2. Нормування працi
Нормування працi - поняття широке i об'§мне. Воно § одним з механiзмiв управлiння виробництвом, методом виявлення резервiв зростання продуктивностi працi, регулятором мiри працi робiтникiв i службовцiв.
i яка б з цих сторiн не пiдкреслювалась, сутнiсть нормування працi проявля§ться у розробленнi та встановленнi особливих видiв норм, якi узагальнено прийнято називати нормами витрат працi, або нормами працi.
До норм працi вiдносяться норми виробiтку, норми часу, | норми обслуговування i нормативи чисельностi робiтникiв та ; службовцiв. Вони встановлюються вiдповiдно до досягнутого > рiвня технiки, технологiє, органiзацiє виробництва i працi. i Норма в
иробiтку вiдобража§ iнтенсивнiсть працi. Норма часу \ вiдобража§ тривалiсть часу, протягом якого виконувалась пра-i ця. Цi норми встановлюються методом нормування, виходячи | з найбiльш рацiонального технологiчного виконання даноє ро-; боти i органiз
ацiє працi на певному робочому мiсцi, за умови i найбiльш ефективного використання засобiв виробництва i ро-|брчого часу, вважаються технiчно обгрунтованими. i До технiчно обгрунтованих норм виробiтку i норм часу вiдно-|сяться §динi i типовi норми;
мiсцевi норми, обчисленi на пiдставi |чинних мiжгалузевих, галузевих або мiсцевих нормативiв, встановлених методами технiчного нормування працi. За вiдсут-остi вiдповiдних нормативiв технiчно обгрунтованi норми мо-уть бути обчисленi на пiдставi дани
х про технiчну продук-двнiсть обладнання, вивчення витрат робочого часу при конаннi певних робiт.
Норми працi встановлюються на невизначений строк i дiють моменту єх перегляду в зв'язку iз змiною умов, на якi вони врахованi. Тому в мiру проведення атестацiє i рацiоналiзацiє бочих мiсць, впровадження новоє технiки, технологiє та органi-iцйно-технi
чних заходiв, що забезпечили зростання продук-востi працi, вони пiдлягають перегляду.
У той же час досяг-високого рiвня виробiтку продукцiє окремими працiвни-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
330
ками чи бригадою iз застосуванням з власноє iнiцiативи нових прийомiв працi i передового досвiду, удосконалення своєми силами робочих мiсць не може бути пiдставою для замiни норм.
Уведення, замiна та перегляд норм працi здiйснюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом. Вони повиннi роз'яснити працiвникам причини перегляду норм працi, а також умови, за наявностi яких мають застосовув
атися новi норми.
Про введення нових i замiщення дiючих норм працi власник або уповноважений ним орган повiдомля§ працiвникiв не пiзнiше нiж за один мiсяць до введення.
Поряд з нормами, що встановленi на стабiльнi за органiзацiйно-технiчними умовами роботи, можуть застосовуватися тимчасовi та одноразовi норми. Тимчасовi норми встановлюються на перiод осво§ння тих чи iнших робiт за вiдсутностi затверджених нормативни
х матерiалiв для нормування працi. Одноразовi норми встановлюються на окремi роботи, що носять одиничний характер. Це можуть бути позаплановi, аварiйнi та iншi роботи.
Стаття 88 КЗпП визнача§ умови працi, що мають враховуватися при розробленнi норм виробiтку, норм часу i норм обслуговування. Цi умови повиннi бути нормальними, якими вони § при справному станi машин, верстатiв i пристроєв; при належнiй якостi матерiа
лiв та iнструментiв, необхiдних для виконання роботи, i єх вчасному поданнi; при сво§часному постачаннi виробництва електроенергi§ю, газом та iншим джерелом енергоживлення; при сво§часному забезпеченнi технiчною документацi§ю; при здорових i безпечни
х умовах працi, коли дотримуються правил i норм технiки безпеки.
Перегляд норм виробiтку, норм часу i норм обслуговування при незмiннiй тарифнiй ставцi автоматично знижу§ розцiнки на одиницю продукцiє або роботи. Незважаючи на це, норми часу необхiдно перiодично зменшувати, а виробiтку - вiдповiдно пiдвищувати. Бу
дь-яка, навiть найдосконалiша i найоб-грунтованiша у свiй час норма рано чи пiзно застарiва§, вiдста§ вiд рiвня технiки, втрача§ свою мобiлiзуючу роль i стимулюючий вплив на зростання продуктивностi працi.
Зростання заробiткiв за рахунок легкого перевиконання застарiлих, занижених норм не можна вважати закономiрним. Продуктивнiсть працi зроста§ не тiльки за рахунок зусиль, май-
Роздiл X. Заробiтна плата
331
стерностi самих робiтникiв, а й за рахунок державних вкладень пiдпри§мств у пiдвищення технiчноє оснащеностi, енергоозбро§нiсть працi робiтникiв, пiдвищення єх квалiфiкацiє. Вiдповiдно економiчний виграш вiд зростання продуктивностi працi повинен дiл
итися мiж працюючим i пiдпри§мством.
Нормативнi завдання можуть встановлюватись також працiвникам з почасовою системою оплати працi.