6. Значення керiвних роз'яснень Верховного Суду Украєни для однакового застосування судами чинного законодавства про працю

Тлумачення i використання судовими органами законодавства про працю да§ єм можливiсть здiйснювати судовий нагляд за додержанням чинного законодавства i тим самим сприяти здiйсненню економiчних та соцiальних завдань, що стоять перед державою i народни

м господарством.

Розгляд трудових спорiв судовими органами § особливою формою контролю за правильнiстю додержання власником пiдпри§мства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом законодавства про працю.

ння норм трудового права до спорiв, що виникли з трудових правовiдносин. Досвiд дiяльностi судiв свiдчить про те, що не завжди як власник i уповноважений ним орган, так i правоохороннi органи витлумачують i застосовують правовi положення законодавств

а про працю таким чином, щоб єх наслiдком було правильне вiдображення загальних iнтересiв суспiльства i громадян, захист прав i обов'язкiв учасникiв трудових правовiдносин,

При такому контролi судових органiв за правильнiстю застосування власниками або уповноваженими ними органами законодавства про працю в судових органах накопичу§ться значна кiлькiсть випадкiв, при узагальненнi яких створю§ться вiдповiдна практика. Вив

чення цi§є практики да§ можливiсть вищому судовому органу Украєни - Верховному Суду - давати керiвнi роз'яснення по застосуванню трудового законодавства.

Керiвнi роз'яснення, що приймаються Пленумом Верховного Суду Украєни, мiстять тлумачення норм права, орi§нтують судову практику на правильне застосування чинного законодавства. Пiд тлумаченням нормативних актiв розумi§ться, по-перше, усвiдомлення пев

ним суб'§ктом єх змiсту, по-друге - роз'яснення, тобто доведення до розумiння усвiдомленого iншими суб'§ктами.

Норми права завжди мають загальний характер, а застосовуються до конкретних фактiв. Тлумачення судом закону по кожнiй справi, що розгляда§ться, назива§ться каузальним.

Керiвнi роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украєни § також тлумаченням, але таким, що проводиться з використан-

Роздiл III.

79

ням досвiду вирiшення багатьох справ, на базi судовоє практики. Воно орi§нту§ судовi органи на правильнiсть застосування чинного законодавства. При цьому не тiльки керiвнi роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украєни можуть бути орi§нтиром для судовоє

практики, а й постанови чи ухвали судовоє колегiє в цивiльним справах Верховного Суду по конкретних справах, коли в них знаходять вiдображення важливi, принциповi для практики питання, що виникають при застосуваннi правових норм.

Такi постанови i ухвали по конкретних справах одержали На Практицi визнання як сво§рiднi прецеденти судового тлума-ЧФННЯ правовоє норми. Такi прецеденти судового тлумачення, i керiвнi роз'яснення, не становлять нових нормативних актiв, до багатьом ав

торам протягом тривалого часу ствер-вони не вiдносяться до джерел права. вння цього питання необхiдно пiдкреслити, що рма iснування i закрiплення юридичних уяв-чаєв. Генетичне право переду§ закону. Вiдно-i-Ц суспiльствi, виходячи з уявлення людей, П>

Важливе мiсце в системi вiдносин i в регу-ВiДНОСИН зацiкавлена держава, урегульовуються що приймаються державою.

Траво i законодавство з точки зору єх сутнiстних характе-iйристик § тотожнiми з тi§ю лише рiзницею, що будь-яке законе КОДавство, яким встановлю§ться правило поведiнки, § правом. |, .Але не завжди право виступа§ у формi законодавства. Можливi навiть

факти iснування права поза законом, прецедентом i правовим звича§м. Йдеться про аналогiю права, що, на нашу думку, § визнанням законодавцем можливостi прояву в iндивiдiв Юридичних прав без спецiальноє на те вказiвки закону.

Прогалини в правi виникають саме тому, що законодавець внаслiдок тих чи iнших причин не змiг передбачити, охопити законом усi можливi варiанти виникнення права в суб'§ктiв. Тому законодавець надiлив судовi органи правом визнавати певнi вимоги суб'§кт

iв правовими у випадку, коли вони не вiдображенi в чинному законодавствi, але входять у сферу правового регулювання.

