З ст. 109 КК України - позбавленням волi на строк до шести рокiв. 3.15. Примушування жiнки до вчинення

КК України - позбавленням волi на строк до шести рокiв.

3.15. Примушування жiнки до вчинення аборту

Примушування жiнки до вчинення аборту припускає будьякi засоби насильницького впливу на потерпiлу з метою досягти її покори на проведення операцiї для припинення вагiтностi.

прохання вчинити аборт. Обуктивну сторону цього злочину

утворюють лише дiї, якi у примусом, погрозою, насильством.

Склад закiнченого злочину настає з проведенням аборту.

Якщо аборт проведений не був, то примушування жiнки до

проведення аборту квалiфiкууться як замах на вчинення

цього злочину за ст. 17 i ст. 110 КК України.

Примушування жiнки до вчинення аборту - злочин умисний, умисел прямий, оскiльки метою винного у досягнення

злочинних наслiдкiв - припинити вагiтнiсть.

Вiдповiдальнiсть за примушування жiнки до аборту настає з шiстнадцяти рокiв.

Карається примушування жiнки до вчинення аборту

виправними роботами на строк до одного року або громадською доганою.

3.16. Залишення у небезпецi

Небезпечне для життя становище може бути наслiдком

хвороби, старостi, малолiтностi, непритомностi, сильного

189

спянiння та iншого безпорадного стану, перебуваючи в

якому особа потребуу негайної допомоги.

Обуктивна сторона злочину полягає в злочиннiй бездiяльностi - винна особа усвiдомлюу необхiднiсть негайного

подання допомоги потерпiлому, але не виконуу цього

обовязку. Мотиви неподання допомоги потерпiлому суттувого юридичного значення не мають.

Субуктивна сторона залишення в небезпецi характеризууться умислом - винна особа усвiдомлюу небезпечнiсть для

життя i здоровя потерпiлого i байдуже ставиться до настання

смертi потерпiлого чи тяжких наслiдкiв для його здоровя.

Частина 2 ст. III КК України передбачає вiдповiдальнiсть за квалiфiкований вид цього злочину, квалiфiкуючою

ознакою якого у настання смертi потерпiлого або iнших

тяжких наслiдкiв.

тяжкий наслiдкiв винний ставиться байдуже, тобто з побiчним умислом. Якщо винний, залишаючи потерпiлого у небезпечному для життя чи здоровя становищi, бажав настання його смертi, то дiяння у навмисним убивством

(ст. 93, 94 КК України).

Вiдповiдальнiсть за ст. I II КК України настає з шiстнадцяти рокiв.

Карається залишення в небезпецi за ч. I ст. I II КК

України виправними роботами на строк до двох рокiв, а за

ч.2 ст. I II КК України - позбавленням волi на строк до

двох рокiв або виправними роботами на той же строк.

а) подати їй допомогу самому (вiдвезти до медичної установи, подати необхiднi лiки, одежу, їжу, притулок тощо);

б) викликати необхiднi служби (швидку медичну допомогу, пожежну команду, мiлiцiю);

в) покликати iнших осiб, якi здатнi подати допомогу потерпiлому тощо.

Неподання допомоги полягає у невиконаннi встановленого законом обовязку подати допомогу особi, яка перебуває в небезпечному для життя становищi, якщо внаслiдок

такої бездiяльностi сталася смерть потерпiлого або тяжкi

тiлеснi ушкодження.

Вiдповiдальнiсть за ст. 112 КК України настає лише за

умови, якщо особа мала можливiсть подати допомогу, вiдповiдальнiсть виключається, якщо в неї такої можливостi

не було.

Субуктивна сторона цього злочинухарактеризууться

умислом, умисел побiчний, оскiльки субукт усвiдомлюу

небезпечнiсть становища (без цього немає вини) i байдуже

ставиться до настання тяжких наслiдкiв для потерпiлого.