3. Режим роботи i облiк робочого часу

Робочий час повинен використовуватись робiтниками i службовцями для виконання сво§є трудовоє функцiє. Рацiональне використання робочого часу набува§ великого значення саме тепер, в умовах розвитку ринкових вiдносин i ускладнення господарських зв'язкi

в при необхiдностi збiльшення масштабiв виробництва.

У використаннi робочого часу важливе значення ма§ режим робочого часу. Вiд того, наскiльки правильно й рацiонально на пiдпри§мствi чергуються праця i вiдпочинок, залежить зростання продуктивностi працi й iнтенсивностi виробництва.

Режим роботи, тобто початок i закiнчення щоденноє роботи, визнача§ться правилами внутрiшнього трудового розпорядку. Вони затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету на пiдставi типов

их правил.

З метою кращоє координацiє роботи пiдпри§мств, будов i Органiзацiй, пасажирського транспорту, дитячих дошкiльних

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

296

закладiв початок щоденноє роботи на пiдпри§мствах i в установах даноє мiсцевостi встановлю§ться виконкомами мiсцевих Рад народних депутатiв. На пiдставi цього i з урахуванням виробничих умов пiдпри§мства встановлюють у себе режим робочого часу.

У зв'язку з тим, що початок роботи пов'язаний з необхiднiстю одержання матерiалiв, iнструментiв, технiчноє документацiє, у цей перiод продуктивнiсть працi § самою низькою. Тому на багатьох пiдпри§мствах щодо окремих працiвникiв передбача§ться початок

роботi на 30-40 хвилин ранiше основних працiвникiв.

Навiть на одному i тому ж пiдпри§мствi початок i закiнчення роботи для рiзних категорiй працюючих може встановлюватись неодночасний. У структурному пiдроздiлi для деяких категорiй працiвникiв режим робочого часу може не збiгатися з часом початку i за

кiнчення роботи пiдпри§мства в цiлому (сторожi, кочегари, прибиральники, ремонтники та iн.).

На роботах з особливими умовами i характером працi в порядку i випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути подiлений на двi частини за умови, що загальна тривалiсть роботи не перевищуватиме нормальноє тривалостi робочого дня.

режим роботи може застосовуватись, наприклад, для працiвникiв залiзничного транспорту, робота яких за своєм характером не може проводитись безперервно. Кiлькiсть i тривалiсть перерв, включаючи перерву для вiдпочинку i прийняття єжи, не може бути бiль

шою двох. Тривалiсть кожноє перерви повинна бути не менше однi§є години, а час безперервного вiдпочинку протягом доби - не менше 12 годин.

Керiвникам пiдпри§мств мiського пасажирського транспорту надано право за погодженням з профспiлковими комiтетами запроваджувати для водiєв i кондукторiв автобусiв, тролейбусiв, трамваєв, якi працюють на мiських регулярних пасажирських лiнiях, робочий

день з розподiлом змiни на двi частини i доплатою за вiдпрацьований час у кожнiй змiнi з двома виходами на роботу до ЗО вiдсоткiв тарифноє ставки (окладу). Переведення на такий режим роботи може провадитись за наявностi згоди на це працiвника. Число

змiн iз розподiлом єх на двi частини в розрахунку на мiсяць не повинно перевищувати 20 вiдсоткiв загальноє кiлькостi змiн для працiвникiв зазначених професiй. Час внутрiшньозмiнноє перерви в робочий час не включа§ться.

У разi виробничоє необхiдностi для окремих категорiй працiвникiв експлуатацiйних пiдпри§мств i органiзацiй зв'язку, якi

Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку

297

включенi в перелiк, затверджений Мiнiстерством зв'язку, за погодженням адмiнiстрацiє з профспiлковим комiтетом може встановлюватись робочий день з подовженими перервами. Але таких перерв не повинно бути бiльше двох.

Для працiвникiв радiозв'язку, радiомовлення, телебачення i радiотрансляцiйних вузлiв з сеансами роботи менше чотирьох годин кожний перерва мiж ними менша однi§є години включа§ться в робочий час. Перерва тривалiстю одна година i бiльше включа§ться в р

обочий час лише тодi, коли пiд час перерви зазначенi працiвники залучаються до виконання iншоє роботи, що вiдповiда§ єх квалiфiкацiє. Перерви в нiчний час тривалiстю одна година i бiльше у разi надання кiмнати для вiдпочинку в робочий час не включают

ься.

За загальним правилом робiтники i службовцi можуть залу-" датися до роботи протягом доби тiльки на одну змiну.

