 1992 р.

Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 27 березня

1992 р.-Там само. - С. 99.

198

Див.: ухвала Судової колегiї Верховного Суду України вiд 3 вересня

1992 р. - Практика судiв України в кримiнальних справах. - К" 1993. С. 15-16.

Див.: ухвала Судової колегiї Верховного Суду України в справi В. - Там

само. -С. 19.

199

Наприклад, П. був засуджений заст. 17 i ч. I ст. 117 КК

України за замах на згвалтування. Познайомившись на весiллi з Х" вiн завiв її на край села, де наполягав на тому,

щоб X. вступила з ним у статевi вiдносини. Коли вона вiдмовилась, вiн збив її з нiг i, долаючи опiр, бив по обличчю i головi, намагаючись при цьому вчинити статевий акт. Вiд ударiв по головi потерпiла втратила свiдомiсть, а коли прийшла

до памятi, то побачила, що напiвроздягнутий П. сидить поруч. Президiя обласного суду, розглянувши справу, вказала у

своїй постановi, що суд вiрно встановив фактичнi обставини

злочину на пiдставi пояснень потерпiлої та висновку судовомедичної експертизи про наявнiсть у неї тiлесних ушкоджень.

З цих матерiалiв справи вбачається, що П. мав намiр, застосовуючи силу, вступити у статевi зносини з потерпiлою. Проте

такi дiї засудженого квалiфiковано за ст. 17i ч. I ст. 117 КК

України як замах на згвалтування без достатнiх пiдстав. Вiдповiдно до ст. 117 КК України замахом на злочин визнаються

умиснi дiї, безпосередньо спрямованi на вчинення злочину,

коли при цьому останнiйТне було доведено до кiнця з причин,

незалежних вiд винної особи. У данiй же справi суд, визнавши

П.

яких причин засуджений не довiв злочину до кiнця. З матерiалiв справи вбачається, що потерпiла була у непритомному

станi i нiхто й нiщо не перешкоджало П. її згвалтувати. За

поясненнями X., вона не знає, чи згвалтував її П. Вона лише

засвiдчила, що вiн намагався вступити з нею в статевi зносини

й у вiдповiдь на вiдмову побив її.

Отже, у справi встановлено, що П. фактично добровiльно вiдмовився вiд свого злочинного намiру - згвалтувати

потерпiлу. Разом з тим встановлено й те, що П. умисно

заподiяв потерпiлiй легаi тiлеснi ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя. У звязку з цим президiя Обласного суду переквалiфiкувала дiї засудженого на

ч. I ст. 106 КК У країни.

Добровiльна вiдмова вiд згвалтування можлива лише до

початку статевого акту, бо з цього моменту злочин вважається

уже закiнченим, а вiд того, що уже закiнчилось (вже минулого), вiдмовитися не можна. Для визнання вiдмови вiд

згвалтування добровiльною необхiдно встановити, що особа, маючи реальну можливiсть довести цей злочин до кiнця,

вiдмовилась вiд нього i з власної волi припинила злочиннi

дiї. У таких випадках особа може нести вiдповiдальнiсть за

фактично вчиненi нею дiї, якщо вони утворюють склад

iншого злочину. Не може визнаватися добровiльною вiдмова, якщо винний не змiг продовжувати i завершити злочин з

причин, не залежних вiд його волi (коли йому хтось перешкодив, чи вiн не змIГ подолати опору потерпiлої, абоне

мIГ Згвалтувати потерпiлу з фiзiологiчних причин тощо).