9.2. Готування до злочину

Згідно з ч. 1 ст. 14 КК готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Закон називає найбільш поширені у практиці прояви готування до злочину. Всі вони є різновидами створення умов для вчинення злочину.

Як бачимо, ці дії ще не свідчать про початок виконання об'єктивної сторони складу злочину, але конкретні суспільні відносини знаходяться під безпосередньою загрозою, бо створюються умови для розвитку подальшої злочинної діяльності. Готуванням до злочину не може вважатися так званий "голий умисел", коли свій злочинний намір особа виявляє зовні словесно, письмово або конклюдентними діями, без вчинення будь-яких дій, які свідчили б про початок реалізації вказаного наміру. Скажімо, особа розповідає друзям про намір вчинити крадіжку.

За думки, погляди, бажання і наміри кримінальна відповідальність не настає. Nullumycrimenysineyactus — нема злочину без

діяння (правило римського права). В такій ситуації необхідні запобігальні (профілактичні) заходи.

Solaycogitatioyfurtiyfaciendiynonyfacityfuremy{самий лише намір вкрасти що-небудь нікого не робить крадієм). Ці слова видатного римського юриста Паулюса актуальні й сьогодні.

Виявлення умислу ("голий умисел") не слід ототожнювати з так званими "словесними злочинами". Скажімо, пропаганда війни (ст. 436 КК). Тут наявне посягання на такий важливий об'єкт, як мир між народами.

Чим же характерні дії, що визначають готування до злочину, викладені в ч. 1 ст. 14 КК?