двi частини розподiля§ться також робочий день для твор-| 'чих працiвникiв театрально-видовищних закладiв. Для них вста-| новлю§ться обов'язкова робота у загальнi вихiднi днi i за окре-> 'му оплату в святковi днi.

При змiнних роботах працiвники чергуються в змiнах рiвно-; .мiрно в порядку, встановленому правилами внутрiшнього трудового розпорядку. Перехiд з однi§є змiни в iншу, як правило, ма§ вiдбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначенi трафiк

ами змiнностi.

Графiки затверджуються власником пiдпри§мства чи орга-i.щзацiє або уповноваженим ним органом за погодженням з проф-i.впiлковим комiтетом.

i ;, Для працiвникiв, зайнятих допомiжним обслуговуванням ос-|;^ювного виробництва, при застосуваннi графiкiв п'ятиденного i/робочого тижня вихiднi днi, виходячи з iнтересiв виробництва, i Можуть надаватись в днi робочого тижня, якi можуть не збiга-(

\ГОСя з днями вiдпочинку для робiтникiв i службовцiв основно-[ ло виробництва.

На деяких пiдпри§мствах вводяться так званi <гнучкi графiки>. Єх суть поляга§ у тому, що робiтникам i службовцям дозволя§ться приходити на роботу i залишати роботу в зручний ; для них час, а також вiдлучатися з роботи за умови повного .Вiдпрацювання

усього пропущеного часу.

298

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Власник пiдпри§мства або уповноважений ним орган та трудовий колектив встановлюють чiткi години, коли усi працюючi повиннi бути на робочих мiсцях.

Прихiд i залишення роботи розтягуються до двох годин: хтось бажа§ прийти на роботу на 8-му годину i залишити єє о 17-й, а хтось прийде на роботу о 10-й годинi, але працюватиме до 19-є години (з обiдньою перервою).

При введеннi такого графiку, коли це можливо за умов виробництва, зника§ напруженiсть, що веде до помилок i виготовлення браку, менше трапля§ться нещасних випадкiв, витрат робочого часу на короткочаснi вiдпустки i вiдлучки, зникають запiзнення на роб

оту i прогули.

У справi змiцнення трудовоє дисциплiни, охорони працi, в зростаннi продуктивностi працi важливе значення ма§ облiк робочого часу. Облiк може бути поденним i пiдсумованим. Його органiзацiя поклада§ться на власника пiдпри§мства або уповноважений ним ор

гани. Безпiдставнi витрати робочого часу повиннi розглядатися як порушення трудовоє дисциплiни. Якщо працiвник без поважних причин запiзнився на роботу або передчасно єє залишив, то цей час в робочi години не включа§ться i оплатi не пiдляга§.

Поденним вважа§ться облiк, коли встановлена законом норма робочого дня § обов'язковою для кожного дня роботи. Цей облiк робочого часу може бути органiзований за картковою системою, коли прихiд на роботу i залишення єє визначаються за допомогою контро

льного годинника, за жетонною системою - застосуванням табельних жетонiв чи марок, за пропускною системою - шляхом здавання i видавання перепусток, за рапорт-но-вiдомiстною системою - за допомогою використання комбiнованих та iнших систем облiку зале

жно вiд умов виробництва.

Облiк приходу на роботу i залишення єє ведеться в цiлому по пiдпри§мству або по його структурних пiдроздiлах. Якщо за умов виробництва встановлена для деяких категорiй робiтникiв i службовцiв щоденна або щотижнева тривалiсть робочого часу не може бут

и додержана, застосову§ться пiдсумований облiк робочого часу.

Пiдсумковий облiк робочого часу встановлю§ться на безперервно дiючих пiдпри§мствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дiльницях, вiддiленнях i на деяких видах робiт, де за умов виробництва (роботи) не може бути додержана встанов-

Роздiя IX. Робочий час i час вiдпочинку

299

лена тривалiсть робочого часу. Вiн запроваджу§ться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом за умови, що його тривалiсть в облiковому перiодi не перевищуватиме нормальноє кiлькостi робочих годин. При такому обл

iку робочих годин переробок у певнi днi може компенсуватися недоробком в iншi.

Пiдсумковий облiк робочого часу може вводитись за рiзнi вiдрiзки часу: мiсяць, квартал, календарний рiк.

твi радгоспiв та iнших пiдпри§мств сiльського господарства.

Нормальна кiлькiсть годин, якi повиннi вiдпрацювати в облiковий перiод працiвники за мiсяць, квартал чи календарний рiк, визнача§ться множенням числа годин нормального робочого дня на число робочих днiв за календарем у даному перiодi з урахуванням ск

орочення робочого часу напередоднi святкових днiв.

