Сучасна диференцiацiя кримiнально-правових норм настiльки деталiзована, що багато окремих, самостiйних Iскладiв

настiльки деталiзована, що багато окремих, самостiйних

Iскладiв злочинiв, передбачених законом, вiдрiзняються

юдин вiд одного лише однiую ознакою.

рикрадання державного чи колективного майна (ст. 81, 82,

183, 84, 86, 86 КК України) мають склади злочинiв, якi вiдрiзняються лише однiую ознакою - способом вчинення

Iдiяння - таємно (ст. 81 КК України), вiдкрито (ст. 82 КК

України), iз застосуванням обману (ст. 83 КК України)

i i т. iн. Всi ж iншi ознаки цих складiв злочинiв тотожнi, одi.наковiсiнькi. Крiм того, i в межах однiуї статтi мiститься

Iдекiлька окремих складiв злочинiв, якi теж вiдрiзняються,

iаприклад ч. 2 ст. 81 вiд ч. I цiуї ж статтi, лише однiую

iнакою (повторнiстю вчинення цього злочину чи вчиненiм його за попереднiм зговором групою осiб).

Для квалiфiкацiї дiяння важливо встановити i застосувап саме ту норму, що мiстить певний, конкретний склад

точину. Але який? Як видно iз наведеного, такi сумiжнi

їклади злочинiв вiдрiзняються один вiд iншого лише однiую

яп.: А.Ф.Зелинский. Квалификация повторньiх преступлений. - ВолгоIЛ. 1976.-С. 5.

Ий.: К.А.Куринов. Наєчньiе основи квалификации преступлений - М.,

Ї4.С.5.

Ий.: С.А. Тарарухин. Квалификация преступлений в судебной й следстiиiшй практико. -К., 1995.-С. 8.

тї

ознакою (рiдше двома). За таких умов правильну квалiфiкацiю можна викласти у виглядi формули: п+I, де п - всi

спiльнi, тотожнi ознаки складiв цих злочинiв, а 1-це та

додаткова ознака, яка вiдрiзняу цей склад злочину вiд iнших, сумiжних, подiбних.

Отже, осередком, глибинною сутнiстю квалiфiкацiї злочинiв у встановлення всiх ознак певних злочинiв плюс, додатково, ще одиницi - однiуї додаткової ознаки цього певного, конкретного дiяння i складу злочину, що його передбачає. З цього випливає, що необхiдна i удина для квалiфiкацiї

злочину норма вiд iнших (сумiжних, подiбних) вiдрiзняуться

бiльшiстю ознак, вона бiльш повно описуу ознаки певного

злочину i складу злочину за формулою; п+I. Отже, для правильної квалiфiкацiї злочину необхiдно вибрати i застосувати ту

норму, яка найбiльш повно описуу ознаки вчиненого дiяння.

У цьому i полягає юридична сутнiсть квалiфiкацiї злочину.

Визначити iз багатьох подiбних найнеобхiднiшу норму

буває складно, що призводить до помилок. Щоб їх уникнути, Пленум Верховного Суду України змушений майже у

кожнiй постановi про практику застосування законодавства

про вiдповiдальнiсть за окремi види злочинiв вказувати

судам на необхiднiстьпосилення уваги до ставлення в вину

квалiфiкацiї злочинiв.