Фізичний або психічний примус.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КК не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім
4 — 4-673
50
Глава 6.
впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень ст. 39 КК.Фізичний примус — це заподіяння особі фізичного насильства з метою вимагання від цієї особи всупереч її волі вчинити чи не вчинити певні дії, які є протиправними.
Види дій, що становлять собою фізичний примус поділяються на такі, що:
позбавляють особу, відносно якої застосовані дії, фізичної можливості діяти;
спрямовані на те, щоб зламати психологічний опір особи і змусити її чинити заборонене законом діяння.
Психічний примус — це вплив на психіку особи з метою змусити її не за її волею вчинити протиправні дії. До психічного примусу відносяться:
застосування чи погроза застосування насильницьких дій відносно близьких, рідних, інших осіб, доля яких є важли вою для особи, яку схиляють до вчинення певних дій чи бездіяльності;
погрозу застосування певного фізичного насильства, в тому числі і зброї;
погрозу знищення або саме знищення майна, яке належить потерпілому чи його рідним, близьким або іншим особам, доля яких є важливою для нього;
погрозу розголошення відомостей, які особа хоче зберегти в таємниці.