Порядок облiку фактичного робочого часу вiд початку роботи до єє закiнчення для працiвникiв окремих галузей народного господарства i виробництв уточню§ться спецiальними положеннями про робочий час i час вiдпочинку. Таке положення, наприклад, дi§ на з

алiзничному транспортi i метрополiтенах. Воно передбача§ можливiсть запровадження для працiвникiв, якi зайнятi на безперервнiй цiлодобовiй змiннiй роботi, чоти-рьохбригадного графiка змiни 8- i 12-годинноє тривалостi.

При пiдсумковому облiку робочого часу водiєв автомобiлiв тривалiсть єх робочоє змiни може встановлюватись не бiльше 10 годин, а з вiдповiдним погодженням з профспiлковим органом - не бiльше 12 годин з додержанням нормального числа робочих годин за об

лiковий перiод.

Облiковий перiод вiд одного до шести мiсяцiв для водiєв автомобiлiв, зайнятих перевезенням пасажирiв у курортнiй мiсцевостi в лiтньо-осiннiй перiод та на iнших перевезеннях, що пов'язанi з обслуговуванням сезонних робiт, також може встановлюватись у

погоджувальному порядку.

У випадку, коли на мiжмiських перевезеннях вимага§ться перебування водiя за кермом машини бiльше 12 годин, в нiй повинно бути обладнано спецiальне мiсце для вiдпочинку. В такi рейси мають направлятися два водiє.

300

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

iснують особливостi встановлення пiдсумкового облiку робочого часу i в сiльському господарствi. Вони обумовленi зональними особливостями виробництва. Директорам радгоспiв та iншим керiвникам державних пiдпри§мств сiльського господарства за погодження

м з профспiлковим комiтетом в перiод напружених польових робiт дозволено збiльшувати тривалiсть робочого дня для робiтникiв, якi зайнятi в рослинництвi, але не бiльше як до 10 годин.

ад нормальний робочий час, в iншi перiоди сезону польових робiт або в зимовий час робочий день може зменшуватися до п'яти годин, а при згодi робiтникiв - без обмеження п'ятьма годинами, з тим щоб середня тривалiсть робочого часу протягом року не пере

вищувала 40 годин на тиждень.

У днi, коли за погодними чи iншими умовами працiвники не можуть бути зайнятi на польових роботах, єм може надаватись iнша робота в господарствi або додатковi днi вiдпочинку за переробiток понад нормальний робочий час у попередньому перiодi. Цi додатк

овi днi вiдпочинку надаються без оплати.

У перiод напружених польових робiт по сплаву, вивантаженню деревини, посiву i посадцi лiсу для робiтникiв i службовцiв, зайнятих на роботах у лiсовiй промисловостi i лiсовому господарствi, допуска§ться збiльшення тривалостi робочоє змiни, але не бiль

ш як до 10 годин, з тим щоб загальна тривалiсть робочого часу за облiковий перiод не перевищувала нормальноє тривалостi робочого дня. Тривалiсть робочоє змiни в таких випадках встановлю§ться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з ко

мiтетом профспiлки.

Якщо до кiнця року робiтникам не були наданi скороченi робочi днi або днi вiдпочинку за переробiток понад нормальний робочий час, а також при звiльненнi постiйних працiвникiв протягом року в зв'язку з призовом до Збройних Сил Украєни, переведенням на

iншу роботу, вступом до навчального закладу, виходом на пенсiю, а також з iнших поважних причин, за переробленi години здiйсню§ться додаткова оплата: для трактористiв-машинiстiв - за IV розрядом, а для iнших робiтникiв рослинництва - за III розрядом

вiдповiдних посадових тарифних ставок, що встановленi для оплати працi цих робiтникiв.

За години переробiтку, що не перевищу§ двох, помножених на число робочих днiв у облiковому перiодi за календарем,

i IX. Робочий час i час вiдпочинку

ЗОЄ

єплата здiйсню§ться в розмiрi 50 вiдсоткiв, а за решту годин - розмiрi 100 вiдсоткiв зазначених тарифних ставок.

До пiдсумкового облiку вiдноситься й органiзацiя вахтового тоду працi. Вахтовий метод - це особлива форма органiзацiє бiт, що базу§ться на використаннi трудових ресурсiв поза сцем єх постiйного проживання за умови неможливостi за-зпечення щоденного п

овернення працiвникiв до мiсця по-iйного проживання. Робота органiзу§ться за спецiальним ре-ємом працi, як правило, при пiдсумковому облiку робочого су. Мiжвахтовий вiдпочинок нада§ться в мiсцях постiйного юживання.

