11.1. Поняття одиничного злочину І множинності злочинів

На практиці в багатьох випадках особа (або декілька осіб) вчиняє не один, а два і більше злочинів. Така ситуація свідчить про підвищену небезпеку як самої злочинної діяльності, так і особи, яка цю діяльність здійснила.

У Загальній частині КК України є розділ VII “Повторність, сукупність та рецидив злочинів”. Всі ці види неодноразового вчинення злочинів в теорії звуться множинністю злочинів.

Отже, множинність злочинів означає, що особою вчинено два чи більше передбачених КК діяння, кожне з яких має ознаки самостійного складу злочину і які разом створюють повторність, сукупність або рецидив злочинів.

Множинність злочинів складається з одиничних злочинів і ці явища необхідно відрізняти одне від одного для забезпечення правильної кваліфікації вчиненого й призначення за нього справедливого покарання, що на практиці далеко не завжди є простою справою.

Одиничний злочин, тобто єдине, самостійне, передбачене КК діяння, може бути простим і ускладненим. Ці терміни є робочими й не пов’язані ні з чим, окрім структури об’єктивної сторони складу злочину.

Простий злочин передбачає одне суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність) і один наслідок, або одне діяння і кілька суспільно небезпечних наслідків, які настають безпосередньо в результаті вчинення діяння (злочини з матеріальним складом), або тільки одне діяння (злочини з формальним складом).

Простим злочином з одним наслідком є, скажімо, вбивство (ч. 1 ст. 115 КК), із декількома наслідками — порушення законодавства про охорону праці, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 271 КК), діяння без наслідків — незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ч. 1 ст. 316 КК).

Ускладнений злочин характеризується особливостями структури об’єктивної сторони його складу. Він має декілька різновидів.

1)