Держава прийма§ законодавчi акти, при застосуваннi яких виника§ право. Стосовно до держави право виступа§ як форма

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

суспiльноє свiдомостi, яка обумовлю§ мiру поведiнки людей мiрою усвiдомлення своєх прав та обов'язкiв, соцiальноє вiдповiдальностi. Прийняте державою законодавство - це лише частина об'§ктивного права. <Право> як поняття включа§ в себе також суб'§кти

внi права, <соцiальнi права>.

Право iсну§ не тiльки на рiвнi загального, а й на рiвнi правовiдносин, юридичного статусу суб'§кта, його прав та обов'язкiв. Норми, якщо вони вiдповiдають суспiльним вiдносинам i дiють, не можуть залишитися незмiнними в приписах закону i кодексiв. Во

ни втiлюються в правовiдносини, якi становлять собою певну систему вчинкiв, в нормативну правову регуляцiю, в правопорядок. Упорядкування фактичних вiдносин поряд з вищими органами державноє влади i управлiння здiйсню§ також Верховний Суд Украєни, ро

з'яснюючи судам змiст правових норм i порядок єх застосування.

Пленум Верховного Суду Украєни може виступати у двох формах. Вiн як судовий орган може розглядати конкретнi справи. Постанова Пленуму Верховного Суду по такiй справi фактично § завершенням розгляду даноє справи i процесуальним актом. Тому винесення т

акого акта повинно здiйснюватись в рамках встановленого процесуального регламенту.

Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни, якими даються керiвнi роз'яснення, мають зовсiм iншу правову природу. Вони не пов'язанi з розглядом конкретних справ, а мiстять аналiз судовоє практики, вiдзначають конкретнi єє помилки i недолiки, орi§нтуют

ь суди на єх усунення i таким шляхом сприяють удосконаленню судовоє дiяльностi.

Пiддаючи тлумаченню правовi норми, суд зобов'язаний побудувати своє роз'яснення на принципах як правовоє норми, так i принципах даноє галузi права в цiлому. При цьому проведене судом тлумачення i роз'яснення з приводу застосування норми не повинно об

межувати чи iншим способом зменшувати обсяг прав, що визначенi законом.

Прикладом такого широкого тлумачення може бути постанова Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 листопада 1996 р. № 9 <Про застосування Конституцiє Украєни при здiйсненнi правосуддя>.

рми § нормами прямоє дiє. Це зобов'язу§ суди при розглядi конкретних справ оцiнювати змiст будь-якого закону чи iншого нормативно-правового акта з точки зору

Роздiл Нi. Джерела трудового права Украєни

його вiдповiдностi Конституцiє i в усiх необхiдних випадках застосовувати Конституцiю як акт прямоє дiє.

Роз'яснено, що суд не може, застосовуючи Конституцiю як акт прямоє дiє, визнати неконституцiйними закони чи правовi акти, якi вiдповiдно до ст. 150 Конституцiє Украєни вiднесенi ,до повноважень .Конституцiйного Суду Украєни. Разом з тим суд на пiдста

вi ст. 144 Конституцiє може визнати такими, що не ,вiдповiдають Конституцiє чи законам Украєни, рiшення органiв мiсцевого самоврядування, а на пiдставi ст. 124 Конституцiє - акти органiв державноє виконавчоє влади, мiнiстерств, вiдомств, .мiсцевих де

ржавних адмiнiстрацiй тощо. Звернення до Конституцiйного Суду Украєни у такому разi не вимага§ться.

Тлумачення закону, що здiйсню§ться Пленумом Верховно-.10 Суду Украєни, адресовано не тiльки судовим органам. Влас-iiики пiдпри§мств, установ, органiзацiй i уповноваженi ними ^ iргани, професiйнi спiлки, робiтники i службовцi при вирiшеннi iрних питан

ь, що випливають iз трудових вiдносин, також ушенi звертатись до цих роз'яснень, з тим щоб усвiдомити, з точки зору Верховного Суду Украєни буде розцiнено єх дiє 'судом, що розгляда§ конкретну трудову справу. Вирiшуючи, Наприклад, питання про розiрва

ння трудового договору з працiвником за систематичне порушення ним трудовоє дисциплiни, власник або уповноважений ним орган, профспiлковий iбОмiтет змушенi звернутися до п. 23 постанови Пленуму Вер-

Ховного Суду Украєни вiд 6 листопада 1992 року № 9 <Про

Практику розгляду судами трудових спорiв>, у якому роз'ясне-''Уйє, що за цi§ю пiдставою працiвник може бути звiльнений лише

за проступок на роботi, вчинений пiсля застосування до працiв-

ВИка дисциплiнарного або громадського стягнення, за невиконання без поважних причин обов'язкiв, покладених на нього

Трудовим договором чи правилами внутрiшнього трудового розпорядку.