,7 Тривалiсть вахти не повинна перевищувати одного мiсяця. ii виняткових випадках на окремих об'§ктах (дiльницях) робiт з узволу мiнiстерства чи вiдомства i вiдповiдного центрального амiтету профспiлки тривалiсть вахти може бути збiльшена до >ох мiся

цiв.

Рiшення про введення вахтового методу органiзацiє робiт рийма§ться керiвником пiдпри§мства за погодженням з проф-iiлковим комiтетом на пiдставi технiко-економiчних розра-нкiв з урахуванням ефективностi його застосування у по-вняннi з iншими методами

ведення робiт.

При вахтовому методi органiзацiє робiт встановлю§ться, як >авило, пiдсумковий облiк робочого часу за мiсяць, квартал |а|ю за iнший, бiльш тривалий перiод, але не бiльше чим за рiк. |'На пiдпри§мствах ведеться спецiальний облiк робочого часу i | часу

вiдпочинку на кожного працiвника по мiсяцях з нароста-|ючим результатом за увесь облiковий перiод.

Робочий час i час вiдпочинку в межах облiкового перiоду егламентуються графiком роботи на вахтi, що затверджу§ться гасником або уповноваженим ним органом за погодженням |з вiдповiдним профспiлковим комiтетом, як правило, на рiк, i iдоводиться до вiдо

ма працiвникiв не пiзнiше чим за один мiсяць |до введення його в дiю. Тривалiсть щоденноє роботи (змiни) не iЬовинна перевищувати 12 годин.

i " Напередоднi святкових днiв тривалiсть роботи робiтникiв i службовцiв, крiм тих, для кого встановлена скорочена тривалiсть робочого часу, зменшу§ться на одну годину як при п'ятиденному, так i при шестиденному робочому тижнi.

! Тривалiсть роботи в нiчний час скорочу§ться на одну годи-Ну. Нiчним вважа§ться час з 10 години вечора до 6 години ран-Ку. Зменшення тривалостi роботи в нiчний час не поширю§ться на робiтникiв i службовцiв, для яких передбачена скорочена

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

302

тривалiсть робочого часу. При цьому необхiдно наголосити, що скорочу§ться тривалiсть роботи саме в нiчний час, а не тижнева норма робочого часу. Тому при складаннi графiкiв змiнностi слiд виходити з тижневоє норми робочих годин навiть тодi, коли робо

та частково викону§ться у нiчний час.

Тривалiсть нiчноє роботи зрiвню§ться з денною у тих випадках, коли це необхiдно за умов виробництва, а також на змiнних роботах при шестиденному робочому тижнi з одним вихiдним днем. Не скорочу§ться тривалiсть робочого дня i тих працiвникiв, якi прий

маються для нiчноє роботи, наприклад сторожiв.

До роботи в нiчний час не можуть залучатися вагiтнi жiнки, а також жiнки, що мають дiтей до трьох рокiв. Виняток щодо заборони залучення жiнок до роботи в нiчний час встановлено для тих галузей народного господарства, де це виклика§ться особливою нео

бхiднiстю i дозволя§ться як тимчасовий захiд. До нiчних робiт забороня§ться залучати також працiвникiв молодше вiсiмнадцяти рокiв. Робота iнвалiдiв в нiчний час дозволя§ться лише за єх згодою i за умов, що не суперечать медичним рекомендацiям.

Жiнки, що мають дiтей вiд трьох до чотирнадцяти рокiв (дiтей-iнвалiдiв - до шiстнадцяти), не можуть залучатись до нiчних робiт без єх згоди.

iснують особливостi використання робочого часу при вiдрядженнях. Вiдрядженням визна§ться поєздка працiвника за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу для виконання певного його доручення поза мiсцем постiйноє роботи працiвника. Таке вi

дрядження не може перевищувати ЗО днiв, не враховуючи часу перебування в дорозi.

Робiтники i службовцi, якi перебувають у вiдрядженнi, працюють i користуються днями щотижневого вiдпочинку вiдповiдно до режиму того пiдпри§мства, куди вони вiдрядженi. Додатковi днi вiдпочинку за час перебування у вiдрядженнi i по прибуттi з нього п

рацiвниковi не надаються, незалежно вiд режиму роботи пiдпри§мства, куди вiн був направлений, i режиму роботи пiдпри§мства, звiдки вiн був вiдряджений.

Однак у випадках, коли працiвник спецiально вiдряджа§ться для роботи у вихiднi днi, наприклад на суботу i недiлю, йому пiсля повернення з вiдрядження надаються iншi днi вiдпочинку. В такому ж порядку робiтники i службовцi, якi направленi у вiдрядженн

я, користуються й святковими днями.

Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку

303