не втратили законноє сили за давнiстю або не знятi достроково

(ст. 151 КЗпП), i тi громадськi стягнення, якi застосованi до .(Працiвника за порушення трудовоє дисциплiни у вiдповiдностi :.до положення або статуту, що визнача§ дiяльнiсть громадськоє ^Органiзацiє, i з дня накладення яких до видання наказу про

звiльнення минуло не бiльше одного року. . .. Неврахування власником або уповноваженим ним органом ,.. Цього роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украєни безумовно

82

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

викличе визнання звiльнення незаконним i поновлення працiвника на роботi.

Суди забезпечують проведення в життя правових норм, здiйснюють пiднормативне регулювання суспiльних вiдносин, забезпечують досягнення мети правового регулювання. Результати судовоє правозастосовноє дiяльностi не завжди повнiстю вiдповiдають нормам пр

ава, єх iдеальнiй моделi. Тому в рiшеннях судових органiв по розгляду конкретних справ мiститься додаткова iнформацiя про суспiльнi вiдносини та змiст норм права.

Судовий орган будь-якого рiвня при розглядi трудових спорiв здiйсню§ правосуддя. Наслiдки дiяльностi суду об'§ктивiзують-ся в його постановах, починаючи з рiшення районного суду i закiнчуючи керiвними роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду Украєни. Од

нак змiстом судовоє практики, що ляга§ в основу керiвних роз'яснень Пленуму Верховного Суду Украєни, § не сукупнiсть актiв застосування права, а сконцентрованi в них мiркування про фактичнi обставини, норми права та єх елементи. Тобто використову§тьс

я думка, iдея судових органiв щодо застосування закону.

При розглядi конкретних справ суд здiйсню§ iндивiдуалiзацiю, тобто пiдводить одиничне пiд загальне, наслiдки якоє об'-§ктивiзуються в рiшеннi суду. На вiдмiну вiд загальних право-застосовних положень висновки суду адресованi конкретним особам i по ко

нкретнiй справi, єх обов'язковiсть обмежена рамками даного випадку, що визнача§ єх мiсце i роль в процесi правового регулювання.

Усi цi iндивiдуальнi правозастосовнi положення § <крупинками> досвiду i створюють один з елементiв змiсту судовоє практики.

Керiвнi роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украєни носять загальний характер, розрахованi на багаторазове застосування, що характерно саме для джерел права. Але цi роз'яснення не пiдмiняють закон, не змiнюють його сутi, а носять допомiжний характер.

Видання таких роз'яснень не надiля§ вищий судовий орган краєни правотворчими функцiями i не пiдмiня§ правотворчi органи.

Районний чи iнший суд, що безпосередньо розгляда§ трудовий спiр, ма§ достатнi владнi повноваження, щоб забезпечи-

Роздiл III. Джерела трудового права Украєни

ти виконання роз'яснень Пленуму Верховного Суду Украєни всiма учасниками процесу. Якби таких повноважень судовi органи не мали, то вони не могли б виконати завдання, що стоять перед правосуддям, i забезпечити точне i неухильне дотримання законiв усiм

а пiдпри§мствами, установами, органiзацiями, службовими особами i громадянами Украєни.

Отже, керiвнi роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украєни забезпеченi достатнiм механiзмом для єх виконання. iгнорування цих роз'яснень може викликати скасування або змiну судового рiшення, яке винесене всупереч роз'ясненню. Тому можна зробити виснов

ок, що керiвнi роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украєни, котрi мiстять тлумачення закону вищим судовим органом держави, даються ним у рамках його повно-правову силу, стають обов'язковими для вико-щвниками судочинства i § джерелом трудового Щнодавч

их норм, пiдзаконних i локальних актiв ЦОКбб конкретизуючi юридичнi норми - право-| Виробляються судовою i адмiнiстративною прак-i процесi тлумачення i застосування юридичних актiв.